Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 18

Автор: Viktor

Андрій був чудовим батьком і чоловіком. Він убезпечив дружину від усіх матеріальних проблем. Після народження дітей вона більше не повернулася на роботу, і весь час присвячувала вихованню сина та доньки… …– Андрійку, може мені повернутися на роботу? Іванко та Марійка в дитячому садку, а я вдома цілими днями сиджу. Андрій здивовано подивився на дружину.

Андрій був чудовим батьком і чоловіком. Він убезпечив дружину від усіх матеріальних проблем. Після народження дітей вона більше не повернулася на роботу, і весь час присвячувала вихованню сина та доньки… …– Андрійку, може мені повернутися на роботу? Іванко та Марійка в дитячому садку, а я вдома цілими днями сиджу. Андрій здивовано подивився на дружину.

Viktor
5 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Андрій був чудовим батьком і чоловіком. Він убезпечив дружину від усіх матеріальних проблем. Після народження дітей вона більше не повернулася на роботу, і весь час присвячувала вихованню сина та доньки… …– Андрійку, може мені повернутися на роботу? Іванко та Марійка в дитячому садку, а я вдома цілими днями сиджу. Андрій здивовано подивився на дружину.

Іра познайомилася з Андрієм тринадцять років тому у ресторані, де працювала офіціанткою. Молодик сидів за столиком у компанії друзів. Він…

Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим

Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим

Viktor
5 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим

Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити…

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

Viktor
5 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з…

– Ну і чудово. Повчати вас не стану, ви дорослі, самі розберетеся. Якщо потрібна порада чи допомога, звертайтеся. Але сама я лізти не буду. Немає нічого гіршого від того, коли хтось інший, не знаючи всієї ситуації, намагається вчити вас життя. Після зустрічі з мамою Олі молоді підбадьорилися. Адже вона, можна сказати, дала їм благословення, та й до її порад вони теж дослухалися. Наступними вихідними вони вирушили до мами Віті. І ось тут все було не так гладко.

– Ну і чудово. Повчати вас не стану, ви дорослі, самі розберетеся. Якщо потрібна порада чи допомога, звертайтеся. Але сама я лізти не буду. Немає нічого гіршого від того, коли хтось інший, не знаючи всієї ситуації, намагається вчити вас життя. Після зустрічі з мамою Олі молоді підбадьорилися. Адже вона, можна сказати, дала їм благословення, та й до її порад вони теж дослухалися. Наступними вихідними вони вирушили до мами Віті. І ось тут все було не так гладко.

Viktor
4 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ну і чудово. Повчати вас не стану, ви дорослі, самі розберетеся. Якщо потрібна порада чи допомога, звертайтеся. Але сама я лізти не буду. Немає нічого гіршого від того, коли хтось інший, не знаючи всієї ситуації, намагається вчити вас життя. Після зустрічі з мамою Олі молоді підбадьорилися. Адже вона, можна сказати, дала їм благословення, та й до її порад вони теж дослухалися. Наступними вихідними вони вирушили до мами Віті. І ось тут все було не так гладко.

Так вийшло, що й у Віті, й у Олі не було батьків. Батька Віктора не стало п’ять років тому, і…

Прийнявши це рішення, подружжя почало збиратися в поїздку до сусідньої області — туди, де знаходився дитячий будинок. Хотіли взяти відразу двох дівчаток. Повні надій, вони збирали сумку, коли раптом сталося несподіване: Ольгу раптово знудило від запаху котлет, які вона щойно спакувала. Поїздку довелося відкласти. Замість дороги вони вирушили до лікарні. І там на них чекав справжній сюрприз — лікар повідомив, що Ольга при надії!

Прийнявши це рішення, подружжя почало збиратися в поїздку до сусідньої області — туди, де знаходився дитячий будинок. Хотіли взяти відразу двох дівчаток. Повні надій, вони збирали сумку, коли раптом сталося несподіване: Ольгу раптово знудило від запаху котлет, які вона щойно спакувала. Поїздку довелося відкласти. Замість дороги вони вирушили до лікарні. І там на них чекав справжній сюрприз — лікар повідомив, що Ольга при надії!

Viktor
4 Березня, 20264 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Прийнявши це рішення, подружжя почало збиратися в поїздку до сусідньої області — туди, де знаходився дитячий будинок. Хотіли взяти відразу двох дівчаток. Повні надій, вони збирали сумку, коли раптом сталося несподіване: Ольгу раптово знудило від запаху котлет, які вона щойно спакувала. Поїздку довелося відкласти. Замість дороги вони вирушили до лікарні. І там на них чекав справжній сюрприз — лікар повідомив, що Ольга при надії!

Родині Ольги та Петра довгий час не щастило. Багато років у них не було дітей. Ольга Сергіївна, бідолашна, перепробувала все:…

– Він безхатько, чи що? – Він одружений. – Мамо?! – Я не хочу це з тобою обговорювати! – Гаразд. Але чому ти ніколи про нього не говорила? Хто він? Фото є? Як звати? Каріна засипала її питаннями, але відповісти на них Алла Аркадіївна не могла. Як пояснити дочці, що вони з батьком зятя кохають одне одного?

– Він безхатько, чи що? – Він одружений. – Мамо?! – Я не хочу це з тобою обговорювати! – Гаразд. Але чому ти ніколи про нього не говорила? Хто він? Фото є? Як звати? Каріна засипала її питаннями, але відповісти на них Алла Аркадіївна не могла. Як пояснити дочці, що вони з батьком зятя кохають одне одного?

Viktor
4 Березня, 20264 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Він безхатько, чи що? – Він одружений. – Мамо?! – Я не хочу це з тобою обговорювати! – Гаразд. Але чому ти ніколи про нього не говорила? Хто він? Фото є? Як звати? Каріна засипала її питаннями, але відповісти на них Алла Аркадіївна не могла. Як пояснити дочці, що вони з батьком зятя кохають одне одного?

– З чого ти взяла, що я мрію жити разом із вами? Так, я не відмовляюся з онуками допомагати –…

Анна Павлівна зніяковіла. Тридцять років вчила дітей, а попросити допомоги для себе так і не навчилася. Написала на листочку: курка, яблука, сир. Вечорами вона сідала біля вікна з чашкою чаю — тепер нормального, не з пакетика третьої заварки. У дворі гралися діти. Маші було вісім, Колі — шість. Може, вони якраз зараз роблять уроки. Або дивляться мультики. Телефон мовчав. Наталя не дзвонила. Фотографії онуків на холодильнику пожовкли по краях — старі, річної давності. Маша там ще без передніх зубів посміхається.

Анна Павлівна зніяковіла. Тридцять років вчила дітей, а попросити допомоги для себе так і не навчилася. Написала на листочку: курка, яблука, сир. Вечорами вона сідала біля вікна з чашкою чаю — тепер нормального, не з пакетика третьої заварки. У дворі гралися діти. Маші було вісім, Колі — шість. Може, вони якраз зараз роблять уроки. Або дивляться мультики. Телефон мовчав. Наталя не дзвонила. Фотографії онуків на холодильнику пожовкли по краях — старі, річної давності. Маша там ще без передніх зубів посміхається.

Viktor
4 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Анна Павлівна зніяковіла. Тридцять років вчила дітей, а попросити допомоги для себе так і не навчилася. Написала на листочку: курка, яблука, сир. Вечорами вона сідала біля вікна з чашкою чаю — тепер нормального, не з пакетика третьої заварки. У дворі гралися діти. Маші було вісім, Колі — шість. Може, вони якраз зараз роблять уроки. Або дивляться мультики. Телефон мовчав. Наталя не дзвонила. Фотографії онуків на холодильнику пожовкли по краях — старі, річної давності. Маша там ще без передніх зубів посміхається.

— Дівчино, можна хоча б половину упаковки? — Анна Павлівна підсунула до віконця жменю монет. Фармацевт похитала головою, не піднімаючи…

Андрій тільки-но повернувся додому, коли в двері подзвонили. – Тату? Що ти тут робиш?! Чому не попередив, що зайдеш? – здивувався син. – Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказав Михайло Анатолійович. – Пустиш? – Звісно. Проходь, – Андрій запросив батька на кухню. – Ну, що там у тебе сталося? – Андрію, я прийшов вручити тобі ось це, – Михайло Анатолійович дістав з пакета якусь папку і поклав її на стіл. – Що це? – не зрозумів син. – Це остання воля твоєї матері! – раптом сказав чоловік. Андрій обережно взяв папку, відкрив її і заціпенів від побаченого…

Андрій тільки-но повернувся додому, коли в двері подзвонили. – Тату? Що ти тут робиш?! Чому не попередив, що зайдеш? – здивувався син. – Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказав Михайло Анатолійович. – Пустиш? – Звісно. Проходь, – Андрій запросив батька на кухню. – Ну, що там у тебе сталося? – Андрію, я прийшов вручити тобі ось це, – Михайло Анатолійович дістав з пакета якусь папку і поклав її на стіл. – Що це? – не зрозумів син. – Це остання воля твоєї матері! – раптом сказав чоловік. Андрій обережно взяв папку, відкрив її і заціпенів від побаченого…

Viktor
4 Березня, 20264 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Андрій тільки-но повернувся додому, коли в двері подзвонили. – Тату? Що ти тут робиш?! Чому не попередив, що зайдеш? – здивувався син. – Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказав Михайло Анатолійович. – Пустиш? – Звісно. Проходь, – Андрій запросив батька на кухню. – Ну, що там у тебе сталося? – Андрію, я прийшов вручити тобі ось це, – Михайло Анатолійович дістав з пакета якусь папку і поклав її на стіл. – Що це? – не зрозумів син. – Це остання воля твоєї матері! – раптом сказав чоловік. Андрій обережно взяв папку, відкрив її і заціпенів від побаченого…

Андрій тільки-но повернувся додому, коли в двері подзвонили. – Тату? Що ти тут робиш?! Чому не попередив, що зайдеш? –…

Ігор з дружиною Оксаною закінчили будивати свій будинок, перевезли речі та переїхали. – Треба ж і новосілля відзначити! – сказав якось Ігор. – Я тільки «за»! – усміхнулася Оксана. – То давай, всіх наших зберемо в неділю, – вирішив Ігор і став обдзвонювати рідних та друзів. В неділю з самого ранку Оксана клопотала на кухні, накрутила голубців, запекла курочку, накришила різних салатів. Почали сходитися гості. Всі сіли за стіл, веселилися, розмовлояли. Але Ігор з Оксаною навіть уявити не могли, який «сюрприз» підготували їм їхні гості

Ігор з дружиною Оксаною закінчили будивати свій будинок, перевезли речі та переїхали. – Треба ж і новосілля відзначити! – сказав якось Ігор. – Я тільки «за»! – усміхнулася Оксана. – То давай, всіх наших зберемо в неділю, – вирішив Ігор і став обдзвонювати рідних та друзів. В неділю з самого ранку Оксана клопотала на кухні, накрутила голубців, запекла курочку, накришила різних салатів. Почали сходитися гості. Всі сіли за стіл, веселилися, розмовлояли. Але Ігор з Оксаною навіть уявити не могли, який «сюрприз» підготували їм їхні гості

Viktor
4 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ігор з дружиною Оксаною закінчили будивати свій будинок, перевезли речі та переїхали. – Треба ж і новосілля відзначити! – сказав якось Ігор. – Я тільки «за»! – усміхнулася Оксана. – То давай, всіх наших зберемо в неділю, – вирішив Ігор і став обдзвонювати рідних та друзів. В неділю з самого ранку Оксана клопотала на кухні, накрутила голубців, запекла курочку, накришила різних салатів. Почали сходитися гості. Всі сіли за стіл, веселилися, розмовлояли. Але Ігор з Оксаною навіть уявити не могли, який «сюрприз» підготували їм їхні гості

Ігор з дружиною Оксаною закінчили будивати свій будинок, перевезли речі та переїхали. – Треба ж і новосілля відзначити! – сказав…

У Юлі був день народження. Вона прокинулась, приготувала салатик, омлет і вони з її чоловіком сіли снідати. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Гостям рано ще, – здивувалася Юля. Ігор пішов у коридор відкривати. Через п’ять хвилин він зайшов на кухню з букетом троянд. Ігор здивовано дивився то на дружину, то на квіти. Чоловік діставав з букета листівку. «Люба моя Юлечко! З Днем народження! Щастя, любові, здійснення всіх мрій! Твій Женя…» – прочитав він вголос. На кухні запала тиша. Ігор зиркнув на дружину. Він не розумів, що відбувається

У Юлі був день народження. Вона прокинулась, приготувала салатик, омлет і вони з її чоловіком сіли снідати. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Гостям рано ще, – здивувалася Юля. Ігор пішов у коридор відкривати. Через п’ять хвилин він зайшов на кухню з букетом троянд. Ігор здивовано дивився то на дружину, то на квіти. Чоловік діставав з букета листівку. «Люба моя Юлечко! З Днем народження! Щастя, любові, здійснення всіх мрій! Твій Женя…» – прочитав він вголос. На кухні запала тиша. Ігор зиркнув на дружину. Він не розумів, що відбувається

Viktor
4 Березня, 20264 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до У Юлі був день народження. Вона прокинулась, приготувала салатик, омлет і вони з її чоловіком сіли снідати. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Гостям рано ще, – здивувалася Юля. Ігор пішов у коридор відкривати. Через п’ять хвилин він зайшов на кухню з букетом троянд. Ігор здивовано дивився то на дружину, то на квіти. Чоловік діставав з букета листівку. «Люба моя Юлечко! З Днем народження! Щастя, любові, здійснення всіх мрій! Твій Женя…» – прочитав він вголос. На кухні запала тиша. Ігор зиркнув на дружину. Він не розумів, що відбувається

У Юлі був день народження. Вона прокинулась, приготувала салатик, омлет і вони з її чоловіком сіли снідати. Раптом пролунав дзвінок…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
  • Сергію, це востаннє. Більше не приходь як гість. Якщо ти не можеш бути частиною нашої родини щодня, то не приходь зовсім. Алінці потрібен батько, а не свято за розкладом. А мені потрібен спокій. Він намагався щось пояснити, говорив про складні обставини, про те, як йому важко розриватися. Але я вперше слухала його і не відчувала жалю. Я бачила перед собою людину, якій просто зручно жити на два доми, не приймаючи жодних рішень. Він пішов. Цього разу я не плакала. Я відчула неймовірне полегшення, ніби з моїх плечей зняли важкий камінь, який я несла сім років. Перші тижні були непростими. Телефон мовчав, Сергій спочатку ображався, потім намагався задобрити повідомленнями, але я була непохитною. Я змінила замки в квартирі й змінила пріоритети у своїй голові. Я почала більше часу проводити з Максимом. Мій син, який уже став підлітком, раптом став моєю найбільшою підтримкою
  • — Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.
  • Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей
  • Вані було не надто приємно погоджуватись на таке, але вибору не було: сваритися з єдиними рідними людьми він теж не хотів. Подумавши, він таки зрозумів, що Олеся запропонувала оптимальний варіант. Як виявилося, варіант справді був найкращим: Ліна знову повеселішала, змінила гнів на милість, а мама знову зачастила в гості.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes