Автор: Viktor

— І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся руками. — Накритий стіл, свічки, музика… І все це у звичайний вівторок!

Коментарі Вимкнено до — І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся руками. — Накритий стіл, свічки, музика… І все це у звичайний вівторок!

— І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся…

Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок

Коментарі Вимкнено до Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок

-Значить так! – гримнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю, що я заслужив такий подарунок від нашої…

І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.

Коментарі Вимкнено до І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.

Насправді всі гарні сервізи й набори, подаровані нам на весілля, я зберігала в шафі на особливий випадок. Люда час від…

Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії

Коментарі Вимкнено до Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії

Після тієї суботи з курчатами й каченятами я ходила, ніби мене хтось підмінив. Удень усміхалася дітям, готувала, прала, робила вигляд,…

Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..

Коментарі Вимкнено до Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..

Сваха зателефонувала мені за кордон і сказала, що вони з чоловіком після Великодня йдуть до мене на город веснувати. Я…

— Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.

Коментарі Вимкнено до — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.

Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість,…

Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.

Коментарі Вимкнено до Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.

Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із…

Олена Вікторівна довгий час ображалася на старшу дочку, в душі звинувачуючи Таню: якби вона знайшла гроші, продали б машину, наприклад, Лізу можна було б врятувати або продовжити ж

Коментарі Вимкнено до Олена Вікторівна довгий час ображалася на старшу дочку, в душі звинувачуючи Таню: якби вона знайшла гроші, продали б машину, наприклад, Лізу можна було б врятувати або продовжити ж

– У тебе совісті немає! Вона ж твоя сестра. Вона хвора, — плакала Олена Вікторівна у слухавку, лаючи старшу дочку….

Оксана намагалася говорити з Віктором, підстерігаючи його у дворі, на що він, соромлячись, запевняв, що підтримуватиме їх матеріально, не залишить сина, просто жити тепер вони будуть у різних квартирах, а більше нічого не зміниться. Він і справді, як ні в чому не бувало, приходив, грав із Сергійком, водив його разом з Андрійком у цирк та зоопарк, на атракціони, видавав жінці гроші на утримання сина.

Коментарі Вимкнено до Оксана намагалася говорити з Віктором, підстерігаючи його у дворі, на що він, соромлячись, запевняв, що підтримуватиме їх матеріально, не залишить сина, просто жити тепер вони будуть у різних квартирах, а більше нічого не зміниться. Він і справді, як ні в чому не бувало, приходив, грав із Сергійком, водив його разом з Андрійком у цирк та зоопарк, на атракціони, видавав жінці гроші на утримання сина.

Оксана намагалася говорити з Віктором, підстерігаючи його у дворі, на що він, соромлячись, запевняв, що підтримуватиме їх матеріально, не залишить…

— Хочеш продати квартиру? Спочатку зароби на неї, а мою не чіпай! — жорстко заявила Ангеліна чоловікові, вже не кричачи, а чітко вимовляючи кожне слово.

Коментарі Вимкнено до — Хочеш продати квартиру? Спочатку зароби на неї, а мою не чіпай! — жорстко заявила Ангеліна чоловікові, вже не кричачи, а чітко вимовляючи кожне слово.

Вітер на дев’ятнадцятому поверсі завжди мав свій голос: то тужно завивав, чіпляючись за арматуру, то бив по щоках різкими поривами….