Автор: Viktor

– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я тільки в вічко подивлюся! – пошепки промовила Валя. – Сядь! – у голосі була сталь. – Нас немає вдома! Хто б там не був, нехай топає назад! – А ти що, знаєш, хто там? – запитала Валя, – Припускаю, тому й кажу, щоб ти сіла і перед вікнами не миготіла! – Так, якщо це те, що я думаю, вони так просто не підуть! – сказала Валя і знизала плечима. – Це залежить від того, скільки ми не будемо відчиняти їм двері, – спокійно відповів Петро. – Рано чи пізно вони підуть. У будь-якому разі, ночувати в під’їзді вони не стануть. А нам із тобою нікуди не треба.

Коментарі Вимкнено до – Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я тільки в вічко подивлюся! – пошепки промовила Валя. – Сядь! – у голосі була сталь. – Нас немає вдома! Хто б там не був, нехай топає назад! – А ти що, знаєш, хто там? – запитала Валя, – Припускаю, тому й кажу, щоб ти сіла і перед вікнами не миготіла! – Так, якщо це те, що я думаю, вони так просто не підуть! – сказала Валя і знизала плечима. – Це залежить від того, скільки ми не будемо відчиняти їм двері, – спокійно відповів Петро. – Рано чи пізно вони підуть. У будь-якому разі, ночувати в під’їзді вони не стануть. А нам із тобою нікуди не треба.

– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. –…

Бідний батько подарував дочці на весілля звичайний конверт… багаті родичі нареченого почали сміятись над таким «щедрим» подарункомДочка відчинила конверт.. прочитала… — і мовчки передала його нареченому. Побачивши… наречений зблід і повільно опустився на стілець…

Коментарі Вимкнено до Бідний батько подарував дочці на весілля звичайний конверт… багаті родичі нареченого почали сміятись над таким «щедрим» подарункомДочка відчинила конверт.. прочитала… — і мовчки передала його нареченому. Побачивши… наречений зблід і повільно опустився на стілець…

Весілля грали у найдорожчому ресторані району. Великий зал, білі скатертини, живі квіти, музика. Все виглядало багато і шикарно. Рідні нареченого…

Мені ніхто тоді не допоміг, коли ми з чоловіком пішли різними шляхами. Ніхто не підтримав. А я не хочу, щоб Свєта повторила мою долю і втратила людину, яку дуже сильно кохає

Коментарі Вимкнено до Мені ніхто тоді не допоміг, коли ми з чоловіком пішли різними шляхами. Ніхто не підтримав. А я не хочу, щоб Свєта повторила мою долю і втратила людину, яку дуже сильно кохає

Любов Іллівна, важко ступаючи по сходах, піднімалася на четвертий поверх у свою квартиру, несучи дві важкі сумки. Біля під’їзду зателефонувала…

– Ну, й пихата ваша Настя стала! Правду кажуть, гроші псують людей! – Я не розуміла про що йдеться і чим я так образила людей

Коментарі Вимкнено до – Ну, й пихата ваша Настя стала! Правду кажуть, гроші псують людей! – Я не розуміла про що йдеться і чим я так образила людей

Колись у мене був чудовий шлюб. Чоловік і двійко дітей. Але одного дня все розвалилося. Мій коханий їхав з роботи…

Я як почув твоє ім’я, її згадав, зараз рідко такі дають. Їж, дівчинко. Треба жити

Коментарі Вимкнено до Я як почув твоє ім’я, її згадав, зараз рідко такі дають. Їж, дівчинко. Треба жити

Чоловік зупинився перед дверима квартири і незграбно спробував дістати ключі з внутрішньої кишені пальто. – Зараз, зараз, – повторив він…

В один момент я стала чужою у власному шлюбі, а свекруха – головною жінкою в нашій сім’ї

Коментарі Вимкнено до В один момент я стала чужою у власному шлюбі, а свекруха – головною жінкою в нашій сім’ї

Ми з чоловіком добре жили. У нас своя квартира, автівка, обоє з хорошими зарплатами. Я працюю, не сиджу в нього…

Першого тижня Дмитро перебував в ейфорії. Антоніна спостерігала за ним із відстороненою цікавістю дослідника, який вивчає поведінку лабораторної миші. Чоловік приносив їжу з кафе та ресторанів. Замовляв піцу. Ходив із колегами на бізнес-ланчі. Гордо демонстрував їй чеки. – Сам собі господар, – примовляв він, витираючи жирні пальці після чергової коробки ролів. – Ніхто не контролює, не вказує.

Коментарі Вимкнено до Першого тижня Дмитро перебував в ейфорії. Антоніна спостерігала за ним із відстороненою цікавістю дослідника, який вивчає поведінку лабораторної миші. Чоловік приносив їжу з кафе та ресторанів. Замовляв піцу. Ходив із колегами на бізнес-ланчі. Гордо демонстрував їй чеки. – Сам собі господар, – примовляв він, витираючи жирні пальці після чергової коробки ролів. – Ніхто не контролює, не вказує.

– А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я…

– Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

Коментарі Вимкнено до – Треба попереджати, я нічого не готувала! Ви знаєте, скільки це коштує – приймати гостей?! – кричала свекруха

Я невістка: звичайна, працююча, без корони на голові. Ми з чоловіком живемо у власній квартирі в місті, яку самі тягнемо…

Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Коментарі Вимкнено до Я вийшла заміж за принца, та минуло кілька років і йому в голову прийшла шалена ідея

Я не могла натішитись, що зустріла такого чоловіка, як Андрій. У свої 32 роки він вже був впливовою людиною. Мав…

Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок

Коментарі Вимкнено до Вадим подав позов проти колишньої дружини, а все через мій будинок

Ми з чоловіком усе життя гарували. По цеглині, по копійці збудували великий дім – двоповерховий, просторий, щоб було місце і…