Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Виписка з пологового закінчилася сваркою. Адже родичі вчинили справжній скандал, коли почули ім’я малюка

Виписка з пологового закінчилася сваркою. Адже родичі вчинили справжній скандал, коли почули ім’я малюка

Viktor
10 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Виписка з пологового закінчилася сваркою. Адже родичі вчинили справжній скандал, коли почули ім’я малюка

Ніколи не думала, що ім’я дитини здатне розколоти родину. Здавалося б – дрібниця, але для нас воно стало справжнім полем бою.

Син народився після довгих років очікування. Я пам’ятаю, як тримала його на руках у пологовому й плакала – від щастя. Ми з чоловіком пройшли крізь лікарні, аналізи, мовчазні молитви ночами. І от він – наш хлопчик. 

А от з іменем у нас ніяк не складалося.

– Дмитро? – питав чоловік.

– Ні, ніби гарно, але не його.

– Сергій?

– Занадто звично.

– Юра?

– Ні.

Ми перебрали десятки імен. Українські, міжнародні, старовинні, сучасні – жодне не “лягало”. Бо хотіли щось не звичне і таке, що запам’ятається. Аж поки одного вечора чоловік не сказав жартома:

– А якщо Дрого?

– Як з “Гри Престолів”?

– Так. Він же сміливий, сильний, воїн. Не зламався, не був нікчемою. Я хочу, щоб наш син був таким.

Я замовкла, подивилася на нашого малюка, і в голові ніби клацнуло.

– Дрого… Знаєш, а йому підходить.

Ми сміялися, як діти. Вперше за довгий час були абсолютно впевнені. Помилка була в одному – ми розповіли родичам.

Першою дізналася моя мама. Телефонна тиша тривала кілька секунд, а потім:

– Що?!

– Мамо, спокійно…

– Ти з глузду з’їхала? Яке ще Дрого? Це ж не ім’я, а кличка для собаки!

За мамою підтягнулися всі. На сімейному обіді почався справжній скандал.

– Назвіть Дмитром! – кричала тітка Галя. – Ну воно ж хоч схоже!

– Або Тимофій! – підхопив дядько. – Гарне українське ім’я!

– Сергій, Юра – що вам не так?! – лунало з усіх боків.

Я намагалася пояснити:

– Ми хочемо особливе ім’я. Це наш син.

Але тоді слово взяла бабуся. Вона повільно підвелася, перехрестилася і сказала:

– З таким іменем дитину в церкві не похрестять. А без хрещення – не можна. Ви хочете, щоб він без Божої ласки жив?

– Бабусю, зараз 21 століття…

– Мовчи! Я життя прожила!

Крапкою стала двоюрідна сестра Оля. Вона театрально зітхнула й сказала:

– Ви хоч знаєте, що той герой помер? Це ж погана прикмета! Назвете – накличете біду.

Я не витримала:

– Ти серйозно? Це серіал!

– Прикмети не обговорюються.

Після того дня почалося пекло. Телефони замовкли; нас перестали запрошувати у гості. У сімейному чаті – тиша або колючі повідомлення: “Подумайте ще”, “Не ламайте дитині життя”.

Мама плакала в слухавку:

– Я не зможу це вимовляти…

Ми з чоловіком сиділи вночі на кухні.

– Може, справді Дмитро? Хоч удома Дрого…

– Ні, якщо зараз здамося – вони завжди вирішуватимуть за нас.

Тепер родичі з нами не спілкуються. Хрестини – під питанням. 

А я дивлюся на свого сина, який спить у ліжечку, стискаючи маленький кулачок, і думаю: як дивно, що дорослі люди можуть так люто воювати через ім’я. І як страшно, що замість радості через нове життя вони обрали сварку. Його звати Дрого, і я не соромлюся цього.

Як вважаєте, варто прислухатись до порад рідні?

Навігація записів

— Негайно…звідси! Ти мене ганьбиш! — І що це за маскарад? Знову вдяглася у свої мишачі ганчірки, щоб принизити мене?— Я ж сказав, що це не для тебе!
– Лілечко, а давай у село поїдемо, га?! – До бабусі. Ох вона буде рада! Та й Андрійко давно проситься..– Ну ти й даєш..! Цікаво, а чому ми маємо робити так, як ти хочеш? Про нас ти зовсім не думаєш?Микола встав і вийшов з кімнати. Лілія застигла від несподіванки, не очікуючи такого повороту подій.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes