Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Дворічні Ярослав і Святослав стали зірками TikTok, долаючи шлях пішки до своєї квартири під час блекаутів. Як живе родина з двома малюками в темному та холодному місті.

Відео, як дворічні близнюки Ярослав і Святослав без жодної сльозинки та з неймовірною впертістю долають важкий шлях пішки аж на сьомий поверх, розчулило користувачів.

ТСН вирішила познайомитися з хлопчиками та їхньою родиною ближче.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Неллі Ковальської.

10 хвилин сходження: «хто є хто»
Вони живуть у звичайній столичній багатоповерхівці. Спуск із сьомого поверху займає близько 10 хвилин. Саме на сходах ми і знайомимося: це Святослав і Ярослав. Хлопчики впевнено крокують поруч із мамою Танею, долаючи височезні для них сходинки. Тато Андрій поруч, але не допомагає — дітей змалечку виховують самостійними.

Тетяна, мама близнюків: «Сусіди пропонують допомогу, але вони не дуже йдуть до чужих. Тому легше самій з ними спуститися, ніж слухати потім їхні крики».

Близько тижня тому відео, як ці двоє долають такий самий шлях, але нагору, підірвало соцмережі. На кадрах хлопчики мужньо йдуть самі, аж поки сили не залишають їх.

«Спина мокра, волосся мокре»: випробування для мами
Мамі доводиться нести малюків на руках по черзі. Дорогою вони вивчають цифри, рахуючи кожен поверх. Коли цей марафон закінчується, хлопчики бурхливо радіють і кричать: «Ура!». Проте для Тетяни це щоденний фітнес на межі можливостей.

Тетяна, мама близнюків: «Хлопці малі, але кремезні — 14 і 14,5 кілограма. Це дуже непросте випробування».

Два серцебиття під час війни
Тетяна завагітніла вже під час повномасштабного вторгнення. Згадує перше УЗД з трепетом і шоком.

Тетяна, мама близнюків: «Прийшла на УЗД, думаю — хоч би там усе було добре… А лікарка каже: два серцебиття! Я кажу — що?! У мене серце в п’ятки, відправили міряти тиск».

Чоловік Андрій заспокоїв дружину своєю філософією: «Прорвемося».

Зараз він працює, щоб утримувати велику родину, а Тетяна займається щоденною рутиною, яка стає вдвічі важчою, коли діти хворіють і обидва одночасно просяться на руки.

Життя без газу та страх темряви
Родина вчиться долати нинішні складнощі. Найбільше малюки не люблять темряву, тому батькам довелося викроїти кошти на зарядну станцію. Але найскладніше — це харчування, адже в будинку немає газу.

Тетяна, мама близнюків: «Готувати — це найскладніше. От коли тривога, думаємо: йти в садок чи ні? Я думаю — краще хай ідуть, бо там є опалення і їх точно погодують. А вдома я не знаю, чим їх годувати, коли світла й електрики нема».

Попри всі випробування батьки запевняють — вони щасливі, бо любові в домі стало втричі більше. А несподіваній популярності відео радіють з особливої причини.

Андрій і Тетяна: «Залетіло саме те відео, де вони тримаються за поручні. Думаю, це допоможе донести всьому світу, що у нас твориться і в яких умовах змушені жити українські діти».

Навігація записів

– Це за мною! – Кіт приходить забирати господарку з роботи, бо одного разу вона забрала його з вулиці
Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Related Articles

– Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!

Viktor
23 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!

У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.

Viktor
23 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.

— Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?

Viktor
23 Березня, 202623 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?

Цікаве за сьогодні

  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
  • Ганно! Добрий день! Я щойно оформила велике замовлення продуктів з доставкою на вашу адресу. Там на шістсот вісімдесят гривень. Оплати кур’єру готівкою, бо в мене на картці зараз нуль, пенсію затримують. Увечері забіжу до вас, заберу пакунки. Будь вдома, не вештайся ніде, бо кур’єр приїде між другою та третьою! Ганна повільно опустилася на край матраца, стискаючи смартфон. Жодного «привіт», жодного «як справи?», жодного натяку на запитання, чи зручно їй це. Просто констатація факту, з яким вона мусила змиритися. — Олеже, йди сюди зараз. Це терміново. Твоя мама знову «ощасливила» нас новинами, — крикнула Ганна чоловікові. — Що знову? Знову тиск? Чи вона знову вирішила пересадити наші квіти, поки нас немає? — Гірше, Олеже. Вона замовила продукти. На нашу адресу. І я маю їх оплатити сама
  • Дверцята дорогого позашляховика відчинилися, і в салон увірвався крижаний вітер з дощем.
  • – Я тобі швидку викликала, тільки не надумай нікому розповідати, що тебе чоловік розфарбував! Скажеш, що впала, – суворо сказала Емма Рустамівна своїй невістці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes