Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 16

Автор: Viktor

Я мамі постійно вожу продукти в село, але вони швидко закінчуються. Тепер знаю, куди все дівається

Я мамі постійно вожу продукти в село, але вони швидко закінчуються. Тепер знаю, куди все дівається

Viktor
20 Січня, 202620 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я мамі постійно вожу продукти в село, але вони швидко закінчуються. Тепер знаю, куди все дівається

З дитинства знала: у нашій сім’ї є улюблена дитина – мій брат Артем. Йому завжди діставалося все найкраще: одяг, увага,…

Я вже зовсім не маю сили постійно няньчити маленьких онуків. Та дітям на це байдуже, а невістка взагалі нещодавно заявила: – Не хочете сидіти з онуками – не треба. Будуть вдома самі!

Я вже зовсім не маю сили постійно няньчити маленьких онуків. Та дітям на це байдуже, а невістка взагалі нещодавно заявила: – Не хочете сидіти з онуками – не треба. Будуть вдома самі!

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я вже зовсім не маю сили постійно няньчити маленьких онуків. Та дітям на це байдуже, а невістка взагалі нещодавно заявила: – Не хочете сидіти з онуками – не треба. Будуть вдома самі!

Мені вже 60 років. П’ять років тому, коли син одружився, я переїхала жити на дачу. Одразу за містом, невеличкий будиночок,…

Чому мені так не щастить? – вигукувала вона. – Що ти так голосиш? – долинуло їй у відповідь. – Ой. Це ви, тітка Марія. Дістало все. Я не думала, що хтось почує. Проходьте

Чому мені так не щастить? – вигукувала вона. – Що ти так голосиш? – долинуло їй у відповідь. – Ой. Це ви, тітка Марія. Дістало все. Я не думала, що хтось почує. Проходьте

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Чому мені так не щастить? – вигукувала вона. – Що ти так голосиш? – долинуло їй у відповідь. – Ой. Це ви, тітка Марія. Дістало все. Я не думала, що хтось почує. Проходьте

Останнім часом Вероніці не щастило. На роботі новий начальник робить натяки, що переведе її до іншого офісу. Але вона може…

Моя сваха – ще та нахаба. Скільки я синові гроші не висилаю, вона все чекає, що їй щось перепаде. Останній вчинок пані Марії ще раз відкрив її істину натуру. Я навіть поріг свого дому боялась переступити, коли таке побачила. Сподіваюсь на вашу підтримку.

Моя сваха – ще та нахаба. Скільки я синові гроші не висилаю, вона все чекає, що їй щось перепаде. Останній вчинок пані Марії ще раз відкрив її істину натуру. Я навіть поріг свого дому боялась переступити, коли таке побачила. Сподіваюсь на вашу підтримку.

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Моя сваха – ще та нахаба. Скільки я синові гроші не висилаю, вона все чекає, що їй щось перепаде. Останній вчинок пані Марії ще раз відкрив її істину натуру. Я навіть поріг свого дому боялась переступити, коли таке побачила. Сподіваюсь на вашу підтримку.

– Мамо, ти тільки не хвилюйся! – з порогу почав виправдовуватися син. Я вже навіть злякалася. Грішним ділом, подумала, що…

Гадала, що чоловік вірний та зразковий сім’янин. Однак, побачила його на зустрічі однокласників у кафе – і вже наступного ранку він пакував валізи на вихід, вигнала його геть до свекрухи! Минулої суботи у чоловіка було свято – зустріч однокласників. Я не мала аж стільки грошей, аби купити нову сукню чи зробити гарний макіяж. Тому щось мені позичила кума, щось одягала старе з гардеробу. Чоловік весь час мовчав у ресторані, аж поки не побачив ЇЇ. Чесно, мені так ГИДКО ТА НЕПРИЄМНО було за його поведінку. Хотіла ВТЕКТИ ГЕТЬ…

Гадала, що чоловік вірний та зразковий сім’янин. Однак, побачила його на зустрічі однокласників у кафе – і вже наступного ранку він пакував валізи на вихід, вигнала його геть до свекрухи! Минулої суботи у чоловіка було свято – зустріч однокласників. Я не мала аж стільки грошей, аби купити нову сукню чи зробити гарний макіяж. Тому щось мені позичила кума, щось одягала старе з гардеробу. Чоловік весь час мовчав у ресторані, аж поки не побачив ЇЇ. Чесно, мені так ГИДКО ТА НЕПРИЄМНО було за його поведінку. Хотіла ВТЕКТИ ГЕТЬ…

Viktor
20 Січня, 202620 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Гадала, що чоловік вірний та зразковий сім’янин. Однак, побачила його на зустрічі однокласників у кафе – і вже наступного ранку він пакував валізи на вихід, вигнала його геть до свекрухи! Минулої суботи у чоловіка було свято – зустріч однокласників. Я не мала аж стільки грошей, аби купити нову сукню чи зробити гарний макіяж. Тому щось мені позичила кума, щось одягала старе з гардеробу. Чоловік весь час мовчав у ресторані, аж поки не побачив ЇЇ. Чесно, мені так ГИДКО ТА НЕПРИЄМНО було за його поведінку. Хотіла ВТЕКТИ ГЕТЬ…

Минулої суботи у мого чоловіка було свято – зустріч однокласників, 20 років. І казали, аби всі приходили парочками. Ресторан, до…

Терпіла нахабну поведінку сина та невістки до останнього. Але все змінив один телефонний дзвінок.

Терпіла нахабну поведінку сина та невістки до останнього. Але все змінив один телефонний дзвінок.

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Терпіла нахабну поведінку сина та невістки до останнього. Але все змінив один телефонний дзвінок.

Не можу сказати, що у мене хороші стосунки з невісткою Катериною. Однак, бажала кращої жінки для сина. Ну, він чоловік…

“– Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала

“– Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала

“– Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно,…

– Думаєш, я не розумію? Я ж бачу все! Думала, що приховаєш, думала, що мама не бачить? Залиш, Надю! Все налагодиться. Та й ми з батьком допомагатимемо. Він то хоч знає, що дитина буде?

– Думаєш, я не розумію? Я ж бачу все! Думала, що приховаєш, думала, що мама не бачить? Залиш, Надю! Все налагодиться. Та й ми з батьком допомагатимемо. Він то хоч знає, що дитина буде?

Viktor
20 Січня, 202620 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Думаєш, я не розумію? Я ж бачу все! Думала, що приховаєш, думала, що мама не бачить? Залиш, Надю! Все налагодиться. Та й ми з батьком допомагатимемо. Він то хоч знає, що дитина буде?

Мати мовчки дивилася, як Надя складала сумку. Зібралася все-таки! Надя шепотіла собі під ніс щось, мабуть, щоб не забути. Взяла…

Увечері вдома Кирило зібрав сімейну раду. Іра сиділа з кам’яним обличчям. Тимофій занурився в телефон. — У мене є дочка. Від іншої жінки. Їй сім років. — Що?! Ти мені зраджував?! — Вісім років тому. Коли ми розходилися. — Ми не розходилися! Ти втік до якоїсь …

Увечері вдома Кирило зібрав сімейну раду. Іра сиділа з кам’яним обличчям. Тимофій занурився в телефон. — У мене є дочка. Від іншої жінки. Їй сім років. — Що?! Ти мені зраджував?! — Вісім років тому. Коли ми розходилися. — Ми не розходилися! Ти втік до якоїсь …

Viktor
20 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Увечері вдома Кирило зібрав сімейну раду. Іра сиділа з кам’яним обличчям. Тимофій занурився в телефон. — У мене є дочка. Від іншої жінки. Їй сім років. — Що?! Ти мені зраджував?! — Вісім років тому. Коли ми розходилися. — Ми не розходилися! Ти втік до якоїсь …

— У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми…

– Ану пішла на кухню! – Почула я від чоловіка – і не стерпіла

– Ану пішла на кухню! – Почула я від чоловіка – і не стерпіла

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ану пішла на кухню! – Почула я від чоловіка – і не стерпіла

“– Ану пішла на кухню! – Почула я від чоловіка – і не стерпіла Віра дивилася на екран телефону. Андрій…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.
  • Братику! Ну ти даєш, який палац відгрохав! А можна в тебе пару днів пожити? У відрядженні недалеко, а в готелі гроші віддавати шкода
  • Минув рік. Настя і Богдан більше не вигадували казок про ремонт. Якщо телефонував хтось із тих, хто хотів просто пожити на дурняк, Настя спокійно відповідала: — Вибачте, ми цього року приймаємо гостей тільки за попередньою домовленістю і на платній основі, бо витрати дуже зросли. Більшість відсіювалася сама собою. На диво, Олена та Люда більше не дзвонили — мабуть, образа була сильнішою за бажання безкоштовного моря. Мама Насті спочатку трохи побурчала, але побачивши, що донька стала спокійнішою і щасливішою, теж заспокоїлася. А в серпні до них знову приїхав Сашко. Цього разу сам. Він підпрацював на канікулах, зібрав трохи грошей і привіз Насті величезний букет її улюблених лілій та купу делікатесів для Богдана. — Я просто хотів подякувати, — сказав він, ніяковіючи. — Те літо врятувало мої стосунки з батьками. Я зрозумів, як це — коли тебе поважають, і як важливо поважати інших
  • — Сьогодні п’ятниця, де твоя зарплата?! — незадоволено запитав чоловік у Зої, зайшовши до кухні. — Мені вона потрібна. Жінка завмерла біля плити, де помішувала овочеве рагу і готувала млинці. Дерев’яна ложка застигла в її руці, а погляд втупився в киплячу суміш перців і баклажанів. Третій місяць поспіль Данило задавав їй одне й те саме питання.
  • – Мені захотілося чогось іншого, а ми з тобою багато років прожили і кохання пішло, залишилася звичка. Так що Іринко прощавай, іду я. Дітям я сам поясню, думаю, що вони зрозуміють мене, а якщо ні, то не знаю… Хай як хочуть. Жінка не повірила своїм вухам. Але Вадим таки пішов…
  • — Що, подобається дивитися, як діти плачуть? — дорікнула Кірі якась жінка в норковій шубці, — сама, мабуть, жере в три горла, а дітям якісь копійки на льодяник шкодуєш? — Ось він, приклад сучасної матусі! Зовсім безсердечні, — підтримала даму інша презентабельно одягнена покупниця, — вони для себе живуть!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes