Автор: Viktor

— Поїздка відмінилася, — відказала мати, навіть не дивлячись на доньку. Мовляв, справа житейська, нічого особливого. — Дениско дуже хворів. Мусила йому допомогти. — Знаєш, Катю, це було як обухом по голові, — каже Аліна. — Ми ж не багачі, самі кредит за хату тягнемо, дитину ростимо. Для нас ті гроші не на дорозі валялися. А вона їх просто спустила на нього. Знову.

Коментарі Вимкнено до — Поїздка відмінилася, — відказала мати, навіть не дивлячись на доньку. Мовляв, справа житейська, нічого особливого. — Дениско дуже хворів. Мусила йому допомогти. — Знаєш, Катю, це було як обухом по голові, — каже Аліна. — Ми ж не багачі, самі кредит за хату тягнемо, дитину ростимо. Для нас ті гроші не на дорозі валялися. А вона їх просто спустила на нього. Знову.

— Знаєш, Катрусю, я — нелюба дитина. Це навіть не образа, а просто гірка правда, яку я нарешті прийняла. Точніше,…

— Звісно, квартира буде моєю. За законом це нескладно оформити… Та годі, кому він тепер потрібен? Батьки загинули, друзі розбіглися…

Коментарі Вимкнено до — Звісно, квартира буде моєю. За законом це нескладно оформити… Та годі, кому він тепер потрібен? Батьки загинули, друзі розбіглися…

“— Звісно, квартира буде моєю. За законом це нескладно оформити… Та годі, кому він тепер потрібен? Батьки загинули, друзі розбіглися……

– Чорничне, з дрібними червоними квіточками. Навіть розмір знаю, який вона питала. Я у дівчат в цьому магазині все розпитала. – Тримай папір, малюй і пиши, я не запам’ятаю.

Коментарі Вимкнено до – Чорничне, з дрібними червоними квіточками. Навіть розмір знаю, який вона питала. Я у дівчат в цьому магазині все розпитала. – Тримай папір, малюй і пиши, я не запам’ятаю.

Чоловік з вікна свого офісу кожен день спостерігав за дівчиною, що зупиняється перед вітриною магазину і розглядає дороге плаття. Йому…

Закутавши дитину в стару хустку матері, Оксана помчала до єдиної людини якій хоч якось довіряла. Цією людиною була баба Лебедиха, місцева повитуха та ворожка. Коротко розповівши бабусі ситуацію, Оксана поклала дитину на ліжко. Лебедиха вправно розгорнула хустку і ганчірку, в яку була загорнута дитина. Це виявилася дівчинка.

Коментарі Вимкнено до Закутавши дитину в стару хустку матері, Оксана помчала до єдиної людини якій хоч якось довіряла. Цією людиною була баба Лебедиха, місцева повитуха та ворожка. Коротко розповівши бабусі ситуацію, Оксана поклала дитину на ліжко. Лебедиха вправно розгорнула хустку і ганчірку, в яку була загорнута дитина. Це виявилася дівчинка.

Оксані в особистому житті ніколи не щастило. Наче наврочили… Ще в молодості, коли почали хлопці заглядатися на дівчат, Оксану на…

– Ви що не хочете заради дітей квартиру продати? Що ви за батьки? – Слова невістки мене засмутили, та найгірше те, як на це відреагував син

Коментарі Вимкнено до – Ви що не хочете заради дітей квартиру продати? Що ви за батьки? – Слова невістки мене засмутили, та найгірше те, як на це відреагував син

Коли син зустрів Ілону ми так тішились. Така гарненька і спокійна дівчина. Молоді зіграли весілля і переїхали до нас. Ми…

Невістка цілими днями вилежувалась на дивані. А, коли я зробила їй зауваження і попросила допомогти – втекла у місто

Коментарі Вимкнено до Невістка цілими днями вилежувалась на дивані. А, коли я зробила їй зауваження і попросила допомогти – втекла у місто

Ото й маю тепер “невісточку”, що й згадати страшно. Пишу й сама не розумію, де я так нагрішила, що син…

– Та хіба ж я одна? – Відповідала вона, – Ні, ви що, у мене велика родина!

Коментарі Вимкнено до – Та хіба ж я одна? – Відповідала вона, – Ні, ви що, у мене велика родина!

“– Та хіба ж я одна? – Відповідала вона, – Ні, ви що, у мене велика родина! Ольга вже кілька…

– Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

Коментарі Вимкнено до – Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

– Сину, зроби з нею щось! – вигукувала в слухавку Ніна Василівна. – Я не можу з нею жити! –…

– Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано, – Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися? – Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.

Коментарі Вимкнено до – Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано, – Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися? – Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.

– Ну, розповідай, що ти в бабусі робив? Допомагав їй? – почала розпитувати сина Алла, коли вони повернулися з села….

Серце його стрепенулося й щасливо потепліло. Він ще якийсь час постежив за лелекою й пішов до хати. Коли він зайшов у сад, то озирнувся і з задоволенням відзначив – птах все ходив полем і навіть рухався у напрямку до їхнього будинку. – Ольго, лелеки прилетіли! – голосно оголосив Сашко, увійшовши в хату.

Коментарі Вимкнено до Серце його стрепенулося й щасливо потепліло. Він ще якийсь час постежив за лелекою й пішов до хати. Коли він зайшов у сад, то озирнувся і з задоволенням відзначив – птах все ходив полем і навіть рухався у напрямку до їхнього будинку. – Ольго, лелеки прилетіли! – голосно оголосив Сашко, увійшовши в хату.

Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони…