Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Після того, як дружини не стало, я залишився сам. Дітей у нас не було. Та якось в гості завітала сестра Катерини. Такої пропозиції я не очікував від неї.

Після того, як дружини не стало, я залишився сам. Дітей у нас не було. Та якось в гості завітала сестра Катерини. Такої пропозиції я не очікував від неї.

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Після того, як дружини не стало, я залишився сам. Дітей у нас не було. Та якось в гості завітала сестра Катерини. Такої пропозиції я не очікував від неї.

Віталій поховав свою кохану дружину рік тому. Оскільки жили вони в будинку Катерини, то після її смерті Віталій тут і залишився. Була у дружини сестра Наталія. Вона і коли Катя жива була особливо не заходила в гості. А після того, як її не стало, то взагалі припинила приходити. 

А оце днями прийшла в гості, принесла гостинці. Віталій відразу запідозрив, що щось не так. А Наталія розпочала здалеку.

– Привіт, Віталію! Ну як ти тут поживаєш? 

– Та нормально. Ходжу і то добре. 

– І то правда. А здоров’я твоє як? 

– Не жаліюсь! Наталю, що тобі потрібно? 

– Чому ти вирішив, що мені щось потрібно? 

– Бо я тебе рік не бачив. А тут раптово з’явилась. Навряд ти прийшла просто спитати про моє здоров’я. 

Віталій терплячістю не відрізнявся. Тому одразу напряму запитав. Та Наталя не поспішала повідомляти причину свого візиту. Спочатку вона довго дивилась у вікно, а потім продовжила.

– Цей будинок належав нашим з Катериною батькам, тому має повернутись в родину. Моя донька виходить заміж і їм потрібно десь жити. 

– До чого ти хилиш? 

– Напиши дарчу на дітей.

– А я куди піду? На вулицю? 

– Ні, ніхто тебе не вижене. Будеш жити з молодими. Ти все одно вже старий, скоро потребуватимеш догляду. 

– Можливо ти і права.

– Подумай добре, Віталію!  А я завтра ще зайду.

Після того як Наталя пішла Віталій замислився. Адже йому вже сімдесят років. Це зараз він ще справляється з господарством. А що буде років через п’ять? А з іншого боку, раптом молоді не захочуть за ним доглядати? Що тоді він робитиме? Куди піде? Віталій не знав як йому вчинити. 

Навігація записів

— Лідо, подивися, є ще хтось у коридорі? Хотіла раніше піти сьогодні. У мами день народження, — сказала Анна.
– Ти думав, я не здогадаюся про твої плани? Продати моє майно, а потім зникнути з твоєю ідеальною Софією?

Related Articles

— Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…

Viktor
26 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…

— Діду, якщо тебе колись пронесло повз її поганий настрій, то ти справжній щасливчик! Бо мені вона вже поперек горла стоїть. Мрію тільки про одне: щоб вона поїхала кудись далеко, і щоб усі дороги туди змило дощем! — Андрію, годі емоціями розкидатися! — зупинив онука дід. — Розкажи до ладу, що сталося.

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Діду, якщо тебе колись пронесло повз її поганий настрій, то ти справжній щасливчик! Бо мені вона вже поперек горла стоїть. Мрію тільки про одне: щоб вона поїхала кудись далеко, і щоб усі дороги туди змило дощем! — Андрію, годі емоціями розкидатися! — зупинив онука дід. — Розкажи до ладу, що сталося.

– Ти думав, я не здогадаюся про твої плани? Продати моє майно, а потім зникнути з твоєю ідеальною Софією?

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ти думав, я не здогадаюся про твої плани? Продати моє майно, а потім зникнути з твоєю ідеальною Софією?

Цікаве за сьогодні

  • — Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…
  • — Діду, якщо тебе колись пронесло повз її поганий настрій, то ти справжній щасливчик! Бо мені вона вже поперек горла стоїть. Мрію тільки про одне: щоб вона поїхала кудись далеко, і щоб усі дороги туди змило дощем! — Андрію, годі емоціями розкидатися! — зупинив онука дід. — Розкажи до ладу, що сталося.
  • – Ти думав, я не здогадаюся про твої плани? Продати моє майно, а потім зникнути з твоєю ідеальною Софією?
  • Після того, як дружини не стало, я залишився сам. Дітей у нас не було. Та якось в гості завітала сестра Катерини. Такої пропозиції я не очікував від неї.
  • — Лідо, подивися, є ще хтось у коридорі? Хотіла раніше піти сьогодні. У мами день народження, — сказала Анна.
  • А сьогодні вранці до них із сином заявилася мати покійної дружини. Вже весела. Почала голосити, що дитина без матері, бідне дитя. Сьогодні був рівно рік після того, як не стало матері хлопця. – Та все добре. Я вже звик. Я ж і з міста поїхав заради сина. Щоб бабця не лізла. А вона знайшла нас і тут. Ну і ось…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes