Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Була я вдома в однієї сім’ї – дівчина українка і її чоловік швед. У них був симпатичний маленький будинок. І ось..

Була я вдома в однієї сім’ї – дівчина українка і її чоловік швед. У них був симпатичний маленький будинок. І ось..

admin
2 Червня, 20202 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Була я вдома в однієї сім’ї – дівчина українка і її чоловік швед. У них був симпатичний маленький будинок. І ось..

Автор публікації – Галина Сергєєва. Мовою оригіналу:

Была я как-то дома у одной семьи – девушка украинка и ее муж швед. У них был симпатичный уютный домик, маленькая дочка, пушистый кот. Терраса, гриль на улице, цветы в горшках.

И вот, среди всей этой стандартной обстановки, бросался в глаза старинный деревянный резной диван с мягкими, обитыми шелком – кремовым в красную полоску – сиденьями и спинками, и в комплект к нему такие же массивные, шикарные стулья. Они были немного потертые, но все равно великолепные. Все это стояло на почетном месте в гостиной.

– Ого! – воскликнула я. – Какая красота!..

Эта семья не была похожа на собирателей антиквариата, богачей, коллекционеров. Обычные трудяги, которым ничто на свете не достается просто так, поэтому я и удивилась.

В моем, рожденном с СССР, мозгу словно бы навсегда отпечаталось, что такие роскошные старинные вещи могут принадлежать только какому-то классу небожителей, к которому, безусловно, ни я, ни моя семья и никто рядом никогда не относился. Это было что-то недостижимое и запретное.

– Ох, скажи красивый, да? ..- переспросила хозяйка Саша. – Достался Густаву от прабабушки.

А потом, словно поняв мои мысли, она добавила:

– Ведь у их семьи никогда не было голода, раскулачивания, коллективизации, репрессий, расстрелов… Их не перевозили, словно скот, с места на место, в товарных вагонах. Они не теряли дом, не отдавали последнюю скатерть, чтоб прокормить ребенка, не хоронили опухших младенцев на огороде, не ели лободу, не прятали горстки муки дома… У них осталось все. Осталась мебель с позапрошлого столетия, осталась посуда, которую ставили на стол по семейным праздникам, осталось серебро и красивые подсвечники, у них, представляешь, Галя, даже фотографии старые-престарые все сохранились!.. Они словно бы живут со своей историей каждый день!… Тогда как наше – все было стерто.

… В советских учебниках писали, что материальное неважно. Но люди ведь тоже материальны. В этом советская идеология не лукавила – люди ей и вправду были не особо важны. Ведь из людей, у которых все отняли, отняли прошлое, отняли их дома, отняли их бабушек и дедушек, отняли матерей – и буквально, и вот в таких обычных бытовых вещах – из таких людей очень просто сделать запуганную массу без рода без племени, без корней, массу, которой так просто управлять.

Так важно не дать сделать из себя массу, помнить прошлое, и строить – свой род, с которым не посмеют так больше поступить.

Навігація записів

В Україну йде серйозне потепління: синоптики назвали дату
У нелегальному «дитсадку» Запоріжжя в перший день відвідин nомерла дитина

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes