Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Ще років 5 тому я вирішила поїхати в Португалію на заробітки. Тоді майже всі жіночки з міста працювали десь на чужині. І повірте, вони так свої будинки розбудували, наче то палаци справжні. Ще й моя кума давно жила в Лісабоні, пропонувала там спробувати хоча б пару місяців працювати. 

Чоловік не був проти. Я швиденько зробила документи, зібрала валізу та поїхала. Кума Олена допомогла знайти роботу, влаштувала мене прибиральницею до одної сеньйори. Платили досить щедрі гроші, відкладала по 700 євро щомісяця. Ще й до того, пересилала чоловікові та дітям якісь продукти, крупи, консервацію, солодощі. Хай собі там смаколики покуштують. 

Спершу я думала, що попрацюю рік та повернуся додому. Якраз мій Василь зробив в хаті ремонт, поставив нову покрівлю та добудував літню кухню. Але молодший син захотів навчатися у Києві. Ще й вибрав дуже дорогу спеціальність. Ясне діло, я знову зосталася в Португалії, аби заробити Ігореві на освіту. Для майбутнього дитини нічого не було шкода. Тим паче, я ще не стара баба, маю сили. 

А рік тому старший син Дмитро вирішив одружитися. На весілля у нього гроші були, але молодята хотіли одразу купити вже собі квартиру. От я знову пересилала їм з Португалії єврики. Тим паче, я сама хотіла, аби Дмитро та Олена мали красиву квартиру, у новобудові з гарним ремонтом. А не купували якусь старезну хрущівку і ще вкладали кошти в ремонт. 

Місяць тому син нарешті вніс останній платіж за квартиру і переїхав. Тому я сама вирішила повернутися ненадовго додому, аби побачити рідних, прийти на новосілля до Дімки. З собою взяла гостинці, привезла дорогі вина, хамон, ікру, тунець. Так, одному синові я дала квартиру, але є ще молодший Ігор. І так буду повертатися до Португалії, аби ще йому на житло заробити. 

Однак, ще коли я була в Лісабоні, до мене зателефонувала сестра Зоряна.

– Я грошей у тебе не попрошу. Просто скажу одне – приїзди без попередження. 

– Чого? Що сталося?

– Надто часто до вас у гості заходить сусідка з першого поверху. Така руденька, Христина. 

– Ну може вона Василеві допомагає на кухні?

– Ага, так допомагає, що інші сусіди її крики чують? Ти знаєш, що плітки швидко розходяться від одної квартири до іншої. Так що приїжджай і поговори з чоловіком серйозно. 

Я думала, що сестра перебільшує. Ну бо Василь вдома навіть їсти не може зробити. Для нього навіть канапка – то дуже важко. А він звик, що я готую якісь супчики, картоплю, курку запікаю. Може, попросив сусідку Христину допомогти.

Однак, до поради Зоряни дослухалася та все-таки приїхала без попередження. Підіймаюся на поверх, відчиняю двері. І чую, як хтось на кухні наспівує. І там дійсно була сусідка Христина. Стоїть біля плити, мій халатик накинула, капчики взула. 

Я не стала робити скандал, адже була дуже втомлена з дороги. Тому попросила “гостю” піти додому. 

Чоловік також не очікував мене побачити 

– А що тут робила Христина?

– Та той, їсти..

– В моїх речах?

– Ну вона щось там на себе розлила, я дав твої речі. Що, зараз будемо через якусь ганчірку сваритися? 

Тепер я не знаю, чи є сенс їхати в Португалію. Бо Василь може тут загуляти, завести цілий гарем і додому водити. 

Але я ще Ігоркові обіцяла, що куплю квартиру. А на то треба великі грошиська.

Навігація записів

Свекруха любила контролювати не лише дім, а й життя нашох сім’ї. Та я не уявляла, що може зробити ця жінка
“Сьогодні ви цілеспрямовано приперлися, прекрасно знаючи, що у мене день народження і навмисно його зіпсували. Я більше не буду сидіти з цими дітьми і не хочу бачити вас в моєму домі. Все зрозуміло?

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes