Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 7

Автор: Viktor

– Дарино, ми з Арсенієм підемо в кімнату, напевно. – зітхнув Петро. – Даремно ти це все… ну справді… нічого особливого вона не сказала.

– Дарино, ми з Арсенієм підемо в кімнату, напевно. – зітхнув Петро. – Даремно ти це все… ну справді… нічого особливого вона не сказала.

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Дарино, ми з Арсенієм підемо в кімнату, напевно. – зітхнув Петро. – Даремно ти це все… ну справді… нічого особливого вона не сказала.

– Як там твоя утриманка поживає?Таке питання мені задавали подруги. З метою вколоти болючіше, ужалити. Проткнути шкіру, щоб потім ще…

— Ми забираємо в тебе фірму, а тобі, будь ласка, залишаємо квартиру! — коханка прийшла прuнuзuтu дружину, але nокарання прийшло звідти, звідки не чекали…

— Ми забираємо в тебе фірму, а тобі, будь ласка, залишаємо квартиру! — коханка прийшла прuнuзuтu дружину, але nокарання прийшло звідти, звідки не чекали…

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ми забираємо в тебе фірму, а тобі, будь ласка, залишаємо квартиру! — коханка прийшла прuнuзuтu дружину, але nокарання прийшло звідти, звідки не чекали…

— Що ти на себе вдягла? — Гліб оглянув дружину зверхнім поглядом з голови до п’ят. — Виглядаєш як базарна…

Свекруха заманює мене та чоловіка переїхати в її будинок, поки та буде на заробітках. Але я розумію, що це пастка! Ні каплі довіри нема до неї, чесно!

Свекруха заманює мене та чоловіка переїхати в її будинок, поки та буде на заробітках. Але я розумію, що це пастка! Ні каплі довіри нема до неї, чесно!

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Свекруха заманює мене та чоловіка переїхати в її будинок, поки та буде на заробітках. Але я розумію, що це пастка! Ні каплі довіри нема до неї, чесно!

Моя свекруха вже 2 тиждень тут, в Україні, а до мене та діток приходила лиш раз у гості. І так,…

Про стосунки з Іваном Ніна нікому не розповідала. Боялася осуду, нерозуміння. Але тепер треба щось вирішувати. Костя був найближчою і найріднішою їй людиною. Він жив у сусідньому місті, навчався і працював. Квартиру синові Ніна купила відразу після того, як він вступив до університету. — Мамо, я ж знаю, як ти любиш цю дачу, возитися в землі. Нічого, машина почекає, зароблю.

Про стосунки з Іваном Ніна нікому не розповідала. Боялася осуду, нерозуміння. Але тепер треба щось вирішувати. Костя був найближчою і найріднішою їй людиною. Він жив у сусідньому місті, навчався і працював. Квартиру синові Ніна купила відразу після того, як він вступив до університету. — Мамо, я ж знаю, як ти любиш цю дачу, возитися в землі. Нічого, машина почекає, зароблю.

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Про стосунки з Іваном Ніна нікому не розповідала. Боялася осуду, нерозуміння. Але тепер треба щось вирішувати. Костя був найближчою і найріднішою їй людиною. Він жив у сусідньому місті, навчався і працював. Квартиру синові Ніна купила відразу після того, як він вступив до університету. — Мамо, я ж знаю, як ти любиш цю дачу, возитися в землі. Нічого, машина почекає, зароблю.

– Мамо, скажи чесно, у тебе з’явився чоловік? Ти якась загадкова останнім часом. — Синку, я хотіла тобі сама сказати,…

Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися…

Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися…

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися…

Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу…

Я стояла в розгубленості, не розуміючи чим допомогти їй, дітей у мене не було, тому й не знала з якого боку підійти … Обняти, запросити на чай, тільки ж до незнайомої тітки вона навряд чи піде … У цей час у мене задзвонив телефон, попросивши дівчинку нікуди не йти, я побігла. А повернулася – її й слід застиг.

Я стояла в розгубленості, не розуміючи чим допомогти їй, дітей у мене не було, тому й не знала з якого боку підійти … Обняти, запросити на чай, тільки ж до незнайомої тітки вона навряд чи піде … У цей час у мене задзвонив телефон, попросивши дівчинку нікуди не йти, я побігла. А повернулася – її й слід застиг.

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я стояла в розгубленості, не розуміючи чим допомогти їй, дітей у мене не було, тому й не знала з якого боку підійти … Обняти, запросити на чай, тільки ж до незнайомої тітки вона навряд чи піде … У цей час у мене задзвонив телефон, попросивши дівчинку нікуди не йти, я побігла. А повернулася – її й слід застиг.

– Дівчинко, ти до кого? – Запитала я. – Я шукаю маму, ви її не бачили? – На мене пильно…

– Але ж треба враховувати не лише свої інтереси! – Вигукнула Антоніна Василівна. – А чиї? Ваші? Ось тому я і не поспішала повідомити всіх про отриману спадщину! Для того, щоб витрачати ці гроші виключно у своїх інтересах та в інтересах своїх дітей!

– Але ж треба враховувати не лише свої інтереси! – Вигукнула Антоніна Василівна. – А чиї? Ваші? Ось тому я і не поспішала повідомити всіх про отриману спадщину! Для того, щоб витрачати ці гроші виключно у своїх інтересах та в інтересах своїх дітей!

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Але ж треба враховувати не лише свої інтереси! – Вигукнула Антоніна Василівна. – А чиї? Ваші? Ось тому я і не поспішала повідомити всіх про отриману спадщину! Для того, щоб витрачати ці гроші виключно у своїх інтересах та в інтересах своїх дітей!

Коли Федір прийшов додому, у квартирі було тихо. Його дружина, Світлана, ще з ранку попередила, що сьогодні затримається на роботі…

Я подарувала синові квартиру на весілля, але після одного зухвалого вчинку невістки, я передумала переписувати на них майно

Я подарувала синові квартиру на весілля, але після одного зухвалого вчинку невістки, я передумала переписувати на них майно

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я подарувала синові квартиру на весілля, але після одного зухвалого вчинку невістки, я передумала переписувати на них майно

Три роки тому мій син Богдан одружився. На весілля я вирішила зробити йому подарунок, про який, мабуть, чекає кожен: я…

Лише через 7 років подружнього життя я довідалась, що Олегові важливіша прописка, аніж сім’я

Лише через 7 років подружнього життя я довідалась, що Олегові важливіша прописка, аніж сім’я

Viktor
25 Січня, 202625 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Лише через 7 років подружнього життя я довідалась, що Олегові важливіша прописка, аніж сім’я

Після нашого з Олегом весілля мої батьки пустили нас жити у квартиру, яка татові дісталася ще від його батьків. Тато…

10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

Viktor
25 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до 10 xв тoмy! Тe, щo зpoбuв ГAЛКІН для yкpaїнцiв пpocтo ВPAЖAЄ…

Російський гуморист Максим Галкін, який після початку повномасштабного вторгнення РФ активно підтримує Україну, опублікував великий пост в Instagram, у якому критично…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Минув рік. Настя і Богдан більше не вигадували казок про ремонт. Якщо телефонував хтось із тих, хто хотів просто пожити на дурняк, Настя спокійно відповідала: — Вибачте, ми цього року приймаємо гостей тільки за попередньою домовленістю і на платній основі, бо витрати дуже зросли. Більшість відсіювалася сама собою. На диво, Олена та Люда більше не дзвонили — мабуть, образа була сильнішою за бажання безкоштовного моря. Мама Насті спочатку трохи побурчала, але побачивши, що донька стала спокійнішою і щасливішою, теж заспокоїлася. А в серпні до них знову приїхав Сашко. Цього разу сам. Він підпрацював на канікулах, зібрав трохи грошей і привіз Насті величезний букет її улюблених лілій та купу делікатесів для Богдана. — Я просто хотів подякувати, — сказав він, ніяковіючи. — Те літо врятувало мої стосунки з батьками. Я зрозумів, як це — коли тебе поважають, і як важливо поважати інших
  • — Сьогодні п’ятниця, де твоя зарплата?! — незадоволено запитав чоловік у Зої, зайшовши до кухні. — Мені вона потрібна. Жінка завмерла біля плити, де помішувала овочеве рагу і готувала млинці. Дерев’яна ложка застигла в її руці, а погляд втупився в киплячу суміш перців і баклажанів. Третій місяць поспіль Данило задавав їй одне й те саме питання.
  • – Мені захотілося чогось іншого, а ми з тобою багато років прожили і кохання пішло, залишилася звичка. Так що Іринко прощавай, іду я. Дітям я сам поясню, думаю, що вони зрозуміють мене, а якщо ні, то не знаю… Хай як хочуть. Жінка не повірила своїм вухам. Але Вадим таки пішов…
  • — Що, подобається дивитися, як діти плачуть? — дорікнула Кірі якась жінка в норковій шубці, — сама, мабуть, жере в три горла, а дітям якісь копійки на льодяник шкодуєш? — Ось він, приклад сучасної матусі! Зовсім безсердечні, — підтримала даму інша презентабельно одягнена покупниця, — вони для себе живуть!
  • – Я ж так і не робив подарунків своїй Валі. Все ніколи було. Та й пустощами це вважав. А ти дивися, Сергій готовий жити надголодь, аби радість доставити дружині. – Отже, і справді любить. А я сам люблю Валю? До весілля, здавалося, любив. А потім якось усе стерлося. Жили, як живемо. Згадати нічого. Одна метушня. Ех, життя-буття!
  • Зупинка громадського транспорту з’явилася перед ним раптово — стара, з облупленою фарбою та тріщиною на склі, яка нагадувала карту невідомої країни. Там, під дірявим навісом, стояла дівчина. Вона була промокла наскрізь. Максим не міг пояснити собі, чому він зупинився. — Вам є куди йти? — запитав він, важко дихаючи від бігу. Дівчина не відповіла. Вона лише сильніше притиснула до себе дитину. Він гарячково засунув руку в кишеню, витяг зв’язку ключів і швидко відчепив один — той, що з брелоком у вигляді маленького будиночка. Це були ключі від заміського будинку, куди він приїжджав лише влітку. Потім дістав візитівку, на звороті якої швидко написав адресу. — Послухайте, їдьте сюди. Це за містом, там тепло, у холодильнику є продукти. Візьміть таксі, ось… — він витяг із гаманця кілька великих купюр, не рахуючи, і силоміць вклав їй у холодну, тремтячу руку разом із ключем. — Їдьте негайно, ви ж застудите дитину
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes