Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Більше не купуватиму цукерки на вагу після того, що я побачила у супермаркеті

Більше не купуватиму цукерки на вагу після того, що я побачила у супермаркеті

Viktor
30 Жовтня, 202430 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Більше не купуватиму цукерки на вагу після того, що я побачила у супермаркеті

З дитинства обожнюю солодощі. Після роботи обов’язково заходжу у магазин біля офісу та купую щось смачне – цукерки, печиво чи випічку. Однак, нещодавно зі мною трапилася цікава пригода, про яку я хочу розповісти. 

У нас з чоловіком є досить дивна звичка – можемо поїхати за хлібом у інший кінець міста. Знаю, що у великих супермаркетах вибір набагато більший, ніж у маленьких крамничках біля дому. Там є імпортні продукти, екзотичні фрукти, власна випічка. Також продають дуже смачні ватрушки, такі самі, як у шкільній їдальні. Купую одразу декілька булочок. 

Тоді ми поїхали у АТБ, він працює до 23.00. Тим паче, що ввечері мало відвідувачів. Оминаємо вітрини з молочними продуктами, сосисками, сирами та прямуємо до відділу з цукерками. Вони, до речі, тоді були на акції та продавалися на вагу. Ось солодощі з різноманітними начинками всередині, є звичайні з молочного шоколаду та мої улюблені – посипані кокосовою стружкою. Якраз біля стенда з ними стояла літня жінка, років 60 на вигляд. 

Вона виглядала досить гарно – укладка, хустинка, пальто та чобітки. Однак, я просто втратила дар мови, коли побачили, що незнайомка робить. Тихцем брала кожну цукерку, розкривала фантик, кусала її, загортала назад… та кидала до купи інших солодощів! Мені так гидко стало, що апетит одразу пропав. Не хотіла навіть доторкатися до вітрини. Ми нічого не купили. 

В машині я думала про ту жінку. А чи багато таких “добросовісних” покупців у магазині? Ми ж не знаємо, хто доторкався до хліба, який ми їмо на вечерю чи хтось брав брудними руками те яблуко, яке ви даєте дитині. Ніколи б не могла подумати, що у світі існують такі нахаби! Жінка виглядала досить гарно та пристойно, а таку підлість вчинила. Ну краще б взяла собі декілька цукерок та покуштувала вдома. Ніхто ж не перевіряє кожну цукерку під мікроскопом. Уявіть, що ви купили собі солодощі, відкриваєте обгортку і такий сюрприз!

Тепер я обираю тільки фасовані продукти, які надійно запаковані. Ще й перевіряю уважно, чи не відкривав хтось упаковку до мене. Тому, будь ласка, будьте адекватними покупцями та думайте не тільки про себе. Солодощів та інших продуктів на всіх вистачить!

А ви погоджуєтеся з думкою жінки? 

Навігація записів

В0pог знову всю ніч зaвдавав удapу по Києву дронамu… Спливли стpашні н@cлідки…
Мама вважає, що краще розбирається у побуті. Однак, її не було 20 років в Україні! А зараз ще мене повчає, як малу дитину

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Три тижні… Кожна вільна хвилина… Але я не зупинялася. Бо хотіла, щоб сестра сказала: «Ти молодець». Я хотіла цього дитячого «молодець» так, ніби мені досі десять і я принесла додому п’ятірку…І от вона приміряла, навіть обійняла мене. Я розтанула. А потім.. А потім я навіть не піодозрзювала, який «молодець» на мене чекатиме.
  • – А ти думай про хороше, адже у нього є сила волі, раз кинув вживати, це вже великий подвиг. Так хвали його як можна частіше, і він буде старатися, і хоч сварки у вас не буде… А грошей вічно мало. Адже він їсть все підряд, не просить нічого, крім картоплі, яку й вирощує сам… Антоніна замовкла й пішла. А Сашко одного разу підійшов до Дар’ї й запитав, чи потрібна допомога по господарству. 
  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes