Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я довго складала гроші на день народження єдиній онуці. Хотілось побалувати Веронічку. Та на святкуванні дитина сиділа сумна, ні з ким не гралась. Виявляється, невістка забрала всі подаровані гроші. Коли дізналась, на що саме Оксана планує їх витратити – взялася за голову. То не мати, а якась егоїстка справжня!

Я довго складала гроші на день народження єдиній онуці. Хотілось побалувати Веронічку. Та на святкуванні дитина сиділа сумна, ні з ким не гралась. Виявляється, невістка забрала всі подаровані гроші. Коли дізналась, на що саме Оксана планує їх витратити – взялася за голову. То не мати, а якась егоїстка справжня!

Viktor
16 Січня, 202616 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я довго складала гроші на день народження єдиній онуці. Хотілось побалувати Веронічку. Та на святкуванні дитина сиділа сумна, ні з ким не гралась. Виявляється, невістка забрала всі подаровані гроші. Коли дізналась, на що саме Оксана планує їх витратити – взялася за голову. То не мати, а якась егоїстка справжня!

Я не так часто купую подарунки онучці. Веронічці 5 років, син Віктор зараз на війні, тож дитина лишилась з невісткою Оксаною. В мене мала пенсія, всього 5000 тисяч, хоч усе життя працювала на заводі.

Тож на перший ювілей онучки вирішила купити щось гідне та пам’ятне. Якраз в інтернеті побачила набір юної творчості – фарби, мольберт. Коштував 2 500, але то ж свято, не було для дитини економити! До слова, онучка гарно малює, всі вихователі її в садку хвалять дуже. Та спершу спитала в невістки.

– Краще даруйте гроші, а я назбираю і дитині телефон куплю!

Я трохи засмутилась, але думаю: Оксані видніше. Бо телефона також треба, вже такий вік у дитини.

Кілька місяців відкладала, аби зібрати потрібну суму. У день народження я прийшла до онучки, та здивувало, що Оксана святкування пишного не зробила. Прийшло декілька друзів, переважно, подружки Оксани. Ніяких страв не було, тільки от закуски, чипси та солодощі.

Але для подруг Оксана замовила суші та вино. Вони сиділи на кухні та голосно реготали. А я пішла до онучки в кімнату, аби трішки її розвеселити. Дівчинка була засмучена, не гралася, а коли я спитала дитину, що трапилось, була шокована.

Виявляється Веронічка не отримала жодного подарунка. Всі гроші мама забрала собі. Дивлюсь, а в спальні безліч якихось каталогів:

– Та ремонт давно хочу зробити! – обмовилась невістка. – Колір стін підбираю. Допоможете?

– Як? Ти дитину без подарунка лишила, бо хочеш ремонту? Світ такого не бачив. Веронічка творча, їй треба розвиватись. От дарма, я тебе послухала! Ми з Вітею краще самі подарунок купимо.

Я забрала свій конверт і вибігла, як ошпарена. В дорозі набрала сина:

– Знаєш, на що твоя кохана гроші витрачає? Навіть подарунок донечці не зробила. Все на ремонт.

– Мамо, та що ти розійшлася? Вона ж не гардероб пішла оновлювати за дитячі гроші, а так для дому. Веронічці теж тут жити.

– Ну, знаєш, сину, це вже занадто. Я онуку люблю і знаю, чого їй треба. Дітей не цікавлять ремонти. Невістка навіть свято їй не зробила!

Стало мені так прикро за дітей, а найбільше шкода онучку. В дитинстві так хочеться сюрпризів, а дорослим одне в голові. Ну що ви на це скажете?

Навігація записів

“Як же ти мене дістав, – думала вона, обполіскуючи ванну. – Втомився він… А я не втомилася? Я теж з роботи прийшла… Ой, добре, що він сьогодні затримався: ледве встигла вечерю розігріти
— Та ні, Пашко, ти не розумієш. У нас вдома Свєтка такий гуляш робить — язика проковтнеш. Вона в Угорщині навчилася, так, Свєта? А це… — він зневажливо тицьнув виделкою в м’ясо. — Анечка, ти можеш щось інше принести? Це їсти неможливо. Анна відчула, як всередині неї щось стиснулося: — Я приготувала тільки цю гарячу страву.

Related Articles

Вночі Ніна прокинулася. Крізь напівприкриті повіки побачила, що Олега немає поряд. Годинник на тумбочці показував третю годину ночі. Ніна дослухалася. З вітальні долинав приглушений голос чоловіка. Він розмовляв телефоном. Ніна встала з ліжка і навшпиньки підкралася до дверей. Обережно прочинила, щоб краще чути. – Гаразд, спробуємо ще тиждень. Але якщо все так і залишиться, доведеться закриватися. Та не знаю я, як Ніні сказати, що ти причепився

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вночі Ніна прокинулася. Крізь напівприкриті повіки побачила, що Олега немає поряд. Годинник на тумбочці показував третю годину ночі. Ніна дослухалася. З вітальні долинав приглушений голос чоловіка. Він розмовляв телефоном. Ніна встала з ліжка і навшпиньки підкралася до дверей. Обережно прочинила, щоб краще чути. – Гаразд, спробуємо ще тиждень. Але якщо все так і залишиться, доведеться закриватися. Та не знаю я, як Ніні сказати, що ти причепився

Наступні десять днів пройшли як у тумані. Марія та її команда працювали цілодобово. Студія перетворилася на справжній вулик. Тисячі тюльпанів — червоних, жовтих, білих, ніжно-рожевих — заповнили кожен вільний сантиметр простору. Аромат був таким густим, що здавалося, ніби весна вже остаточно перемогла зиму всередині цих стін. Марія сама їздила на розвантаження, сама пакувала букети, сама контролювала кожну доставку. Вона не відчувала втоми. Навпаки, кожна продана квітка давала їй нові сили. Це був не просто бізнес — це було повернення власної гідності. Світлана Василівна приходила щодня. Вона не допомагала складати букети — казала, що це не її талант, — але вона взяла на себе всю паперову роботу та спілкування з кур’єрами. Виявилося, що колишня бухгалтерка великого заводу в кризових ситуаціях працює як досконалий механізм. Павло більше не з’являвся

Viktor
10 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Наступні десять днів пройшли як у тумані. Марія та її команда працювали цілодобово. Студія перетворилася на справжній вулик. Тисячі тюльпанів — червоних, жовтих, білих, ніжно-рожевих — заповнили кожен вільний сантиметр простору. Аромат був таким густим, що здавалося, ніби весна вже остаточно перемогла зиму всередині цих стін. Марія сама їздила на розвантаження, сама пакувала букети, сама контролювала кожну доставку. Вона не відчувала втоми. Навпаки, кожна продана квітка давала їй нові сили. Це був не просто бізнес — це було повернення власної гідності. Світлана Василівна приходила щодня. Вона не допомагала складати букети — казала, що це не її талант, — але вона взяла на себе всю паперову роботу та спілкування з кур’єрами. Виявилося, що колишня бухгалтерка великого заводу в кризових ситуаціях працює як досконалий механізм. Павло більше не з’являвся

– Мамо, тобі вже 65. Треба йти до нотаріуса та хату переоформляти на спадок, – дорікала сестра у гостях

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мамо, тобі вже 65. Треба йти до нотаріуса та хату переоформляти на спадок, – дорікала сестра у гостях

Цікаве за сьогодні

  • Вночі Ніна прокинулася. Крізь напівприкриті повіки побачила, що Олега немає поряд. Годинник на тумбочці показував третю годину ночі. Ніна дослухалася. З вітальні долинав приглушений голос чоловіка. Він розмовляв телефоном. Ніна встала з ліжка і навшпиньки підкралася до дверей. Обережно прочинила, щоб краще чути. – Гаразд, спробуємо ще тиждень. Але якщо все так і залишиться, доведеться закриватися. Та не знаю я, як Ніні сказати, що ти причепився
  • Наступні десять днів пройшли як у тумані. Марія та її команда працювали цілодобово. Студія перетворилася на справжній вулик. Тисячі тюльпанів — червоних, жовтих, білих, ніжно-рожевих — заповнили кожен вільний сантиметр простору. Аромат був таким густим, що здавалося, ніби весна вже остаточно перемогла зиму всередині цих стін. Марія сама їздила на розвантаження, сама пакувала букети, сама контролювала кожну доставку. Вона не відчувала втоми. Навпаки, кожна продана квітка давала їй нові сили. Це був не просто бізнес — це було повернення власної гідності. Світлана Василівна приходила щодня. Вона не допомагала складати букети — казала, що це не її талант, — але вона взяла на себе всю паперову роботу та спілкування з кур’єрами. Виявилося, що колишня бухгалтерка великого заводу в кризових ситуаціях працює як досконалий механізм. Павло більше не з’являвся
  • – Мамо, тобі вже 65. Треба йти до нотаріуса та хату переоформляти на спадок, – дорікала сестра у гостях
  • Іван прийшов додому, зайшов на кухню, на столі його чекала вечеря. – Дивно, а де Ліля, – подумав чоловік. Він пройшов у спальню, дружина сиділа на підлозі і складала речі у сумку. – Ти кудись їдеш? – запитав Іван. – Мені дали направлення до обласного центру, на огляд. Є погані підозри, – раптом сказала Ліля. – В сенсі погані? – здивувався Іван. – У тебе що, це саме… Від чого твоєї мами не стало. Іван дивився на дружину і не міг повірити в те, що відбувається
  • Ольга ще встигла повідомити матір, що чекає на дитину, а потім гірко плакала, обіймаючи чоловіка, і прощаючись з єдиною рідною людиною. Більше рідні в Олі не було. Батька її не стало, коли вона була маленькою, а мама Ольги була сиротою. Батьки Олега Олю прийняли одразу і без застережень. Поважна, добра, завжди готова допомогти, вона підкорила їхні серця своєю безпосередністю.
  • Ну що, де тут наш спадкоємець? — гаркнув він на всю кімнату. — О, столик вільний! Оце по-нашому! Він із розмаху поставив дві чарки прямо на поверхню пеленатора, відсунувши вбік чистеньку шапочку немовляти. Сват уже почав діставати пляшку, радісно крякаючи від передчуття. — Миколо Івановичу, — мій голос прозвучав настільки низько і твердо, що Богдан, який стояв у дверях, завмер. — Заберіть це негайно. Сват здивовано підняв брови. — Мар’яно, ти чого така офіційна? Свято ж! Треба за здоров’я онука… — За здоров’я онука треба, щоб у цій кімнаті було чисте повітря і тиша, — я зробила крок вперед. — Вийдіть звідси. Обидва. Я вийшла за ними на кухню. Надія Петрівна вже розкладала по тарілках голубці
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes