Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки

З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки

Viktor
11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки

Кілька років тому ми з братом серйозно поговорили про маму і про квартиру. Мама тоді вже не була молодою, здоров’я почало підводити, і хвилювалася, щоб потім між нами не було сварок.

– Діти, я хочу все зробити по-людськи, поки ще можу, – сказала вона.

З Олегом вирішили так: мама переписує квартиру на нього, а він бере на себе повний догляд за нею. Я тоді вже жила за кордоном, мала сім’ю, роботу, дітей і чітко розуміла, що назад повертатися не планую і ця квартира не була життєво необхідною.

– Мені не треба нічого. Ти живеш поруч, і квартира потрібніша. Але ти доглядаєш маму, домовились?

– Звісно. Та ти що, це ж мама.

Мама переписала квартиру, я заспокоїлась, бо була впевнена: вона не сама.

Але рік тому Олег одружився. І з того моменту все пішло шкереберть. Невістка з першого дня не злюбила маму. Їй усе було не так: мама “не туди поставила”, “не так зварила”, “зайве говорить”.

– Мамо, краще мовчіть, бо ви все псуєте, – якось сказала Інна, а я почула, бо якраз говорила з мамою телефоном.

– Я у власній квартирі вже слова сказати не можу?

Олег мовчав і робив вигляд, що нічого не бачить.

А потім мама потрапила в лікарню: швидка, крапельниці, обстеження. Вона дзвонила мені й плакала в трубку.

– Доню, я тут сама. До мене ніхто не приходив.

– А Олег?

– Ні, сказав, що зайнятий.

Я була в шоці, бо оплатила лікування, аналізи, ліки. Домовилась з лікарями, дзвонила щодня. А Олег за цей час жодного разу не прийшов, не подзвонив, не спитав, як вона. Тоді не витримала й набрала брата.

– Ти пам’ятаєш, про що ми домовлялися?

– Що знову не так?

– Ти мав доглядати маму. Вона в лікарні, а ти навіть не з’явився!

– У мене сім’я, не маю часу – справи.

– А квартиру маєш, так?

– Не починай.

Я вже не стримувалась.

– Якщо тобі щось не подобається, приїжджай сама і доглядай!

– Тобто це я маю кинути роботу, сім’ю, дітей, бо ти вирішив жити для себе?

– Ти ж сама відмовилась від квартири!

– Я відмовилась не для того, щоб мама була покинута!

Він кинув слухавку.

Мама вийшла з лікарні з порожніми очима. Вона більше не питала про сина. Лише одного разу сказала:

– Я, мабуть, помилилась.

Тепер я живу з думкою, що найбільша помилка – це довіряти рідним на слово. Бо обіцянки легко давати, коли мова йде про чуже життя, але зовсім не про твою відповідальність. Як би ви вчинили?

Навігація записів

Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
– Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes