Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • “Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

“Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Viktor
30 Грудня, 202530 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Отож, мені 55. У старі діди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Зрозумів, що ми геть різні люди та нема ніякого сенсу жити далі.

Хоча моя колишня жінка Жанна була молодша від мене майже на 10 років. Але у мене складалося враження, що я живу наче зі старою бабусею, чесно. Її цікавили такі дурні речі – город на дачі, консервація, розсада, вишивка та перегляд серіалів.

Ще й одягалася, наче монахиня. Сірі, нецікаві светрики, штани чорні, не робила ні зачіску, ні макіяж. Тільки зав’язувала волосся у хвіст і все.

Ну і я зрозумів, що поруч з такою жінкою не почуваюся щасливим. Ми розлучилися без скандалів та сварок. Правда, деякі друзі та родичі нас не зрозуміли, а діти взагалі припинили зі мною спілкуватися.

Але проблема не в цьому. Я просто не можу знайти молоду жінку! На сайті знайомств пишуть одні клуші та старі шкапи. То якісь фотографії з дачі, з городу. Я не маю ніякого бажання з такими “господарками” спілкуватися. Нехай краще займаються у фітнесі, аби скинути зайві кілограми. Бо нагадують бегемотів.

А от молоді дівчатка взагалі на мене увагу не звертають, не відповідають на листи. Хоча саме таку жінку я хочу – молоду, красиву, з ідеальною фігурою та зовнішністю. От з такими жінками я і сам почуваюся молодим чоловіком, повним сил та енергії. З ними цікаво проводити час та навіть робити подарунки.

Я хочу приходити додому і бачити красиву жінку, а не стару бабу в халаті, яка пахне смаженими котлетами. Аби вона сміялася, розповідала веселі історії, ми б разом десь відпочивали. Бо я вже встиг від колишньої наслухатися і про варикоз, і про якісь рецепти консервації чи про те, як її дістала сусідка.

Однак, такі дівчатка не сприймають мої почуття серйозно. Ми бачимося від сили раз на першому побаченні у кафе та все. Я пригощаю їх догорим вином та закусками, а наступного дня вони ж пишуть мені смс “у нас нічого не вийде”.

Як мені взагалі привернути увагу таких дівчаток? Хоча мені 55, але це не означає, що я маю себе у могилу закопати чи шукати стару бабусю. Хочу зустрічатися з 25-річними. Вона набагато красивіші, ніж жінки старшого віку!

Повне або часткове копіювання категорично заборонене!

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!

Навігація записів

Ми з Сергієм одружилися п’ятнадцять років тому. Я відразу ж зрозуміла, що добрих стосунків у нас зі свекрухою ніколи не буде. Довгий час у нас із Сергієм не було дітей. На щастя, він був бізнесменом, працював директором успішної компанії, тому ми пройшли обстеження, вилікувалися, і незабаром життя нагородило нас сином та донькою.
Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання дітей, допомогти з дитиною. Невістка хотіла вийти на роботу, а дитина залишалася без догляду. Жінкою вона була доброю, відмовляти не вміла, внучку дуже любила, та й не хотіла, щоб образилася невістка, от і збиралася в далеку дорогу.

Related Articles

Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї

Viktor
25 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї

– Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.

Viktor
25 Березня, 202625 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.

Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина

Viktor
25 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина

Цікаве за сьогодні

  • Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї
  • – Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.
  • Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина
  • — Людо, де мій паспорт?! — репетував Василь так, що в коридорі здригнувся кіт. В усій квартирі гримали дверцята шаф і шухляди. — Кидай усе! Бери свій паспорт і погнали в ЗАГС!
  • Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
  • Проcта Хaта, яка тримaється не на сиcтемі, а на рyках — коли в світі все хитaється
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes