Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Ми з чоловіком вирішили, що настав час завести дитину після 3 років спільного життя. Ми добре встигали платити за іпотеку: взяли, щоби купити квартиру. Із самого початку у нас була відведена окрема кімната для дитини. І ось дозріло таке рішення. На роботі мене довго відмовляли. Начальник сказав, що мені до підвищення залишилося небагато. Мені було ոрикрօ, бо до підвищення я йшла дуже давно і багато проектів для цього створила. Тоді начальник запропонував вийти на роботу за півроку після пологів. Я поки не стала нічого йому обіцяти, тому що не була впевнена, чи зможу за такий маленький термін прийти до тями, та й куди дитину маленьку дівати в цей час?

Ми з чоловіком вирішили, що настав час завести дитину після 3 років спільного життя. Ми добре встигали платити за іпотеку: взяли, щоби купити квартиру. Із самого початку у нас була відведена окрема кімната для дитини. І ось дозріло таке рішення. На роботі мене довго відмовляли. Начальник сказав, що мені до підвищення залишилося небагато. Мені було ոрикрօ, бо до підвищення я йшла дуже давно і багато проектів для цього створила. Тоді начальник запропонував вийти на роботу за півроку після пологів. Я поки не стала нічого йому обіцяти, тому що не була впевнена, чи зможу за такий маленький термін прийти до тями, та й куди дитину маленьку дівати в цей час?

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми з чоловіком вирішили, що настав час завести дитину після 3 років спільного життя. Ми добре встигали платити за іпотеку: взяли, щоби купити квартиру. Із самого початку у нас була відведена окрема кімната для дитини. І ось дозріло таке рішення. На роботі мене довго відмовляли. Начальник сказав, що мені до підвищення залишилося небагато. Мені було ոрикрօ, бо до підвищення я йшла дуже давно і багато проектів для цього створила. Тоді начальник запропонував вийти на роботу за півроку після пологів. Я поки не стала нічого йому обіцяти, тому що не була впевнена, чи зможу за такий маленький термін прийти до тями, та й куди дитину маленьку дівати в цей час?

Ми з чоловіком вирішили, що настав час завести дитину після 3 років спільного життя. Ми добре встигали платити за іпотеку: взяли, щоби купити квартиру. Із самого початку у нас була відведена окрема кімната для дитини. І ось дозріло таке рішення. На роботі мене довго відмовляли. Начальник сказав, що мені до підвищення залишилося небагато. Мені було ոрикрօ, бо до підвищення я йшла дуже давно і багато проектів для цього створила. Тоді начальник запропонував вийти на роботу за півроку після пологів. Я поки не стала нічого йому обіцяти, тому що не була впевнена, чи зможу за такий маленький термін прийти до тями, та й куди дитину маленьку дівати в цей час?

На всі мої сумніви свекруха та моя мама відповідали так, що вони будуть моєю допомогою та підтримкою з дитиною, тож можна і не турбуватися. Я їм повірила, і дуже дарма. Сама ваriтність проходила дуже тяжко. Мені було погано щодня, кілька місяців поспіль у мене не проходило нескінченне блювання. Самі пологи були важкими та дуже довгими. Потім я близько двох тижнів лежала з дитиною у лікарні. А коли нас виписали, то я практично не могла вставати та ходити перший місяць. Тоді мені дуже допомогла моя рідна сестра. У неї вже була донька 5-ти років, так що вона добре могла впоратися з нօвօнapօдженою дитиною. Бабусі, що одна, що друга, та й не з’явилися, і не допомогли мені в нօвօнapօдженому онуку.


Коли я одужала і могла сама стежити за дитиною, то влаштувала свято на честь першого місяця його життя. Мені знову з усім допомагала сестра, а бабусі прийшли на все готове. Вони стали фотографувати онука, трохи понянчились і роз’їхалися додому. У соціальних мережах з’явилися фотографії, вони так мило підписували їх, щось на кшталт «наше маля», «улюблений онучок», «він уже так підріс». Цим усе й закінчувалося. Бабусі отримували купу привітань та приємних слів у соціальних мережах, а насправді бачили онука всього кілька разів і те, щоб фотографії зробити. Так вони на людях виставляють себе люблячими бабусями, а насправді навіть не прийшли допомогти мені у найважчий момент.

Навігація записів

– Та хто тебе захоче в 50 років? Прийми його і живіть як раніше! – А хіба можна таке пробачити? Я прожила з Михайлом 20 років у щасливому шлюбі. Хоча… Це я вважала, що у нас було все.… Але те що сталося приголомшило всіх це в голові не вкладається…
Я погодилася на пропозицію від чоловіка, якого не кохала. Річ у тому, що Юра був ідеалом для більшості жінок. А вийшла заміж тому, що вже пора було. Та з часом я стала втрачати голову від Діми – брата мого чоловіка. І ось чим все закінчилось. Досі не віриться! Я зраджувала чоловіку з його братом. Але мене шокувала його реакція, коли Юра все дізнався…

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes