Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Я вже 7 років живу в Києві. Після 11 класу вступила до Академії на державне місце, старанно гризла граніт науки. Там і познайомилася зі своїм чоловіком Андрієм. Ось так двоє студентів з провінційних міст намагалися підкорити столицю своїми амбіціями. Спершу мешкали у гуртожитку, потім переїхали на невеличку однокімнатну квартиру та рік тому нарешті купили власне гніздечко. І це нам на голову не впало, ми важко працювали. Я підробляла менеджером у банку та паралельно репетитором у діток, Андрій – вантажник на заводі та охоронець. Він міг декілька днів постіль залишатися на додаткові нічні зміни. З харчування – гречка та “Ролтон”.

Правда, мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері.

– Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама.

Навіть не роззувається, кидає на мене своє пальто та сумочку, і йде на кухню по каву. А тато тягне сумки.

– То є все наше, домашня консервація. Ось тут – помідорчики, огірочки. Васю, де гриби?! А, тут. Ми все газеткою гарно запакували, щоб не повипадали з сумки.

– Але мамо, я не їм таке.

– Воно і видно. Дивися на себе, одні ребра залишилися! Що то таке? Авокадо, манго.. Покупне? Доню, то ж суцільна хімія! Я зараз тоді окорочок домашній дістану, вчора цілий день готувала.

І як мамі не пояснюй – вона все одно мене не слухає. Татові попри мешти наші розмови, він дивиться або футбол або новини. Через годину наш холодильник не може зачинитися через борщик, салатики (які плавають у майонезі), жирне м’ясо.

– Мамо, давай краще замовимо суші? Якраз є акція у ресторані…

– Ти що, геть вже у своєму Києві такою ледацюгою стала, що їсти не хочеш готувати? Дивися, бо від такої горе-жінки всі чоловіки тікають. І як Андрій тебе терпить?

Провела повну ревізію у моїй шафі – то не так складаю речі, не правильно повісила джинси чи не так застелила постіль на ліжку. А коли вона полізла до полиці зі спідньою білизною, то моє терпіння закінчилося.

– Господи, це що за ниточки? Скільки вони коштують?

– Мамо, це Вікторія Сікрет, брендова річ.

– Та я у сусідки на таку суму можу 20 пар купити і ще батькові шкарпетки. Я тебе не розумію, ти іншою дитиною була! Чемна, слухняна, вихована. А тут у кого ти перетворилася?

Я просто відкрила додаток, знайшла їм квитки на вечірній потяг, видрукувала та вручила:

– Мамо, здається, вам треба додому.

Мама почала демонстративно хапатися за серце, удаючи, що їй погано. Кликала тата на допомогу, плакала:

– Ти глянь, яка у нас донька невдячна! Рідних батьків виганяє з дому. Боже, що це за покарання таке?

Довго голосила, немов на похороні, але все-таки поїхали геть. Відмовилися навіть від того, щоб Андрій їх відвіз.

Відтоді минуло 2 тижні. Вони не підіймають слухавку і навіть з Новим Роком не привітали. Але мені не соромно за такий вчинок. Мій дім – мої правила. А таких нахаб я не терпітиму.

Дівчина вчинила правильно? Чому? Хто не правий у цій ситуації?

Навігація записів

Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо
— Ще трохи — і я почну ночувати в гаражі. Але поворотний момент стався ввечері, коли задзвонив мій телефон. — Таня? Це мама… Я зараз розмовляла з Наталею. Ти що, виганяєш її з дому? — У якому сенсі? Ніхто її не виганяє. Просто у нас немає умов, щоб жити вчотирьох у нашому будинку нескінченно…  Не знала, що сказати. Це було неправдою, але й не на 100% брехнею. Я і справді просила Наташу подумати про свої терміни.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes