Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Viktor
1 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Мені 50 і я досі самотній. Якось познайомився з жінкою в інтернеті, та тільки знав би я, яким соромом це для мене обернеться…

Так склалось, що особисте життя у мене не вдалося, тому у свої 50 я досі один. Та тільки не планую здаватись і ще сподіваюсь, що зустріну свою музу.

От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Казав, що там можна знайти жінку, з якою справді буде мені цікаво. Тому я вирішив, що й справді можна спробувати познайомитись в інтернеті. А чом би й ні!

Згодом до мене написала одна жінка. Олеся виявилась дуже цікавою, веселою й харизматичною особистістю. Фотографій у неї було мало — лише одна, проте мене тоді це якось зовсім не бентежило.

Ми довго листувалися через сайт знайомств, а потім мені захотілося побачити її вживу, тож я запросив її на побачення у ресторан.

Завчасно прийшов, замовив нам обом смачну пасту, оскільки я знав, що Олеся любить її й з нетерпінням очікував зустрічі.

Раптом до залу увійшла вона, я відразу упізнав, проте на фото я бачив лише її обличчя… А тут прийшла якась фура.

Ця жінка була в двічі, а то може й втричі більшою за мене. Я до такого не був готовий… Тому хутко, поки вона мене не побачила, вибіг через інший вхід із ресторану.

Дорогою до квартири мене охопив сором та страх. Адже, що я їй скажу? Чому мене не було? Та що трапилось?

Можливо тут мене осудять, заплюють, але я відверто не знав, що робити, бо мої очікування, на жаль, не співпали з реальністю. Тому прийшовши до дому, я написав їй у чаті, що плани змінились і я не зміг прийти, а потім заблокував її всюди.

Розповівши про цю ситуацію другові, він мені сказав:

⁃ Але ж ти казав, що вона цікава, весела та харизматична! Хіба її зовнішній вигляд важливіший?

І тоді я задумався…. Мабуть, я таки помилився і зробив помилку. Та тільки вже пізно щось змінювати.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

І ось тепер Ліля складала свої речі в цю сумку, але не для того, щоб вирушити до моря, а для того, щоб їхати в місто на огляд… А що коли?.. Від цих думок Івану стало не по собі. Вечеряти того вечора він так і не став, а вночі довго не міг заснути. Він лежав поруч із дружиною і чув, як вона тихенько схлипує.
– Алло… Васю– Це не Вася. Це Олена… – Олена? А ви хто?…– Шановна, це ви хто? Я дівчина Василя. Ви щось хотіли?… Чоловіка нема, він на роботі затримується… .Мені так у голові запаморочилося, помітила червоні капельки на підлозі. Живіт сильно тягнуло, я аж корчилася… Відчувала, що малюк от-от народиться.

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • В іншій ситуації Юра не став би витрачати час на розмову з цією людиною. Але сьогодні у нього був чудовий настрій. Не відповівши, він попрямував до під’їзду. Микола Федорович сприйняв мовчання сина, як згоду і пішов за ним. – І квартира у тебе класна! Велика така, – сказав гість, оглянувши кімнату. – Бачу, що ти молодець, багато чого досяг! І цілком можеш допомогти рідній людині. – Про що ви кажете?
  • — Бабусю, мені в кашу варення побільше поклади! І мені теж! Вона тепло усміхнулася: — Вмивайтеся швиденько і за стіл. Вам що, варення з кашею чи кашу з варенням? Діти засміялися і побігли у ванну, аж тут у двері раптом подзвонили. Тетяна Петрівна подумала, що то, певно, сусідка. Відчинила і спершу навіть не впізнала — на порозі стояла Галина Йосипівна, Аллина мати! Оце так несподіванка
  • У 42 роки, маючи за плечима власний будівельний бізнес я щиро повірив що серед сільської тиші, живуть прості, щирі дівчата.. І мені здалося, що я таку знайшов.Але розкопавши її краще За три години Настя,тягнула свій картатий баул до викликаного таксі «Економ».
  • Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати…Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь..
  • – Сказав: «Яна, ти ж знаєш, у нас двокімнатна квартира, але одна кімната дитяча, друга – наша з Олею. Куди я їх покладу? На кухні? Їм же вже не двадцять років». А потім додав: «Ти ж старша, у тебе має бути совість». Останні слова Яна вимовила особливо рівно, без інтонації. Наче зачитувала чужий текст. – Він так і сказав? – запитав він глухо.
  • Золотий ланцюжок, який свекруха з театральним пафосом одягла мені на шию перед сотнею гостей, виявився зовсім не подарунком.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes