Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Я вже 7 років живу в Києві. Після 11 класу вступила до Академії на державне місце, старанно гризла граніт науки. Там і познайомилася зі своїм чоловіком Андрієм. Ось так двоє студентів з провінційних міст намагалися підкорити столицю своїми амбіціями. Спершу мешкали у гуртожитку, потім переїхали на невеличку однокімнатну квартиру та рік тому нарешті купили власне гніздечко. І це нам на голову не впало, ми важко працювали. Я підробляла менеджером у банку та паралельно репетитором у діток, Андрій – вантажник на заводі та охоронець. Він міг декілька днів постіль залишатися на додаткові нічні зміни. З харчування – гречка та “Ролтон”.

Правда, мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері.

– Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама.

Навіть не роззувається, кидає на мене своє пальто та сумочку, і йде на кухню по каву. А тато тягне сумки.

– То є все наше, домашня консервація. Ось тут – помідорчики, огірочки. Васю, де гриби?! А, тут. Ми все газеткою гарно запакували, щоб не повипадали з сумки.

– Але мамо, я не їм таке.

– Воно і видно. Дивися на себе, одні ребра залишилися! Що то таке? Авокадо, манго.. Покупне? Доню, то ж суцільна хімія! Я зараз тоді окорочок домашній дістану, вчора цілий день готувала.

І як мамі не пояснюй – вона все одно мене не слухає. Татові попри мешти наші розмови, він дивиться або футбол або новини. Через годину наш холодильник не може зачинитися через борщик, салатики (які плавають у майонезі), жирне м’ясо.

– Мамо, давай краще замовимо суші? Якраз є акція у ресторані…

– Ти що, геть вже у своєму Києві такою ледацюгою стала, що їсти не хочеш готувати? Дивися, бо від такої горе-жінки всі чоловіки тікають. І як Андрій тебе терпить?

Провела повну ревізію у моїй шафі – то не так складаю речі, не правильно повісила джинси чи не так застелила постіль на ліжку. А коли вона полізла до полиці зі спідньою білизною, то моє терпіння закінчилося.

– Господи, це що за ниточки? Скільки вони коштують?

– Мамо, це Вікторія Сікрет, брендова річ.

– Та я у сусідки на таку суму можу 20 пар купити і ще батькові шкарпетки. Я тебе не розумію, ти іншою дитиною була! Чемна, слухняна, вихована. А тут у кого ти перетворилася?

Я просто відкрила додаток, знайшла їм квитки на вечірній потяг, видрукувала та вручила:

– Мамо, здається, вам треба додому.

Мама почала демонстративно хапатися за серце, удаючи, що їй погано. Кликала тата на допомогу, плакала:

– Ти глянь, яка у нас донька невдячна! Рідних батьків виганяє з дому. Боже, що це за покарання таке?

Довго голосила, немов на похороні, але все-таки поїхали геть. Відмовилися навіть від того, щоб Андрій їх відвіз.

Відтоді минуло 2 тижні. Вони не підіймають слухавку і навіть з Новим Роком не привітали. Але мені не соромно за такий вчинок. Мій дім – мої правила. А таких нахаб я не терпітиму.

Дівчина вчинила правильно? Чому? Хто не правий у цій ситуації?

Навігація записів

Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо
— Ще трохи — і я почну ночувати в гаражі. Але поворотний момент стався ввечері, коли задзвонив мій телефон. — Таня? Це мама… Я зараз розмовляла з Наталею. Ти що, виганяєш її з дому? — У якому сенсі? Ніхто її не виганяє. Просто у нас немає умов, щоб жити вчотирьох у нашому будинку нескінченно…  Не знала, що сказати. Це було неправдою, але й не на 100% брехнею. Я і справді просила Наташу подумати про свої терміни.

Related Articles

— На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.

Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…

Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.

Цікаве за сьогодні

  • — На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.
  • Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…
  • Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.
  • Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі
  • Я думала, ти чоловік і забезпечуєш родину, а ти виявляється просто скнара. Порахував кожну копійку, яку витратили на твого сина. Свєто, ти бачиш, за кого ти вийшла заміж? Він для дитини грошей шкодує! І тут відбулося те, чого я точно не чекав. Світлана, замість того щоб підтримати мене, раптом стала на бік матері. — Сергію, ну припини, — тихо сказала вона, дивлячись у підлогу. — Мама ж хотіла як краще. Вона просто не подумала. 
  • – Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes