Після кількох років сімейного життя настають будні та рутина. І коли здається, що любов пройшла, він згадує той день, коли вперше осмілився зізнатися їй у коханні. Ці спогади допомагають освіжити стосунки щоразу, коли їм з дружиною здається, що вони втомились одне від одного.

Це зараз він дивиться на свою Юлю і не розуміє, як раніше міг боятися зізнатись у почуттях. Рідна, кохана — колись вона була неприступною і дуже гордою. Він навіть підійти не наважувався. Втрачав дар мови, соромився і забував, що хотів сказати. А про те, щоб запросити на побачення, не міг навіть мріяти — просто боявся, що Юля йому відмовить або сміятиметься з нього.

Мабуть, так і ходив би із мріями про взаємність, якби випадково не дізнався, що Юля від’їжджає на весь рік вчитися в Німеччину. Уявив, що може ніколи її не побачити, тому відважився зізнатись дівчині у своїх почуттях.

Спільні з Юлею знайомі якось сказали, що вона обожнює Міккі Мауса. Власне про це було й неважко здогадатися. Вона часто носила різноманітні футболки з цим персонажем. Хлопець знайшов в одному з агентств прокату костюм Міккі Мауса. Потім замовив у друкарні невеликий тираж рекламних листівок, на яких написав: «Я люблю Юлю М. з 342 групи».

Його план був таким: одягти костюм Міккі, стати біля університету й роздавати всім листівки в очікуванні Юлі. А коли вона з’явиться, підійти до неї і зізнатися в почуттях. Звичайно, з його боку це був сміливий крок і навіть трохи самовпевнений, але відступати було нікуди. Він знав, що Юля через тиждень від’їжджає. Тому мусив діяти.

Студенти і викладачі, читаючи листівки, поблажливо усміхались й оберталися в його бік. Дехто навіть просив зробити з ним селфі — він із задоволенням фотографувався. Але коли побачив Юлю — ледь перевів подих. На ватяних ногах підійшов до неї.

— Міккі Маус? — не повірила своїм очам Юля і обійняла його. — А можна зробити селфі?

— Можна, — кивнув він. — Тільки спочатку візьміть рекламку.

Вона байдуже засунула листівку в портфель і витягнула телефон. Він наполегливо вручив їй ще одну.

— У мене вже є, — усміхнулась вона.

— Але ж ви її не прочитали, — відповів.

Дівчина здивовано пробігла очима текст: «Юля з 342 групи? Це ж я!»

— Ти хотіла зробити селфі, — сказав хлопець.

— Звідки в тебе ці листівки? — повернулась до нього Юля, забувши про те, що хотіла сфотографуватися. — Хто ти?

— Аніматор, — не розгубився він. — Один хороший знайомий попросив допомогти йому зробити зізнання в коханні.

Юля, зніяковівши, усміхнулась:

— Навіть не уявляю, хто це може бути, але це так оригінально.

— Ти його добре знаєш, ви з ним вчитеся в паралельних групах.

— Міккі, в нас вчиться три десятки хлопців. Я так не вгадаю, — розсміялася дівчина.

— Він блондин, займається спортом і катається на скейті.

— Блондин, спортсмен, скейтбордист, — задумалась Юля. — Вітя?

Якби він не був у цю мить в масці, Юля побачила б, як його обличчя покривається рум’янцем.

— Може бути, — відповів хлопець, уважно спостерігаючи за її реакцією.

— Слухай, справді, Вітя? — зніяковіла Юля.

— Так, навіщо мені обманювати, ти йому подобаєшся, але він боявся тобі це сказати, тому попросив мене допомогти.

— Вітя, це ти?! — Юля раптом зробила крок назад і, оцінюючи, окинула його поглядом. — Я знаю, це ти! Зніми маску. Я впізнала тебе по голосі.

— Не можу, це цілий костюм, — розсміявся Віктор, притримуючи руками голову Міккі Мауса, яку Юля щосили тягнула. — Він знімається повністю, а не частинами.

— Отже, це ти, — переконалась дівчина.

— Я вчинив неправильно? — запитав Віктор.

— Чому? — вона взяла його за руку. — Ти мене здивував! Я не очікувала від тебе такого вчинку. Це так несподівано.

— Давай після пар разом прогуляємося? — запропонував хлопець.

— Давай, — погодилася вона.

— А ти взагалі на пари збираєшся, Міккі Маус? Чи так у костюмі підеш?

— Можу і в костюмі, — засміявся Вітя. — Не соромно зі мною так йти?

— Звісно, ні. Я люблю цю мишку, — зізналась Юля.

— А я тебе, — раптом сказав хлопець. — Я тебе люблю! Мені було важливо, щоб ти дізналася про це перед від’їздом.

— Дякую, що відважився сказати.

З того часу вони й почали зустрічатись. До від’їзду Юлі в Німеччину мали лише тиждень. І провели його так, що пережиті емоції гріли їхні серця впродовж року. А коли дівчина повернулася з навчання, Віктор не став гаяти часу і в аеропорту, не зраджуючи традиції, одягнув костюм Міккі Мауса й зробив коханій пропозицію.

Ніна ЩУПКО, студентка ІІ курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка, Вісник.