Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Малюки-близнюки, які пішки йшли на 7 поверх, стали зірками Мережі: що про них відомо

Дворічні Ярослав і Святослав стали зірками TikTok, долаючи шлях пішки до своєї квартири під час блекаутів. Як живе родина з двома малюками в темному та холодному місті.

Відео, як дворічні близнюки Ярослав і Святослав без жодної сльозинки та з неймовірною впертістю долають важкий шлях пішки аж на сьомий поверх, розчулило користувачів.

ТСН вирішила познайомитися з хлопчиками та їхньою родиною ближче.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Неллі Ковальської.

10 хвилин сходження: «хто є хто»
Вони живуть у звичайній столичній багатоповерхівці. Спуск із сьомого поверху займає близько 10 хвилин. Саме на сходах ми і знайомимося: це Святослав і Ярослав. Хлопчики впевнено крокують поруч із мамою Танею, долаючи височезні для них сходинки. Тато Андрій поруч, але не допомагає — дітей змалечку виховують самостійними.

Тетяна, мама близнюків: «Сусіди пропонують допомогу, але вони не дуже йдуть до чужих. Тому легше самій з ними спуститися, ніж слухати потім їхні крики».

Близько тижня тому відео, як ці двоє долають такий самий шлях, але нагору, підірвало соцмережі. На кадрах хлопчики мужньо йдуть самі, аж поки сили не залишають їх.

«Спина мокра, волосся мокре»: випробування для мами
Мамі доводиться нести малюків на руках по черзі. Дорогою вони вивчають цифри, рахуючи кожен поверх. Коли цей марафон закінчується, хлопчики бурхливо радіють і кричать: «Ура!». Проте для Тетяни це щоденний фітнес на межі можливостей.

Тетяна, мама близнюків: «Хлопці малі, але кремезні — 14 і 14,5 кілограма. Це дуже непросте випробування».

Два серцебиття під час війни
Тетяна завагітніла вже під час повномасштабного вторгнення. Згадує перше УЗД з трепетом і шоком.

Тетяна, мама близнюків: «Прийшла на УЗД, думаю — хоч би там усе було добре… А лікарка каже: два серцебиття! Я кажу — що?! У мене серце в п’ятки, відправили міряти тиск».

Чоловік Андрій заспокоїв дружину своєю філософією: «Прорвемося».

Зараз він працює, щоб утримувати велику родину, а Тетяна займається щоденною рутиною, яка стає вдвічі важчою, коли діти хворіють і обидва одночасно просяться на руки.

Життя без газу та страх темряви
Родина вчиться долати нинішні складнощі. Найбільше малюки не люблять темряву, тому батькам довелося викроїти кошти на зарядну станцію. Але найскладніше — це харчування, адже в будинку немає газу.

Тетяна, мама близнюків: «Готувати — це найскладніше. От коли тривога, думаємо: йти в садок чи ні? Я думаю — краще хай ідуть, бо там є опалення і їх точно погодують. А вдома я не знаю, чим їх годувати, коли світла й електрики нема».

Попри всі випробування батьки запевняють — вони щасливі, бо любові в домі стало втричі більше. А несподіваній популярності відео радіють з особливої причини.

Андрій і Тетяна: «Залетіло саме те відео, де вони тримаються за поручні. Думаю, це допоможе донести всьому світу, що у нас твориться і в яких умовах змушені жити українські діти».

Навігація записів

– Це за мною! – Кіт приходить забирати господарку з роботи, бо одного разу вона забрала його з вулиці
Мій дім – мої правила. Тому без вагань прогнала батьків геть Мої батьки думають, що раз у мене є квартира, то можна без запрошення приїхати у гості. Ось, наприклад, субота, вихідний день. Ми з Андрієм планували зустрітися з друзями у кафе та піти на фільм. Але о 7 ранку я прокинулася від грюкоту у двері. – Сюрприз! Зустрічайте, люди добрі, ваших гостей! – кричить на все горло мама…

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes