Я сказала, йди на свою кухню і знай своє місце!!! — гримнула свекруха у відповідь Вікторії. — Я тобі зараз піду!!! — закричала Віка.

— Я сказала, йди на свою кухню і знай своє місце!!! — гримнула свекруха у відповідь Вікторії. — Я тобі зараз піду!!! — закричала Віка. — Ти у мене зараз з балкона вилетиш, стара карга! Перше бажання Віки, коли вона побачила свекруху у себе в квартирі зараз, і було таким, щоб її викинути… 13 Січня, … Read more

– 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

От зараз мене всі пенсіонери зрозуміють. Хочу почути думку інших. Як зараз жити? Як хворіти? Бо я для себе зрозуміла, як захворів – краще йти пішки на цвинтар і чекати. Бо грошей на медикаменти треба витратити чимало. Ось яка в мене сталася біда. Захворіла я дуже важко на грип. Сама не очікувала, адже ще й … Read more

– Тут така ситуація, – син зніяковів. – Ну розповідай! Що там сталося? Третій рік Ліда жила одна в селі. Син жив у місті, але час від часу приїжджав. Якось Ліда поверталась ввечері з магазину і помітила біля хати машину. – Денис приїхав! – раділа та і побігла обійматися. – Привіт, мамо! Слухай, маю до тебе серйозну розмову! Я раніше тобі не казав, але я розписався минулого року. – Ого! Сину, і хто ж вона? – Її звати Марія, вона хороша людина, а це її син. – з машини вийшов хлопчик років 8. – А чому вона не приїхала з тобою?

Минав третій рік як у Ліди не стало чоловіка. Вона жила одна у гарненькому селі. Сина мала, от тільки після навчання він залишився у місті. Денис приїжджав час від часу. Про свої справи говорив тільки: “Все добре!”. Привозив продукти, якийсь одяг, взуття, хоч мати й відмовляла його, бо мала всього вдосталь. А коли у сина з’явилась машина, то … Read more

Раніше вони втрьох жили на дві зарплати, а тепер залишилася лише одна, і то дуже невелика, – зарплата Ольги Миколаївни, і жити на неї треба було вдвох із молодшою дочкою – Вікою, яка ніяк не могла знайти собі роботи. Ось тоді, отримавши квитанції, мати й вирішила, що оплачувати їх має Дарина, бо вона має частку у їхній мікроскопічній квартирці. – Май на увазі, у мене грошей немає, значить, за квартплату будуть збиратися борги, – сказала Ольга Миколаївна дочці.

Захар і Дарина не мали багатих родичів, які могли б подарувати їм на весілля квартиру або хоча б кімнату. Їм треба було самим заробляти на своє житло. Тому після весілля вони не вирушили у весільну подорож, а зняли собі маленьку, але дуже затишну квартирку. Захар займався комп’ютерами, Дарина була економісткою. Проаналізувавши свої витрати за перший … Read more

– Не така гарна? Після того, що я для нього зробила? – промайнуло в голові. – У день нашого весілля? Вона згадала, як прала його сорочки, готувала вечерю після зміни, терпіла його друзів з їхніми безглуздими жартами. А він… отак?

…Аня стояла біля дзеркала у своїй маленькій квартирі, поправляючи білу сукню, яку купила на розпродажі у центрі міста. Вона була проста, без зайвих рюшок, але сиділа, як влита. – Сьогодні все зміниться, – подумала вона, дивлячись на своє відображення. З Сергієм вони зустрічалися вже два роки. Він був звичайним хлопцем – працював механіком в автосервісі, … Read more

– У хаті господиня бабуся. Але вже нічого не може. Тяжко їй. А мати… Вона давно нічого не робила. Раз на місяць у неї генеральне прибирання і все. Але це просто назва, а не прибирання. Тож можеш спитати у бабусі. А можеш і не питати, вона й так буде рада. Нам із батьком теж цей безлад набрид. Я тобі допоможу. Прикрутити щось, пофарбувати, винести. Все найважче.

Після весілля Павло та Валя стали жити у будинку батьків чоловіка. Свого житла нема, а жити десь треба. Мама Павла і сама в цей дім прийшла, коли вийшла заміж. Окрім батьків та молодих у будинку жила ще бабуся Павла, мати його батька. Бабуся була старенька, єдиний син був пізньою дитиною. Бабуся вже нічого не могла … Read more

А потім була яма – щоранку Лариса запитувала себе, навіщо їй взагалі жити? Вона схудла на десять кілограмів, припинила фарбуватись, а дзеркала в будинку завісила простирадлами. Їй здавалося, що на чолі у неї величезними літерами написано: «Покинута».

– Ох, дострибалася вона, – зітхнула мати. – Вадим цей… Лар, він же її ні в що не ставить.Виявляється, він уже пів року, як знайшов собі когось в іншому місті. Їздить туди у «відрядження». …- Ларисо, не починай! Стільки часу минуло з тих судів. Мама каже, у тебе все налагодилося. Оля сіла на край шкіряного … Read more

Очі пса були такі сумні, ніби він ось-ось заплаче…

Якось, перебуваючи на зміні, я випадково почув телефонну розмову колеги. Він роздратовано повторював: – Та заберіть його куди хочете, робіть із ним будь-що, я більше не можу! Мені стало цікаво, про що йдеться. На моє запитання колега відповів, що віддає собаку, німецьку вівчарку. – Чому? – Запитав я. – Та він без пуття, – відмахнувся … Read more

Син Сергій поспішав машиною до вокзалу. Коли він приїхав, то вийшов із машини, а потім допоміг вийти своїй матері Надії. -Ну ось, дарма поспішали. Ще цілих 40 хвилин є. -Нічого, синку, я почекаю в залі очікування, а ти йди. Сергій обійняв маму та поїхав. А Надія пройшла до зали очікування, побачила одне вільне місце та попросила жінку прибрати її сумку з сидіння. Жінка невдоволено прибрала. Через 40 хвилин поїзд прибув, і Надія неквапливо пішла до свого вагона. Син жив у місті, а Надія у невеликому селищі. Їхати треба було до останньої станції, тож жінка сіла на місці біля вікна. Вона часто …

Син Сергій поспішав машиною до вокзалу. Коли він приїхав, то вийшов із машини, а потім допоміг вийти своїй матері Надії. -Ну ось, дарма поспішали. Ще цілих 40 хвилин є. -Нічого, синку, я почекаю в залі очікування, а ти йди. Сергій обійняв маму та поїхав. А Надія пройшла до зали очікування, побачила одне вільне місце та … Read more

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все менше жартів, все менше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх…. «Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари. Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, … Read more