Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 36

Автор: Viktor

– Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

– Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

Viktor
9 Січня, 20269 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Вам кого?… – Я так розумію, що у вас є розмова ..: дуже скоро від вас піде чоловік. – Сергій? Хм. І куди ж він піде? – До мене. Я його кохана жінка. – А… – нарешті доходить.. – ви його кохана жінка. Розумію. Знаєте, а я теж його кохана жінка, принаймні він сам так говорить. Треба ж якийсь збіг. Слухайте, Любов, а давайте з цього приводу вип’ємо. – Ви що? Не питиму я з вами. З чого це?! – Та ви не лякайтесь.

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком…  Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні…

Лера і влітку на дачі була наїздами і тільки з компанією. Вони не відразу і зрозуміли, що у неї є дочка, та й то по грубих окриках. — Емма, куди пішла, йди додому грайся, погода погана! — Які тобі гості, ти спочатку навчися поводитися! — Емма, ану швидше принеси одноразові тарілки і виделки, і щоб я тебе не бачила, тут дорослі розмовляють!

Лера і влітку на дачі була наїздами і тільки з компанією. Вони не відразу і зрозуміли, що у неї є дочка, та й то по грубих окриках. — Емма, куди пішла, йди додому грайся, погода погана! — Які тобі гості, ти спочатку навчися поводитися! — Емма, ану швидше принеси одноразові тарілки і виделки, і щоб я тебе не бачила, тут дорослі розмовляють!

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Лера і влітку на дачі була наїздами і тільки з компанією. Вони не відразу і зрозуміли, що у неї є дочка, та й то по грубих окриках. — Емма, куди пішла, йди додому грайся, погода погана! — Які тобі гості, ти спочатку навчися поводитися! — Емма, ану швидше принеси одноразові тарілки і виделки, і щоб я тебе не бачила, тут дорослі розмовляють!

Три дні за вікном було дуже шумно — сусідка знову привезла на дачу велику компанію на свята. Тим більше, що…

 Пожити хочу, але мати твоя має рацію. Тільки вона просить квартиру мою на твого брата одразу оформити. А в мене онука ж два, та й ти все ж таки ближче. А вона на мене насіла. – Пашка одружився, діти в нього, третього чекають. Я все розумію, та й не живу я там. А ось тебе образити боюся. Ти тут зі мною пораєшся, а я начебто не правильно зроблю.

 Пожити хочу, але мати твоя має рацію. Тільки вона просить квартиру мою на твого брата одразу оформити. А в мене онука ж два, та й ти все ж таки ближче. А вона на мене насіла. – Пашка одружився, діти в нього, третього чекають. Я все розумію, та й не живу я там. А ось тебе образити боюся. Ти тут зі мною пораєшся, а я начебто не правильно зроблю.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до  Пожити хочу, але мати твоя має рацію. Тільки вона просить квартиру мою на твого брата одразу оформити. А в мене онука ж два, та й ти все ж таки ближче. А вона на мене насіла. – Пашка одружився, діти в нього, третього чекають. Я все розумію, та й не живу я там. А ось тебе образити боюся. Ти тут зі мною пораєшся, а я начебто не правильно зроблю.

– Розмова не телефонна, але важлива. – Я сад тобі розчистити збирався, може, там і поговоримо. Заодно розкажеш і порадиш…

Того вечора, коли вона хотіла розказати йому радісну новину, на побачення замість Бориса прийшов його друг. Приніс записку: «Пробач, забудь. Не шукай мене». А на словах додав, мовляв, мати в нього дуже сувора і вже знайшла йому вдома вигідну наречену. Дівчина тяжко переживала, але маля залишила.

Того вечора, коли вона хотіла розказати йому радісну новину, на побачення замість Бориса прийшов його друг. Приніс записку: «Пробач, забудь. Не шукай мене». А на словах додав, мовляв, мати в нього дуже сувора і вже знайшла йому вдома вигідну наречену. Дівчина тяжко переживала, але маля залишила.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Того вечора, коли вона хотіла розказати йому радісну новину, на побачення замість Бориса прийшов його друг. Приніс записку: «Пробач, забудь. Не шукай мене». А на словах додав, мовляв, мати в нього дуже сувора і вже знайшла йому вдома вигідну наречену. Дівчина тяжко переживала, але маля залишила.

Щойно Олена переступила поріг квартири, як спересердя сплеснула руками: забула купити їжу для кота! Доведеться повертатися до крамниці, бо Мурчик…

Точніше – прості страви їй давалися ще нормально, але з вишуканими була проблема. Смачно готувати й красиво прикрашати страви вміла її мама, але така навичка чомусь не передалася Анжелі. Наче вона й готувала все за маминим рецептом, проте часто були проблеми – суп перетворювався на кашу, чи навпаки – одна вода.

Точніше – прості страви їй давалися ще нормально, але з вишуканими була проблема. Смачно готувати й красиво прикрашати страви вміла її мама, але така навичка чомусь не передалася Анжелі. Наче вона й готувала все за маминим рецептом, проте часто були проблеми – суп перетворювався на кашу, чи навпаки – одна вода.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Точніше – прості страви їй давалися ще нормально, але з вишуканими була проблема. Смачно готувати й красиво прикрашати страви вміла її мама, але така навичка чомусь не передалася Анжелі. Наче вона й готувала все за маминим рецептом, проте часто були проблеми – суп перетворювався на кашу, чи навпаки – одна вода.

Анжела та Микола нарешті назбирали перший внесок на кредит і купили квартиру. З тещею жилося теж непогано – ситно та…

– Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

– Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

Viktor
9 Січня, 20269 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

Хлопчик прокинувся від стогону матері. Підійшов до її ліжка: – Мамо, тобі боляче? – Матвійчику, принеси водички! – Зараз, –…

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству…

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.

Viktor
9 Січня, 20269 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було…

Моя дружина n0мерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років ми із сином живемо вдвох. Перший рік був дуже важким. І я, і син дуже сумували за нею. Синові особливо не вистачало материнської любові та теплоти. Благо, Сашко зараз ходить до школи, має нових друзів, на плавання теж записався. А я працюю, доглядаю сина. Про особисте життя навіть не думав доти, доки не зустрів її. Я був на весіллі свого двоюрідного брата. Діти дуже добре продумали все, було дуже весело. Там мене на повільний танець запросила одна дуже гарна дівчина. Ми з нею після цього дуже багато балакали.

Моя дружина n0мерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років ми із сином живемо вдвох. Перший рік був дуже важким. І я, і син дуже сумували за нею. Синові особливо не вистачало материнської любові та теплоти. Благо, Сашко зараз ходить до школи, має нових друзів, на плавання теж записався. А я працюю, доглядаю сина. Про особисте життя навіть не думав доти, доки не зустрів її. Я був на весіллі свого двоюрідного брата. Діти дуже добре продумали все, було дуже весело. Там мене на повільний танець запросила одна дуже гарна дівчина. Ми з нею після цього дуже багато балакали.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Моя дружина n0мерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років ми із сином живемо вдвох. Перший рік був дуже важким. І я, і син дуже сумували за нею. Синові особливо не вистачало материнської любові та теплоти. Благо, Сашко зараз ходить до школи, має нових друзів, на плавання теж записався. А я працюю, доглядаю сина. Про особисте життя навіть не думав доти, доки не зустрів її. Я був на весіллі свого двоюрідного брата. Діти дуже добре продумали все, було дуже весело. Там мене на повільний танець запросила одна дуже гарна дівчина. Ми з нею після цього дуже багато балакали.

Моя дружина nомерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже…

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Viktor
9 Січня, 20269 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов по стопах покійного батька. Для сина я завжди шукала невістку з нашого кола, тобто з багатої сім’ї. Ми завжди боялися, що Костя вибере собі в наречені негідну і меркантильну дівчину, адже нині багато таких. Одного разу він привів до нас додому дівчину на ім’я Аліса. Вона мені відразу не сподобалася, так як була неохайно одягнена і родом з села. Для мене це показник того, що вона не зможе стати гідною дружиною для мого сина. -Синку, вона нам не підходить. Ти розумієш? Я не прийму її в якості своєї невістки. Краще знайди собі дівчину більш гідну і з нашого кола. Що ти з селом робити будеш?

Ми завжди жили в достатку і ніколи собі ні в чому не відмовляли. Син у мене відучився на лікаря, пішов…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Заради справедливості, Ліза відповідала йому взаємністю: не вередувала, дорогих подарунків не вимагала, не забувала дякувати за квіти і приготований сніданок, взяла на себе більшу частину домашніх справ, хоча з роботи вони поверталися приблизно в один і той же час.
  • Треба цієї весни картоплю посадити, буряк, капусту, може ще яких огірків та помідорів… – говорила я доньці.
  • У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.
  • Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.
  • “– Збирай речі. Квартиру ти маєш. Діти у нас дорослі. Можеш узяти все, що хочеш. Мене не буде три дні, сподіваюсь ти звільниш квартиру за цей час. Ключі залиш у коридорі. – Романе, ти чого?! Як це так?! А як же ж діти, онуки? Як ти їм поясниш?
  • Ми приїхали і побачили дуже стару хату, вона була в жахливому стані. Поруч дві стайні. Лише уявіть Ліда Михайлівна досі тримала корову й курей, а ще власний город. Ця жінка щодня працювала листоношею, розвозила пошту на велосипеді, а решту часу займалась домашнім господарством. Коли я побачила, як вона живе – мене переповнила така глибока повага.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes