Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 20

Автор: Viktor

В анкетах для знайомств нерідко пишуть: «Шукаю жінку для затишку й тепла». Звучить майже зворуливо. Я жінка вже не юна, мені 55, життя мене навчило, здається, з головою все гаразд. І все одно примудрилася потрапити в цю пастку — як карась на наживку. Я навіть уявити не могла, який «сюрприз» на мене чекатиме..

В анкетах для знайомств нерідко пишуть: «Шукаю жінку для затишку й тепла». Звучить майже зворуливо. Я жінка вже не юна, мені 55, життя мене навчило, здається, з головою все гаразд. І все одно примудрилася потрапити в цю пастку — як карась на наживку. Я навіть уявити не могла, який «сюрприз» на мене чекатиме..

Viktor
4 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до В анкетах для знайомств нерідко пишуть: «Шукаю жінку для затишку й тепла». Звучить майже зворуливо. Я жінка вже не юна, мені 55, життя мене навчило, здається, з головою все гаразд. І все одно примудрилася потрапити в цю пастку — як карась на наживку. Я навіть уявити не могла, який «сюрприз» на мене чекатиме..

В анкетах для знайомств нерідко трапляється формулювання: «Шукаю жінку для затишку й тепла». Звучить майже зворушливо, ніби реклама м’якого пледа…

Весілля йшло повним ходом. Аж тут до зали зайшла Марія. Наречена напружилася. – Чому вона сюди прийшла? – запитала Оксана. – Спокійно, люба – відповів Олег. У Оксани потемніло в очах, коли Марія підійшла до мікрофону. – Доброго дня всім, мене звуть Марія. Я працюю на Олега Андрійовича. Мене ніхто не запрошували сюди. Але я прийшла. Я прийшла щоб сказати …

Весілля йшло повним ходом. Аж тут до зали зайшла Марія. Наречена напружилася. – Чому вона сюди прийшла? – запитала Оксана. – Спокійно, люба – відповів Олег. У Оксани потемніло в очах, коли Марія підійшла до мікрофону. – Доброго дня всім, мене звуть Марія. Я працюю на Олега Андрійовича. Мене ніхто не запрошували сюди. Але я прийшла. Я прийшла щоб сказати …

Viktor
4 Березня, 20264 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Весілля йшло повним ходом. Аж тут до зали зайшла Марія. Наречена напружилася. – Чому вона сюди прийшла? – запитала Оксана. – Спокійно, люба – відповів Олег. У Оксани потемніло в очах, коли Марія підійшла до мікрофону. – Доброго дня всім, мене звуть Марія. Я працюю на Олега Андрійовича. Мене ніхто не запрошували сюди. Але я прийшла. Я прийшла щоб сказати …

Весілля йшло повним ходом, аж тут, раптово, до святкової зали зайшла Марія. Наречена напружилася. – Чому вона сюди прийшла? –…

Вона писала Каті в месенджері поради з прибирання, надсилала статті про те, як правильно зберігати продукти, і одного разу, прийшовши в гості, відчинила кухонну шафу і переставила там каструлі «в правильному порядку» – за розміром, як у мами. Катя тоді, як вони пішли, повернула все, як було. Але то була маленька перемога, непомітна. А велика все відкладалася та відкладалася. – Я не готуватиму за маминим списком.

Вона писала Каті в месенджері поради з прибирання, надсилала статті про те, як правильно зберігати продукти, і одного разу, прийшовши в гості, відчинила кухонну шафу і переставила там каструлі «в правильному порядку» – за розміром, як у мами. Катя тоді, як вони пішли, повернула все, як було. Але то була маленька перемога, непомітна. А велика все відкладалася та відкладалася. – Я не готуватиму за маминим списком.

Viktor
4 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона писала Каті в месенджері поради з прибирання, надсилала статті про те, як правильно зберігати продукти, і одного разу, прийшовши в гості, відчинила кухонну шафу і переставила там каструлі «в правильному порядку» – за розміром, як у мами. Катя тоді, як вони пішли, повернула все, як було. Але то була маленька перемога, непомітна. А велика все відкладалася та відкладалася. – Я не готуватиму за маминим списком.

Лютий того року видався дивним – то відлига, то знову мороз, ніби сама погода не могла визначитися, чого хоче. Катя…

Дружина підслухала розмову чоловіка з друзями, і вирішила розлучитися

Дружина підслухала розмову чоловіка з друзями, і вирішила розлучитися

Viktor
3 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дружина підслухала розмову чоловіка з друзями, і вирішила розлучитися

Я, як завжди, повернулася з роботи, по дорозі забравши дочок із дитячого садка. У руках я тримала пакети з продуктами,…

Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Viktor
3 Березня, 20263 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Три роки тому мій чоловік потрапив у страшну аварію. Якась баба на перехресті поїхала на червоний і так машину мого…

У подружньому житті я був щасливий і шалено любив дружину. І з першого дня вона не працювала, це був мій принцип. У дружини та будинку повно справ, та ще й на роботі їй працює, немає вже. Який із мене чоловік, якщо я не зможу забезпечити її всім, чим треба. Але було в нас одне ”але”. Ми не могли мати дітей. До яких тільки лікарів ми не зверталися, але нічого не виходило. Аж цілий стан пішов на всі ці обстеження, але без толку. І ось одного вечора я повертаюся з роботи, а Люби немає вдома. Побачив на столі записку: «Пробач, у мене був інший чоловік на стороні, він запропонував поїхати до нього на батьківщину, і я погодилася. Сподіваюся, ти колись мене вибачиш”. Я був готовий віддати все на світі, щоб вона повернулася. І навіть пробачити зраду на боці. Чесно. Я ледве прийшов до тями, і щодня молив усіх богів повернути мені Любу. І через рік, виходячи на роботу, біля порога я побачив її, але…

У подружньому житті я був щасливий і шалено любив дружину. І з першого дня вона не працювала, це був мій принцип. У дружини та будинку повно справ, та ще й на роботі їй працює, немає вже. Який із мене чоловік, якщо я не зможу забезпечити її всім, чим треба. Але було в нас одне ”але”. Ми не могли мати дітей. До яких тільки лікарів ми не зверталися, але нічого не виходило. Аж цілий стан пішов на всі ці обстеження, але без толку. І ось одного вечора я повертаюся з роботи, а Люби немає вдома. Побачив на столі записку: «Пробач, у мене був інший чоловік на стороні, він запропонував поїхати до нього на батьківщину, і я погодилася. Сподіваюся, ти колись мене вибачиш”. Я був готовий віддати все на світі, щоб вона повернулася. І навіть пробачити зраду на боці. Чесно. Я ледве прийшов до тями, і щодня молив усіх богів повернути мені Любу. І через рік, виходячи на роботу, біля порога я побачив її, але…

Viktor
3 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до У подружньому житті я був щасливий і шалено любив дружину. І з першого дня вона не працювала, це був мій принцип. У дружини та будинку повно справ, та ще й на роботі їй працює, немає вже. Який із мене чоловік, якщо я не зможу забезпечити її всім, чим треба. Але було в нас одне ”але”. Ми не могли мати дітей. До яких тільки лікарів ми не зверталися, але нічого не виходило. Аж цілий стан пішов на всі ці обстеження, але без толку. І ось одного вечора я повертаюся з роботи, а Люби немає вдома. Побачив на столі записку: «Пробач, у мене був інший чоловік на стороні, він запропонував поїхати до нього на батьківщину, і я погодилася. Сподіваюся, ти колись мене вибачиш”. Я був готовий віддати все на світі, щоб вона повернулася. І навіть пробачити зраду на боці. Чесно. Я ледве прийшов до тями, і щодня молив усіх богів повернути мені Любу. І через рік, виходячи на роботу, біля порога я побачив її, але…

Ми з Любою познайомилися ще у студентські роки. Вона приїхала з іншого міста і залишалася в тому ж гуртожитку, де…

Я була неправа, Софійко. Я думала, що роблю добро для всіх, а насправді ледь не зламала синові життя. Він зараз дуже змінився. Став жорсткішим, зі мною майже не говорить про особисте. Тільки «як здоров’я» і все. — Це його вибір, Валентино Петрівно. Він вчиться жити самостійно. — Я знаю, що ти його не вибачиш. І не треба, напевно. Ти сильна, ти молодець. Я просто хотіла, щоб ти знала: я більше не втручаюся. Я навіть хату ту в селі продала, щоб частину його боргу закрити. Переїхала в маленьку кімнатку в передмісті. Софія була здивована. Це було останнє, чого вона чекала від цієї жінки. — Чому ви це зробили? — Бо коли Максим прийшов до мене в той день, коли ти пішла… я вперше побачила в його очах не любов до матері, а справжню порожнечу

Я була неправа, Софійко. Я думала, що роблю добро для всіх, а насправді ледь не зламала синові життя. Він зараз дуже змінився. Став жорсткішим, зі мною майже не говорить про особисте. Тільки «як здоров’я» і все. — Це його вибір, Валентино Петрівно. Він вчиться жити самостійно. — Я знаю, що ти його не вибачиш. І не треба, напевно. Ти сильна, ти молодець. Я просто хотіла, щоб ти знала: я більше не втручаюся. Я навіть хату ту в селі продала, щоб частину його боргу закрити. Переїхала в маленьку кімнатку в передмісті. Софія була здивована. Це було останнє, чого вона чекала від цієї жінки. — Чому ви це зробили? — Бо коли Максим прийшов до мене в той день, коли ти пішла… я вперше побачила в його очах не любов до матері, а справжню порожнечу

Viktor
3 Березня, 20263 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я була неправа, Софійко. Я думала, що роблю добро для всіх, а насправді ледь не зламала синові життя. Він зараз дуже змінився. Став жорсткішим, зі мною майже не говорить про особисте. Тільки «як здоров’я» і все. — Це його вибір, Валентино Петрівно. Він вчиться жити самостійно. — Я знаю, що ти його не вибачиш. І не треба, напевно. Ти сильна, ти молодець. Я просто хотіла, щоб ти знала: я більше не втручаюся. Я навіть хату ту в селі продала, щоб частину його боргу закрити. Переїхала в маленьку кімнатку в передмісті. Софія була здивована. Це було останнє, чого вона чекала від цієї жінки. — Чому ви це зробили? — Бо коли Максим прийшов до мене в той день, коли ти пішла… я вперше побачила в його очах не любов до матері, а справжню порожнечу

— Ти ж розумієш, що зараз ти обираєш не між грошима і спокоєм, а між мною та своєю мамою? —…

— Ось і я так думаю. Вони хочуть, щоб у мене з’явився свій дім, своя сім’я. Що ж у цьому поганого? І якщо вони хочуть, щоб у мене було все добре, то й нареченого мені обирати будуть дуже ретельно. Я це точно знаю. Олена тоді не знайшлася, що відповісти. На весіллі подруги вона мало не ревіла, але трималася.

— Ось і я так думаю. Вони хочуть, щоб у мене з’явився свій дім, своя сім’я. Що ж у цьому поганого? І якщо вони хочуть, щоб у мене було все добре, то й нареченого мені обирати будуть дуже ретельно. Я це точно знаю. Олена тоді не знайшлася, що відповісти. На весіллі подруги вона мало не ревіла, але трималася.

Viktor
3 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ось і я так думаю. Вони хочуть, щоб у мене з’явився свій дім, своя сім’я. Що ж у цьому поганого? І якщо вони хочуть, щоб у мене було все добре, то й нареченого мені обирати будуть дуже ретельно. Я це точно знаю. Олена тоді не знайшлася, що відповісти. На весіллі подруги вона мало не ревіла, але трималася.

— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як мати викидає з шафи нехитрі її…

– Тобі не здається, Андрію, що наші друзі в край знахабніли? Їдуть, як на безплатний курорт! Ми для себе заміський будинок будували, а не для кола, в особі родичів та знайомих

– Тобі не здається, Андрію, що наші друзі в край знахабніли? Їдуть, як на безплатний курорт! Ми для себе заміський будинок будували, а не для кола, в особі родичів та знайомих

Viktor
3 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тобі не здається, Андрію, що наші друзі в край знахабніли? Їдуть, як на безплатний курорт! Ми для себе заміський будинок будували, а не для кола, в особі родичів та знайомих

– Якщо ти ще раз хоч когось запросиш, – шипіла Віка крізь зуби, при цьому вона натягнуто посміхалася і махала…

Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна моя допомога

Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна моя допомога

Viktor
3 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна моя допомога

Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого
  • — Нiзащо. Я би все пробачила, тiльки не брехню. Ну, раз оступився, другий. Але стiльки часу морочити голову двом жiнкам — то занадто! Краще вiдразу вiдрiзати i забути. — Я теж не зможу бути з ним. А за тиждень Iра приїхала в гостi до мене. Я показала їй Львiв, водила на Високий Замок, у картинну галерею
  • Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років…
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes