Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Viktor
13 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Ірина Ігорівна акторка ще та! Я б їй «Оскар» вручила за найкращу роль «доброї» свекрухи. От вміє вона перед моїм чоловіком, а своїм сином, прикидатися ніби любить мене, а за його спиною показує усім своїм єством, що ненавидить мене.

Проте, коли народилась у нас донечка, її злість перекинулась на неї. Взагалі не розумію, що я поганого їй зробила, а тим більше ні в чому не винна маленька дитина… Та, мабуть, вона просто така людина – гнила.

Вже досить давно я спостерігаю таку поведінку Ірини Ігорівни щодо мене, однак розповідати чоловікові я не стала, оскільки думала, що він мені не повірить. Свекруха настільки вміло при ньому показує, як ніби-то любить та поважає мене, що я б й сама не повірила у те, що може бути навпаки.

Та якось трапилась така ситуація, після якої усе змінилось. Одного разу я застудилась й пішла в поліклініку, аби обстежитися. Виявилось, що я мала запалення легень й мене поклали на два тижні до лікарні.

Найбільше в цій ситуації я хвилювалась за донечку та просила чоловіка, щоб взяв лікарняне на роботі та побув з дитиною. Тільки лиш би свекруха до неї не наближалась. Проте Микола заспокоїв мене та сказав, що вже зробить, лиш би я одужувала.

Час від часу я телефонувала до чоловіка, аби проконтролювати ситуацію вдома й заспокоювалась. Таким чином хвороба покинула мене навіть швидше, ніж очікувалось. З лікарні виписали мене на декілька днів раніше.

Тоді я вирішила, що влаштую своїм вдома сюрприз, приїхавши без попередження. Однак виявилось, що сюрприз очікував на мене…

Вже в під‘їзді я почула дивні крики, чим вище підіймалась я сходинками, тим більше цей голос здавався мені знайомим. Біля вхідних дверей до квартири я нарешті зрозуміла, що це так свекруха верещить на мою донечку.

Я не розгубилась, а увімкнула диктофон, аби записати докази для чоловіка, бо такого ставлення до своєї дитини я вже не потерплю.

Увійшовши до хати, я побачила заплакану доньку, а над нею стоїть та невгамовна жінка та розриває її рот, бо вона ніби-то не хоче їсти. Але навіть я б таку гидоту не їла, що приготувала свекруха. Тоді я прогнала з криком Ірину Ігорівну і сказала, щоб більше ні ногою в мій дім не приходила!

Увечері я все розповіла Миколі та увімкнула йому запис. Він був шокований поведінкою своєї матері й підтримав мене. Чоловік також заявив їй, щоб більше не приходила ніколи до нас.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

Всі звикли скаржитися на свекрух, а от мені вкрай не пощастило зі свекром. Щоразу, як приїздить у гості, то йде не до онуків, а за стіл пити. І зараз я вагітна, не можна нервуватися. Але свекор таке утнув за столом, що я не стрималася та прогнала його за двері!
– Давайте, я допоможу вам зі столу прибрати, – сказала вона Ганні Романівні й не навмисне спіткнулася за край скатертини. Падаючи, вона бачила округлі очі мами Стаса. Коли Юля вибралася з уламків, то виявила, що перука з’їхала набік. Ганна Романівна затулила руками обличчя і вибігла з кімнати, голосно схлипуючи.

Related Articles

Вихідний. Довгоочікуваний спокій після напруженого робочого тижня. І ось — стукіт у двері. Вона з важким зітханням прошльопала босими ногами по паркету. На порозі, як і очікувалося, стояла Маргарита Павлівна — свекруха у всій красі: в яскравому шарфі, з величезною сумкою і поглядом, що не допускає заперечень. — Доброго ранку, Маргарита Павлівна, — Аліна спробувала посміхнутися. — Ви не попередили… — А що попереджати? — свекруха вже протиснулася в передпокій. — Я мати, а не чужа людина. Паша вдома? Я борщ зварила, справжній, не як ці ваші смузі-шмузі. Аліна неохоче взяла важку сумку і відчула, як всередині піднімається хвиля роздратування. Субота. Сьома тридцять ранку. Який борщ?

Viktor
14 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вихідний. Довгоочікуваний спокій після напруженого робочого тижня. І ось — стукіт у двері. Вона з важким зітханням прошльопала босими ногами по паркету. На порозі, як і очікувалося, стояла Маргарита Павлівна — свекруха у всій красі: в яскравому шарфі, з величезною сумкою і поглядом, що не допускає заперечень. — Доброго ранку, Маргарита Павлівна, — Аліна спробувала посміхнутися. — Ви не попередили… — А що попереджати? — свекруха вже протиснулася в передпокій. — Я мати, а не чужа людина. Паша вдома? Я борщ зварила, справжній, не як ці ваші смузі-шмузі. Аліна неохоче взяла важку сумку і відчула, як всередині піднімається хвиля роздратування. Субота. Сьома тридцять ранку. Який борщ?

Зійшовся з дівчиною 23 роки — мені 33. Перші 2 місяці все було прекрасно, І тут я застукав її за «цікавим заняттям».. довелося тієї ж миті відправив її до мами…

Viktor
14 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Зійшовся з дівчиною 23 роки — мені 33. Перші 2 місяці все було прекрасно, І тут я застукав її за «цікавим заняттям».. довелося тієї ж миті відправив її до мами…

Сашко відкрив рота ще раз, але слова не прийшли. Він просто стояв, опустивши плечі, і дивився на уламки сільнички біля її ніг. Олена раптом зробила крок вперед, присіла навпочіпки та почала збирати шматочки порцеляни в долоню. – Обережно не наступи, – сказала вона Каті, – поріжешся. Це було так безглуздо і так по-домашньому, що Катя несподівано засміялася. Коротко, нервово, майже беззвучно. Сміх перейшов у кашель, потім у судомний вдих.

Viktor
14 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сашко відкрив рота ще раз, але слова не прийшли. Він просто стояв, опустивши плечі, і дивився на уламки сільнички біля її ніг. Олена раптом зробила крок вперед, присіла навпочіпки та почала збирати шматочки порцеляни в долоню. – Обережно не наступи, – сказала вона Каті, – поріжешся. Це було так безглуздо і так по-домашньому, що Катя несподівано засміялася. Коротко, нервово, майже беззвучно. Сміх перейшов у кашель, потім у судомний вдих.

Цікаве за сьогодні

  • Вихідний. Довгоочікуваний спокій після напруженого робочого тижня. І ось — стукіт у двері. Вона з важким зітханням прошльопала босими ногами по паркету. На порозі, як і очікувалося, стояла Маргарита Павлівна — свекруха у всій красі: в яскравому шарфі, з величезною сумкою і поглядом, що не допускає заперечень. — Доброго ранку, Маргарита Павлівна, — Аліна спробувала посміхнутися. — Ви не попередили… — А що попереджати? — свекруха вже протиснулася в передпокій. — Я мати, а не чужа людина. Паша вдома? Я борщ зварила, справжній, не як ці ваші смузі-шмузі. Аліна неохоче взяла важку сумку і відчула, як всередині піднімається хвиля роздратування. Субота. Сьома тридцять ранку. Який борщ?
  • Зійшовся з дівчиною 23 роки — мені 33. Перші 2 місяці все було прекрасно, І тут я застукав її за «цікавим заняттям».. довелося тієї ж миті відправив її до мами…
  • Сашко відкрив рота ще раз, але слова не прийшли. Він просто стояв, опустивши плечі, і дивився на уламки сільнички біля її ніг. Олена раптом зробила крок вперед, присіла навпочіпки та почала збирати шматочки порцеляни в долоню. – Обережно не наступи, – сказала вона Каті, – поріжешся. Це було так безглуздо і так по-домашньому, що Катя несподівано засміялася. Коротко, нервово, майже беззвучно. Сміх перейшов у кашель, потім у судомний вдих.
  • Ми дружно кивнули головами, забувши представитися, бо він виявився зовсім іншим, наш сусід, не таким, як ми його собі уявляли. Очі розумні, молоді, голос добрий, привітний. -А нам сказали, що Ви злий, — нерозумно сказала я, і Андрій тут же штовхнув мене ліктем у бік. — А, Марківна, мабуть? — анітрохи не образився сусід, — для неї всі злі, хто пліток не розносить. Не звертайте уваги. Давайте краще чай пити зі свіжим варенням, я бачу, ви і чайок принесли, будемо пробувати.
  • Зять пожартував про мій апетит так, що за столом зареготали всі. А вже за два дні йому було не до сміху.
  • -Значить так, Толік. Я тобі говорю, як чоловік чоловіку. Одружишся з нею – ключі на стіл покладеш. Від квартири, яку ми з матір’ю тобі купили. І від машини, яка теж за наші гроші купувалась! Ти мене добре зрозумів, синку?! Тож думай, – батько суворо дивився на сина.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes