Роман зблід, як стіна, коли мене побачив. Не очікував, що я в Данію до нього приїду. А ще не міг збагнути, де його коханка Лєна ділась. Я ж про зради давно знала, але вирішила, що шлюб мені важливіше. Тому й вигадала цю хитрість!

Коментарі Вимкнено до Роман зблід, як стіна, коли мене побачив. Не очікував, що я в Данію до нього приїду. А ще не міг збагнути, де його коханка Лєна ділась. Я ж про зради давно знала, але вирішила, що шлюб мені важливіше. Тому й вигадала цю хитрість!

Усе життя я мріяла про гарний будинок. Хотіла мати власне подвір’я, квітник. А жили ми в старій хрущівці, куди навіть друзів було соромно запросити. Мені 38 років, Роману – 40. Двоє діток в нас старшій донечці 16, синочку – 10. До слова, вони також мріяли мати окремі кімнати. Тож я мало не щовечора крапала чоловікові на мізки:

– От подивись на кума, він в Данії працює, вже такий будинок побудував. А автівка яка крута в нього, джип!

– Лиш його дружина увесь час одна.

– Трохи потерпить і разом будуть жити в новому будинку.

– А як я поїду, ти не сумуватимеш?

– Звісно, сумуватиму. Але що робити.

Тож поступово я його вмовила. Вплинуло ще й те, що дочці скоро в університет вступати, тож гроші потрібні. Поїхав він за кордон чотири роки тому. Сумувала я страшенно. Раніше він хоч приїжджав час від часу. А коли війна почалась вже не міг. А тоді десь рік тому стосунки між нами зовсім змінилися. Спілкувалися дуже рідко і так, наче чужі. Тоді мама мені дещо сказала:

– От ти його примусила поїхати. А він там іншу і знайшов.

– Ти що? Не може бути. Рома не такий.

– Усі такі, чоловіки уваги хочуть і тепла.

Тоді я все проаналізувала і збагнула, що правду мама каже. Гроші на будинок я вже назбирала, але донька вже окремо жила з хлопцем. А синові 14 років, йому той будинок і не потрібен.

Зібрала я речі й поїхала до чоловіка в Данію. Навіть не попередила, адресу знала. Приїхала, а там інша жінка. Роми ж вдома не було. Його коханка стояла й здивовано дивилась на мене:

– А що Рома вам не казав? Я тепер з ним в Данії житиму. Він самий мене викликав.

Розгублена, вона втекла геть. Доки чоловік повернувся я наготувала всілякої смакоти, усе його улюблене, причепурилась і зустріла його.

Побачивши мене, Роман зблід, мов стіна.

– А де Лєна?

– Яка ще Лєна? Не було тут такої. А я до тебе надовго.

Огорнула я милого любов’ю та увагою. Він навіть не наважувався свою Лєну згадувати. Натомість щодня дарував квіти й подарунки. Сина ми вирішили до себе забрати. А дочці – квартиру залишити. І нащо нам той будинок, головне, щоб всі разом були.

А ви б наважились ось так закрити очі на зраду?

Related Articles

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

Коментарі Вимкнено до – Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

– Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

Коментарі Вимкнено до – Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

– Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.

Коментарі Вимкнено до – Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.