Не ображайтесь на мене зрілі чоловіки, та мушу визнати – мати стосунки із вами далеко не цукор. Нещодавно я пішла на побачення з одним 42-річним. Наче симпатичний, доволі успішний. Та вже за пів години він просто в ресторані почав скаржитися на колишню, пояснювати чому розлучився.

Те жахливе побачення я довго не могла забути. Врешті довелося писати подрузі, аби негайно зателефонувала і витягла мене. Щоправда, її дуже здивувало моє обурення.

– А що ти чекала? Усі чоловіки за 40 мають багаж. Лишень подумай, якщо вони покинули дружину – на це була причина. Вони зраджували, ображали кохану, були ненадійними. З хорошими не розлучаються.

– Але ж є такі, що просто не були одружені до 40?

– І тоді виникає питання – що з ними не так? Чому вони не мали досі серйозних стосунків.

– Можливо займались кар’єрою? Гроші заробляли.

– І ти в це віриш? Не існує чоловіків, які б не хотіли любові. Навіть якщо вони багато працюють. Інша справа, що можливо вони змінювали дівчат, як рукавички й свідомо не заводили нормальних стосунків. Але тоді нащо вони такі? Їх не виправити вже!

Після цієї розмови я замислилась. Подруга мала рацію. Спілкуючись з із чоловіками за 40 я зрозуміла, що більшість із них маю дві ну зовсім огидні риси. Перша – це жадібність. Доволі часто вони рахують кожну копійку, і зовсім не хочуть витрачати гроші на жінок. Це можна зрозуміти на першому побаченні. Якщо зрілий чоловік приходить без букета, або із зовсім дешевими квітами – все ясно, надалі нічого доброго не буде.

Друга риса, яка мене вбиває – занудство. Вислуховувати кількагодинні розмови про рибальство чи знову ж таки поганих колишніх я зовсім не можу.

Звичайно, я цілком розумію, що й жінки не всі ідеальні. Але погодьтеся, з чоловіками складніше. Тож починаючи стосунки зі зрілими  – будьте пильні. Не поспішайте, спершу дізнайтеся, чому вони так довго не знаходили собі пару.

А що ви думаєте, серед чоловіків за 40 можна знайти гідних?