Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 134

Автор: Viktor

Останні роки я мріяла виїхати з України кудись у Європу. От там Європа, інше та краще життя. Однак, я навіть не знаю, якими словами передати те розчарування… Я ж не так уявляла Німеччину! Тепер зі сльозами на очах шкодую, що відмовилася жити в Україні. Бо тут все геть інакше, нам не звично. Перше, що мене дуже засмутило – це гроші…

Останні роки я мріяла виїхати з України кудись у Європу. От там Європа, інше та краще життя. Однак, я навіть не знаю, якими словами передати те розчарування… Я ж не так уявляла Німеччину! Тепер зі сльозами на очах шкодую, що відмовилася жити в Україні. Бо тут все геть інакше, нам не звично. Перше, що мене дуже засмутило – це гроші…

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Останні роки я мріяла виїхати з України кудись у Європу. От там Європа, інше та краще життя. Однак, я навіть не знаю, якими словами передати те розчарування… Я ж не так уявляла Німеччину! Тепер зі сльозами на очах шкодую, що відмовилася жити в Україні. Бо тут все геть інакше, нам не звично. Перше, що мене дуже засмутило – це гроші…

Я народилась і прожила усі свої 34 роки в Україні. Та по маминій лінії у мене німецьке коріння. Її дідусь…

– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче до другої години, буду рада вас бачити.

– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче до другої години, буду рада вас бачити.

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче до другої години, буду рада вас бачити.

– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це…

Але це був його вибір, він вирішив, що з новою пасією, забезпеченим татом і бізнесом, куди, як він сподівався, його візьмуть, життя стане набагато солодшим. Віолетті страшно було уявити, як вона тепер боротиметься за життя, залишившись із дітьми вдвох у селі. – Мамо, ти не хвилюйся. Ми з Денисом щось придумаємо. Готувати навчимося, щоб ти після роботи відпочивала, правда, придумаємо щось!

Але це був його вибір, він вирішив, що з новою пасією, забезпеченим татом і бізнесом, куди, як він сподівався, його візьмуть, життя стане набагато солодшим. Віолетті страшно було уявити, як вона тепер боротиметься за життя, залишившись із дітьми вдвох у селі. – Мамо, ти не хвилюйся. Ми з Денисом щось придумаємо. Готувати навчимося, щоб ти після роботи відпочивала, правда, придумаємо щось!

Viktor
27 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Але це був його вибір, він вирішив, що з новою пасією, забезпеченим татом і бізнесом, куди, як він сподівався, його візьмуть, життя стане набагато солодшим. Віолетті страшно було уявити, як вона тепер боротиметься за життя, залишившись із дітьми вдвох у селі. – Мамо, ти не хвилюйся. Ми з Денисом щось придумаємо. Готувати навчимося, щоб ти після роботи відпочивала, правда, придумаємо щось!

– Ну що, воно було того варте? Невже проміняти дружину з двома синами на молоду дівчину справді того варте? Тепер…

— Дякую вам, дядьку Андрію. Ви добрий. Як мій тато був… Гаразд, я піду, не терпиться мамі подарувати квіти! Андрій з посмішкою спостерігав, як цей маленький чоловічок з довгими, майже в половину його зросту, квітами, побіг вулицею. “Треба ж, теж сьогодні день народження у цієї невідомої йому Галі, і теж любить червоні троянди… Як Настя…”

— Дякую вам, дядьку Андрію. Ви добрий. Як мій тато був… Гаразд, я піду, не терпиться мамі подарувати квіти! Андрій з посмішкою спостерігав, як цей маленький чоловічок з довгими, майже в половину його зросту, квітами, побіг вулицею. “Треба ж, теж сьогодні день народження у цієї невідомої йому Галі, і теж любить червоні троянди… Як Настя…”

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Дякую вам, дядьку Андрію. Ви добрий. Як мій тато був… Гаразд, я піду, не терпиться мамі подарувати квіти! Андрій з посмішкою спостерігав, як цей маленький чоловічок з довгими, майже в половину його зросту, квітами, побіг вулицею. “Треба ж, теж сьогодні день народження у цієї невідомої йому Галі, і теж любить червоні троянди… Як Настя…”

Андрій зайшов у квітковий магазин, щоб купити червоні троянди для його коханої Насті. У неї сьогодні день народження. Міг би…

Свою маму Катя любила, але не вважала її красивою. Вона не фарбувала губи і вії, одягалася в скромний непоказний одяг, а волосся не завивала, а заколювала в пучок на потилиці. А ось у Олени мама ходила по дому в червоному шовковому халаті з жовтими трояндами, завивала волосся, фарбувала вії і губи навіть вдома. Коли вона сідала на диван, поли халата розчинялися, відкриваючи округлі коліна і стрункі ноги. Каті мама Олени здавалася найкрасивішою і найпривабливішою.

Свою маму Катя любила, але не вважала її красивою. Вона не фарбувала губи і вії, одягалася в скромний непоказний одяг, а волосся не завивала, а заколювала в пучок на потилиці. А ось у Олени мама ходила по дому в червоному шовковому халаті з жовтими трояндами, завивала волосся, фарбувала вії і губи навіть вдома. Коли вона сідала на диван, поли халата розчинялися, відкриваючи округлі коліна і стрункі ноги. Каті мама Олени здавалася найкрасивішою і найпривабливішою.

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Свою маму Катя любила, але не вважала її красивою. Вона не фарбувала губи і вії, одягалася в скромний непоказний одяг, а волосся не завивала, а заколювала в пучок на потилиці. А ось у Олени мама ходила по дому в червоному шовковому халаті з жовтими трояндами, завивала волосся, фарбувала вії і губи навіть вдома. Коли вона сідала на диван, поли халата розчинялися, відкриваючи округлі коліна і стрункі ноги. Каті мама Олени здавалася найкрасивішою і найпривабливішою.

Катя прийшла зі школи і побачила на вішалці в передпокої мамине пальто. Чоботи її теж були на місці. Дівчинка здивувалася,…

— Обставини не складаються. Їх створюють люди. Ви створили обставини, за яких кинули живу істоту на вулиці. А тепер хочете їх змінити, коли вам зручно

— Обставини не складаються. Їх створюють люди. Ви створили обставини, за яких кинули живу істоту на вулиці. А тепер хочете їх змінити, коли вам зручно

Viktor
27 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Обставини не складаються. Їх створюють люди. Ви створили обставини, за яких кинули живу істоту на вулиці. А тепер хочете їх змінити, коли вам зручно

Олег йшов додому з роботи. Звичайний зимовий вечір. Коли все навколо — ніби накрите пеленою нудьги. І ось він проходить…

Олі вже 30 років, красива, приємна жінка, тільки ось заковика, вона досі незаміжня. У неї постійні шанувальники, зустрічі, побачення, але далі швидкоплинних романчиків це все не йде. Оля живе з мамою, мила жінка, яка виростила Олю одна. Життя було важким, але жили у мирі та злагоді. Алла Павлівна багатьом жертвувала дочці. А Оля росла зразковою донькою: відмінниця, красуня, розумниця. Роки йшли, а Алла Павлівна також до Олі ставилася як до маленької.

Олі вже 30 років, красива, приємна жінка, тільки ось заковика, вона досі незаміжня. У неї постійні шанувальники, зустрічі, побачення, але далі швидкоплинних романчиків це все не йде. Оля живе з мамою, мила жінка, яка виростила Олю одна. Життя було важким, але жили у мирі та злагоді. Алла Павлівна багатьом жертвувала дочці. А Оля росла зразковою донькою: відмінниця, красуня, розумниця. Роки йшли, а Алла Павлівна також до Олі ставилася як до маленької.

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Олі вже 30 років, красива, приємна жінка, тільки ось заковика, вона досі незаміжня. У неї постійні шанувальники, зустрічі, побачення, але далі швидкоплинних романчиків це все не йде. Оля живе з мамою, мила жінка, яка виростила Олю одна. Життя було важким, але жили у мирі та злагоді. Алла Павлівна багатьом жертвувала дочці. А Оля росла зразковою донькою: відмінниця, красуня, розумниця. Роки йшли, а Алла Павлівна також до Олі ставилася як до маленької.

Олі вже 30 років, красива, приємна жінка, тільки ось заковика, вона досі незаміжня. У неї постійні шанувальники, зустрічі, побачення, але…

Переможниця “Холостяка-14” вперше вийшла на зв’язок після фіналу

Переможниця “Холостяка-14” вперше вийшла на зв’язок після фіналу

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Переможниця “Холостяка-14” вперше вийшла на зв’язок після фіналу

Надін також показала, яке фото відправила батькам після завершення шоу. Переможниця романтичного шоу “Холостяк-14” Надін Головчук вперше вийшла на зв’язок…

Накупивши купу всього на розпродажі, Світлана вийшла на вулицю і побачила, як поблизу паркується їхня машина. Радість від несподіваного успіху тривала недовго. З машини вийшла розв’язна дівчина, і трохи ще побалакавши з водієм, пішла у своїх справах. Світлана, про всяк випадок, придивилася до водія – раптом Андрій позичив машину комусь.

Накупивши купу всього на розпродажі, Світлана вийшла на вулицю і побачила, як поблизу паркується їхня машина. Радість від несподіваного успіху тривала недовго. З машини вийшла розв’язна дівчина, і трохи ще побалакавши з водієм, пішла у своїх справах. Світлана, про всяк випадок, придивилася до водія – раптом Андрій позичив машину комусь.

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Накупивши купу всього на розпродажі, Світлана вийшла на вулицю і побачила, як поблизу паркується їхня машина. Радість від несподіваного успіху тривала недовго. З машини вийшла розв’язна дівчина, і трохи ще побалакавши з водієм, пішла у своїх справах. Світлана, про всяк випадок, придивилася до водія – раптом Андрій позичив машину комусь.

Накупивши купу всього на розпродажі, Світлана вийшла на вулицю і побачила, як поблизу паркується їхня машина. Радість від несподіваного успіху…

Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!

Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!

– Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • -Все-таки добре, що ми тоді будинок в селі купили!
  • Тридцять років вона вкладала в ці бетонні стіни свою душу, здоров’я і гроші, перетворюючи “його” квартиру на їхнє затишне гніздо. А сьогодні він виставив їй рахунок. Показав її місце на килимку.Вранці, щойно Борис пішов на роботу, Катерина мовчки зібралася і поїхала до доньки. — Він так і сказав? “З мого дозволу”?! — донька підскочила з дивана. — Мамо, та він зовсім береги поплутав! 
  • — Піти можеш у будь-який момент. Я тебе не тримаю. Тільки знай — ти тут ніхто. Квартира — моя
  • В іншій ситуації Юра не став би витрачати час на розмову з цією людиною. Але сьогодні у нього був чудовий настрій. Не відповівши, він попрямував до під’їзду. Микола Федорович сприйняв мовчання сина, як згоду і пішов за ним. – І квартира у тебе класна! Велика така, – сказав гість, оглянувши кімнату. – Бачу, що ти молодець, багато чого досяг! І цілком можеш допомогти рідній людині. – Про що ви кажете?
  • — Бабусю, мені в кашу варення побільше поклади! І мені теж! Вона тепло усміхнулася: — Вмивайтеся швиденько і за стіл. Вам що, варення з кашею чи кашу з варенням? Діти засміялися і побігли у ванну, аж тут у двері раптом подзвонили. Тетяна Петрівна подумала, що то, певно, сусідка. Відчинила і спершу навіть не впізнала — на порозі стояла Галина Йосипівна, Аллина мати! Оце так несподіванка
  • У 42 роки, маючи за плечима власний будівельний бізнес я щиро повірив що серед сільської тиші, живуть прості, щирі дівчата.. І мені здалося, що я таку знайшов.Але розкопавши її краще За три години Настя,тягнула свій картатий баул до викликаного таксі «Економ».
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes