Автор: Viktor

Моя дружина n0мерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років ми із сином живемо вдвох. Перший рік був дуже важким. І я, і син дуже сумували за нею. Синові особливо не вистачало материнської любові та теплоти. Благо, Сашко зараз ходить до школи, має нових друзів, на плавання теж записався. А я працюю, доглядаю сина. Про особисте життя навіть не думав доти, доки не зустрів її. Я був на весіллі свого двоюрідного брата. Діти дуже добре продумали все, було дуже весело. Там мене на повільний танець запросила одна дуже гарна дівчина. Ми з нею після цього дуже багато балакали.

Коментарі Вимкнено до Моя дружина n0мерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років ми із сином живемо вдвох. Перший рік був дуже важким. І я, і син дуже сумували за нею. Синові особливо не вистачало материнської любові та теплоти. Благо, Сашко зараз ходить до школи, має нових друзів, на плавання теж записався. А я працюю, доглядаю сина. Про особисте життя навіть не думав доти, доки не зустрів її. Я був на весіллі свого двоюрідного брата. Діти дуже добре продумали все, було дуже весело. Там мене на повільний танець запросила одна дуже гарна дівчина. Ми з нею після цього дуже багато балакали.

Моя дружина nомерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже…

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Коментарі Вимкнено до Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов…

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

Коментарі Вимкнено до Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.

Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я…

– Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

Коментарі Вимкнено до – Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй

Сьогодні я захворіла. Прокинулася вранці – температура і нудить мене. Зателефонувала на роботу, відпросилася. Лягла і лежу.Дзвонить моя найкраща подруга…

– Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

Коментарі Вимкнено до – Важко?! То йдіть на орендовану квартиру! Я вас сюди не тягнула! – кричали свекруха

Я довго не хотіла про це говорити, але, здається, інакше просто розірве зсередини. Ми з чоловіком переїхали жити до його…

Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

Коментарі Вимкнено до Рекс гарчав і копав, копав і гарчав. Сніг летів фонтаном. – Рекс, я кому сказав!..Що за …?Михайло підійшов ближче. І тут він побачив, як зі снігу показалася сумка. Рекс вчепився за неї зубами й потяг.– Стій! Руки самі потяглися до блискавки. Серце закалатало швидше – чи від холоду, чи від передчуття…Розстебнув і …

Михайло йшов сквером, щулячись від колючого вітру. Грудень видався злим – таким, що навіть горобці сиділи насупившись, ніби скривджені на…

Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

Коментарі Вимкнено до Після того, як дізналась, які чутки про мене пускають брат з сестрою по селі, віддала мамі її пенсійну картку і відмовилась навіть у гості заходити.

Після того, як селом почали ширитись погані й неправдиві чутки про мене, віддала мамі її пенсійну картку. – Ось ваша…

 А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

Коментарі Вимкнено до  А що? Місце є, кімната вільна. Я таки її хрещений. Не віддавати ж дитину до дитбудинку! – Максиме, але це… це дуже серйозно. Потрібно все обміркувати. З Алісою порадитись. – А що обмірковувати? – Він стукнув кулаком по столу. — Дитина без батьків залишилося! Моя похресниця! Я собі у вічі дивитися не зможу, якщо його дочку кину!

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне. За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда,…

І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

Коментарі Вимкнено до І ось тепер, майже через п’ятнадцять років, баба Зіна дорікнула Поліні в тому, що та нарешті дозволила собі витратити свої власні гроші на себе. – Мої зуби – це моя справа, – подумала вона, – і мій гаманець – теж. Я ні в кого нічого не просила, і виправдовуватися ні за що не повинна. На тому, мабуть, усе й закінчилося б, якби не Новий рік…

 Ого… Вісімдесят шість тисяч? На це? Поліно, ти не ображайся, але тільки зуби Анжеліною Джолі тебе не зроблять. – Краще…