Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

– Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

Viktor
21 Січня, 202621 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

– Сину, зроби з нею щось! – вигукувала в слухавку Ніна Василівна. – Я не можу з нею жити!

– Мамо, ну що у вас знову? – слабким голосом спитав Володимир. Він вже тиждень, як зліг, і зараз лежав у палаті, а дружина з матір’ю ніяк не могли ужитися.

– Сину, та вистави ти її з дому, вона твою матір не поважає! – командувала Ніна Василівна. – Дзвони їй прямо зараз і скажи, нехай йде на всі чотири боки!

– Мамо, Світлана у своїй квартирі, – нагадав Володимир матері. Сил розмовляти в нього не було і йому хотілося якнайшвидше закінчити цю розмову. – Мамо, я не можу більше говорити.

– Егоїст! Тобі неважливо, як тут матері живеться! – гукала вона в слухавку, але Володимир уже відключив телефон.

– Ростиш цих дітей, ночами не спиш, відмовляєш собі у всьому, а вони виростають невдячними! – голосила на весь будинок Ніна Василівна. – Вже й напевне, мрієте, щоб я скоріше пішла на той світ!

Світлана закрилася в кімнаті не в змозі більше слухати свекруху. Після того, як Володимир занедужав і його поклали в палату, свекруха відразу приїхала з села, щоб частіше відвідувати сина. Незважаючи на те, що стосунки з невісткою завжди були напружені, це не зупинило її. Вона вважала, що це Світлана його довела, бо погано його доглядала. І взагалі, на думку свекрухи, Світлана навмисне робить все, щоб звести Володю на той світ.

– Пішла геть із дому! – гукала перед зачиненими дверима Ніна Василівна. – Я зараз дільничого викличу!

– Бабусю, чого галасуєш? – визирнув зі своєї кімнати Іван, онук Ніни Василівни.

– Іване, онуче, – жалібно заговорила вона, – мама твоя мене на той світ, звести хоче. Вона твого тата довела і тепер мене хоче. А потім і тебе!

– Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію.

– Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна.

Іван похитав головою, махнув рукою та пішов у свою кімнату. Характер у бабусі поганий, але вона сама про це не знає. Їй здається, що всі навколо погані, підступні, “негідники”, а вона – сама невинність, доброї душі, людина.

– Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

В цей момент, Світлана вискочила зі своєї кімнати і забрала телефон із рук свекрухи.

– Годі вже дзвонити Володі! – вигукнула вона на свекруху. – Ви що, зовсім не розумієте, що йому погано і йому важко розмовляти! Припиніть набридати йому, дайте Володі можливість оправитися. І взагалі, їхали б ви додому… мамо.

– А ти мене не виганяй! – З викликом відповіла їй Ніна Василівна. – Я до сина приїхала! А ти взагалі тут ніхто! Дивіться на неї, якась невістка вказуватиме, що мені робити!

– Так, все, набридло! – рішуче сказала Світлана. – Завтра вранці Ви поїдете до себе. Я у своєму будинку і виносити Ваше сварки я не маю наміру! До сина, вона, бачте, приїхала! Ви жодного разу не запитали про те, як син почувається, а тільки дзвоните йому зі своїми кляузами. Телефон віддам завтра, коли покинете мій дім. Так, саме, МІЙ будинок! А зараз на добраніч і щоб я Вашого голосу до ранку не чула!

Ніна Василівна розгублено стояла посеред коридору. Вона звикла сама сваритися, а тут отримала таку відповідь, та ще й від невістки.

– А що я сказала? – дивувалася Ніна Василівна. – Зовсім старість не шанують, егоїсти.

Наступного дня Ніна Василівна поїхала до своєї дочки. Вона залишилася в образі на сина та його родину за грубість, неповагу та нешанування.

Вона розповідала всім про те, яка невістка у неї погана, а син все, як дружина скаже так і робить, і за маму не заступився. А онук взагалі, і мама його поганому вчить.

Натомість Володя, Світлана та Іван зітхнули з полегшенням, хай Ніна Василівна живе і буде щаслива, але подалі від них.

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі! 

Навігація записів

– Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано, – Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися? – Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.
– Та хіба ж я одна? – Відповідала вона, – Ні, ви що, у мене велика родина!

Related Articles

Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

– Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

Цікаве за сьогодні

  • Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.
  • – Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?
  • У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.
  • – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки
  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes