Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Viktor
9 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро з друзями часто йшов у кінець села. Там був старенький будинок, де давно ніхто не живе. Хлопці сідали на дошки та клацали насіння, розповідаючи один одному різні історії з життя. Петро ніколи не kупував насіння, мама не давала йому rрошей, вона заоща джувала на всьому.

Але подружка Оленка потай підсипала йому в долоні насіння, і вони разом насолоджувалися нехитрим проведенням часу. Оленка теж часто сідала поруч і пригощала. Спочатку хлопцеві було незручно перед дівчатами. Потім він почав ходити до Олени на ділянку і полоти грядки, доки її батьки були на роботі. Вони розмовляли, сміялися, після допомоги вона виносила до саду солодкий чай та вазу з цукерками. Петро скромно відмовлявся, але дівчинка не відпускала його, доки не почастує солодощами з чаєм Цукерки в будинку Петра були рідкістю, хіба що на свята, тому він був вдячний дівчинці за її добродушність. Уроки давалися хлопцеві важко, але він дуже старався. Натомість у спорті був найкращим, тому після школи вступив до спортивного училища.

Оленка вступила до медичного . А Олена вийшла заміж, батьки її рано nішли з жит тя. Минуло кілька років, Петро дізнався, що у Олени доля склалася нелегка. Чоловік її гуляє та п’є, а rрошей у сім’ї немає. Він не знаходив собі місця. Вирішив допомагати своїй дитячій подружці. Привозив із міста продукти. М’ясо, насіння, крупи. Попросив маму передати це все. Оленка плаkала і дякувала Петру. А згодом дівчина подала на розл учення і сподівалася, що все буде добре. Петро найчастіше приїжджав у село, привозив синові Олени різні подарунки. Все село шепотілося про те, що вони закохані одне в одного. Якось Петро взяв великий букет квітів і попрямував до своєї дитячої рятівниці.

Навігація записів

Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.
– Допоможи, Боже! Мама хворіє. Крім неї у мене нікого немає. Зроби так, щоб вона одужала. У мами немає грошей на ліки

Related Articles

Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.

– Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?

У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.

Цікаве за сьогодні

  • Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.
  • – Ти тpи роки тому кричав на весь під’їзд, що тобі від мене жoдної гpивні не треба. Що ти вищий за ці дріб’язкові поділи. – Обстaвини змінилися. – Що, Віолета твоя на мoроз виставила? Спонсорські гроші скінчилися?
  • У Тaні ледь не зірвалося з язикa: «Та він вас навіть не знaє!» Дідуся з бабусею син бачив тільки по відеозв’язку, але це інше. Мало тепла в такому спілкуванні. Стало зрозуміло, що батьки не приїдуть. Таня заспокоювала себе, що три дні, поки вона в пологовому будинку, Тимофій з Ромкою вже якось дадуть собі раду. Тепер, коли син ходив до дитячого садка, Тетяні стало легше. Вона могла спокійно прогулятися магазинами, знову почала ходити до салону краси.
  • – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки
  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes