Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому.

Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому.

Viktor
20 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому.

Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила.

Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому. Моя спокійна, поступлива і завжди готова піти на зустріч мама, раптом стала мені чужою людино не здатною пробачити однієї єдиної помилки.

Моя мама за кордоном не перше десятиріччя, тож за ці роки вона має гарну відкладену суму грошей. Свого часу вона мені і весілля оплатила і навчання. Я за це їй була завжди дуже вдячна, тут без питань.

Непорозуміння у нас через подаровану нею квартиру почались. Справа в тому, що ще коли я заміжня не була, мама мені квартиру подарувала. Коли ж ми із чоловіком одружились то жили там певний період.

Ну а коли в нас діти з’явились, раптом занедужала мама мого чоловіка. Оскільки, вони самі із села а зі статків лиш корова, то на те, аби оплатити одужання грошей не було зовсім. Саме тоді я продала квартиру і ми вклали все у здоров’я матері мого чоловіка.

Мама ж теж собі у місті житло придбала, квартира у неї двокімнатна, я вирішила, що ми там собі будемо жити, мама ж усе одно на заробітках. однак, коли я звернулась до мами, аби ключі взяти, несподівано отримала відмову. Моя мама заявила, що її мій учинок глибоко зачепив і образив. Мовляв, вона не для того роками на чужині спину гнула, аби я спустила все. навіть із нею не порадившись.

Нам довелось їхати у село і жити із мамою мого чоловіка у її маленькій хаті без зручностей. До всього, мама ще й про онучок забула і за останні п’ять років не тільки не телефонувала нам, а й жодної копійки, навіть на свята, не дала.

Ми не пропали, змогли викрутитись із того, що мали. Тримаємо биків четверо, свиней п’ятнадцять, завели перепелів, возимо на ринок продаємо яйця і м’ясо, однак, навіть працюючи не покладаючи рук, ми й близько за п’ять років не підійшли до того, аби хоч на перший внесок грошей зібрати.

Коли рідня мені повідомила, що мама приїхала у відпустку, ми всією сім’єю поїхали до неї. Я хотіла ще раз із нею поговорити, вірила, що за ці роки вона трішки відтанула, адже я її єдина дитина. Однак, мама моя, навіть, на поріг нас не впустила і не поглянула у наш бік:

— Коли своє надбаєте, тоді і до мене прийдете, я вас впущу. Я вам раз допомогла, де воно? Чи є гарантія, що й зараз те не повториться? Бувайте здорові.

У мене такий жаль на душі на неньку, що не маю і слів, аби описати. Я вмію рахувати і знаю, що у мами є гарна сума грошей на купці. Там, стане на квартиру і мені і дітям моїм, але мама ніби й не здогадується про те, що нам потрібна допомога.

Хіба ж я за вітром пустила? На справу хорошу. Чого ж вона так, поясніть?

От ви б, знаючи що донька у скруті, не впустили б її жити у свою порожню квартиру?

Навігація записів

– Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
– Начхати на неї, – тон чоловіка звучав сухо й абсолютно по-діловому. – У четвер нотаріус на Шевченківській все оформить. Оксана вчора вранці підписала у нього бланки генеральної довіреності. – Вважає, що це для переоформлення документів на мою машину. Щойно квартира перейде на мене, я поміняю замки. Виставлю її речі в коридор, поки вона буде в аптеці.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes