Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Page 3

Категорія: НОВИНИ

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

 Ого… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще…

З Катею вони навчалися в одній групі, часто проводили час у спільній компанії. Симпатична дівчина розумна. Обмінювалися книжками, часто просив у неї конспекти. Жодних серйозних намірів не було ні в неї, ні в нього. Просто дружили. Тим більше, у Каті був залицяльник – спортсмен, який грав за область у футбольній команді. Якось Олексій з Катею поверталися з кіно. У кінотеатр поряд з інститутом часто ходила вся група, але того вечора вони пішли вдвох.

З Катею вони навчалися в одній групі, часто проводили час у спільній компанії. Симпатична дівчина розумна. Обмінювалися книжками, часто просив у неї конспекти. Жодних серйозних намірів не було ні в неї, ні в нього. Просто дружили. Тим більше, у Каті був залицяльник – спортсмен, який грав за область у футбольній команді. Якось Олексій з Катею поверталися з кіно. У кінотеатр поряд з інститутом часто ходила вся група, але того вечора вони пішли вдвох.

Viktor
8 Січня, 20268 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до З Катею вони навчалися в одній групі, часто проводили час у спільній компанії. Симпатична дівчина розумна. Обмінювалися книжками, часто просив у неї конспекти. Жодних серйозних намірів не було ні в неї, ні в нього. Просто дружили. Тим більше, у Каті був залицяльник – спортсмен, який грав за область у футбольній команді. Якось Олексій з Катею поверталися з кіно. У кінотеатр поряд з інститутом часто ходила вся група, але того вечора вони пішли вдвох.

З дитинства Олексій чув фразу: перш ніж одружитися, подивися на майбутню тещу, дружина згодом стане на неї схожою. Бабуся так…

Я вирішила зробити собі подарунок на Новий рік. Купила собі зимові чоботи за 3 тисяч гривень. Та не думала, що свекруху це так образить

Я вирішила зробити собі подарунок на Новий рік. Купила собі зимові чоботи за 3 тисяч гривень. Та не думала, що свекруху це так образить

Viktor
4 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я вирішила зробити собі подарунок на Новий рік. Купила собі зимові чоботи за 3 тисяч гривень. Та не думала, що свекруху це так образить

В шлюбі я вже 12 років. Цьогоріч народила третю дитину. На це мене вмовила саме свекруха, ми переїхали до неї…

– Не так вже й погано… Повір, малюк, на багатьох взагалі ніхто не чекає, – Іра випадково сказала це вголос. Неголосно. Але Олексій все одно почув, хоч і не розібрав слів. – Що ти кажеш? – Запитав чоловік. – Та так, всяку нісенітницю, як завжди, – зітхнула Ірина.

– Не так вже й погано… Повір, малюк, на багатьох взагалі ніхто не чекає, – Іра випадково сказала це вголос. Неголосно. Але Олексій все одно почув, хоч і не розібрав слів. – Що ти кажеш? – Запитав чоловік. – Та так, всяку нісенітницю, як завжди, – зітхнула Ірина.

Viktor
4 Січня, 20264 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Не так вже й погано… Повір, малюк, на багатьох взагалі ніхто не чекає, – Іра випадково сказала це вголос. Неголосно. Але Олексій все одно почув, хоч і не розібрав слів. – Що ти кажеш? – Запитав чоловік. – Та так, всяку нісенітницю, як завжди, – зітхнула Ірина.

– Олексію, вибач, але я не зможу більше працювати, – Іра довго готувалася до цієї розмови з чоловіком. І переживала……

Яна була в розгубленості, не розуміючи, що таке придумала сестра чоловіка, але в цей момент в квартиру увійшов Сергій. У руках у чоловіка було сміттєве відро. Яна поспішила до нього. — Твоя сестра дзвонить! Вибач, я відповіла, — дівчина простягнула трубку, з динаміка якої доносився голос Наталки.

Яна була в розгубленості, не розуміючи, що таке придумала сестра чоловіка, але в цей момент в квартиру увійшов Сергій. У руках у чоловіка було сміттєве відро. Яна поспішила до нього. — Твоя сестра дзвонить! Вибач, я відповіла, — дівчина простягнула трубку, з динаміка якої доносився голос Наталки.

Viktor
4 Січня, 20264 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Яна була в розгубленості, не розуміючи, що таке придумала сестра чоловіка, але в цей момент в квартиру увійшов Сергій. У руках у чоловіка було сміттєве відро. Яна поспішила до нього. — Твоя сестра дзвонить! Вибач, я відповіла, — дівчина простягнула трубку, з динаміка якої доносився голос Наталки.

— Сергію! Твоя сестра дзвонить! — крикнула Яна чоловікові, помітивши, що на журнальному столику у вітальні завібрував, «затанцював» під заливисту…

Тарас Цимбалюк засвітився у Буковелі з фіналісткою “Холостяка-14” Анастасією Половинкіною

Тарас Цимбалюк засвітився у Буковелі з фіналісткою “Холостяка-14” Анастасією Половинкіною

Viktor
2 Січня, 20262 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тарас Цимбалюк засвітився у Буковелі з фіналісткою “Холостяка-14” Анастасією Половинкіною

Тараса Цимбалюка сфотографували у компанії учасниці проєкту, яку він не обрав у фіналі. Тарас Цимбалюк разом із друзями святкує Новий рік у Буковелі….

У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син, якого вона завела у досить зрілому віці. Коли Микола підріс, він одразу поїхав до міста. Він наше село не любив, відкрито казав, що це діра, де нема чим зайнятися. Але через рік, як він поїхав та влаштувався у місті, став на кожен сезон урожаю приїжджати. У звичайний час він своїй старенькій мамі навіть не дзвонив, а тут із пакетами приїжджав, щоб усе, над чим жінка весь рік працювала, забрати за один раз.

У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син, якого вона завела у досить зрілому віці. Коли Микола підріс, він одразу поїхав до міста. Він наше село не любив, відкрито казав, що це діра, де нема чим зайнятися. Але через рік, як він поїхав та влаштувався у місті, став на кожен сезон урожаю приїжджати. У звичайний час він своїй старенькій мамі навіть не дзвонив, а тут із пакетами приїжджав, щоб усе, над чим жінка весь рік працювала, забрати за один раз.

Viktor
2 Січня, 20262 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син, якого вона завела у досить зрілому віці. Коли Микола підріс, він одразу поїхав до міста. Він наше село не любив, відкрито казав, що це діра, де нема чим зайнятися. Але через рік, як він поїхав та влаштувався у місті, став на кожен сезон урожаю приїжджати. У звичайний час він своїй старенькій мамі навіть не дзвонив, а тут із пакетами приїжджав, щоб усе, над чим жінка весь рік працювала, забрати за один раз.

У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син,…

Донька не хоче, щоб я був щасливим на старості. Вимагає, щоб покинув Олю. Ще й погрожує

Донька не хоче, щоб я був щасливим на старості. Вимагає, щоб покинув Олю. Ще й погрожує

Viktor
1 Січня, 20261 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Донька не хоче, щоб я був щасливим на старості. Вимагає, щоб покинув Олю. Ще й погрожує

Я й не мріяв, що ще матиму щасливе життя на старості. Адже мені вже 64  і два роки тому померла…

— А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

— А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

Viktor
1 Січня, 20261 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — А мені особливо й розповідати про себе нічого. Звичайна біографія ботаніка в школі, інституті. А тепер робота… Досі холостяк. Друзі вважають мене нетовариським. А ось тут з Вами… мені так легко. Сам собі дивуюся. Обидва замовкли. Їм стало сумно від того, що швидкий поїзд скорочує години їх випадкового і щасливого спілкування.

Вагон заповнювався пасажирами. Іра пройшла до свого купе. Там уже сиділи бабуся зі стареньким і молодий чоловік. Іра присіла на…

От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Viktor
1 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Мені 50 і я досі самотній. Якось познайомився з жінкою в інтернеті, та тільки знав би я, яким соромом це…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes