Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Я в свої 37 сама розпоряджуся спадком! – А про моїх батьків та синів ти подумала? – витріщився чоловік

– Я в свої 37 сама розпоряджуся спадком! – А про моїх батьків та синів ти подумала? – витріщився чоловік

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Я в свої 37 сама розпоряджуся спадком! – А про моїх батьків та синів ти подумала? – витріщився чоловік

За Анатолія я вийшла шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Їм постійно допомагає, пів зарплати віддає колишній. Мені подобається, що він дбає про рідних і я люблю його синів, та нам дуже важко фінансово.

Так сталося, що сама я дітей досі не маю. Наразі лікуюся, адже хоча мені вже 37 – дуже хочу ще народини. Якийсь час ми орендували квартиру, але грошей критично бракувало. Врешті Толік запропонував:

– Переїдьмо до моїх батьків. В них хата велика та й будемо старим допомагати з господарством.

Я погодилась, та ми домовились, що з часом все ж переїдемо. Будинок справді просторий. Щоправда, треба добудувати санвузол, не звикла я до зручностей надворі. 

Нещодавно мені зателефонувала тітка і повідомила сумну новину.

– Твій тато помер. Приїжджай!

Я вирушила негайно. Тато розлучився з мамою, коли я ще дитиною була. Та він так і не одружився, у мене з ним були гарні теплі стосунки. Тож мені, своїй єдиній донечці він і залишив свою квартиру. 

Після повернення додому я відразу запропонувала чоловікові.

– Переїдьмо у квартиру тата. Будемо нарешті жити окремо.

 – І як ти собі це уявляєш? Хто доглядатиме батьків?

– Але ж вони в тебе ще доволі молоді та здорові. Ми будемо їх провідувати.

– Я батьків не залишу. Та й в будинку краще жити, є власний двір. Продамо краще квартиру, зробимо сучасний ремонт, а решту залишимо на майбутнє дітей.

Мене така пропозиція дуже здивувала. Продати квартиру і витратити гроші – дуже легко. Але ж нагоди мати власне житло ми вже не матимемо. Крім того, я не дуже хотіла витрачати гроші на його дітей. Врешті, в них є мати! А що як ми розлучимось. З чим тоді залишусь я?

Та з кожним днем чоловік стає дедалі наполегливіше. Днями він заявив, що якщо я не продам квартиру і не віддам йому гроші на ремонт – він мене покине.

Мені дуже важко. Я вже не молода і навряд чи зможу ще вийти заміж. Крім того, з кожним роком мої шанси стати матір’ю меншають. Не знаю, що робити. Мені дуже потрібна порада і тверезий погляд збоку. Як гадаєте, послухати Анатолія чи не варто?

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!

Навігація записів

Жила молода сім’я зі свекрухою вже третій рік, і за цей час Ніна прекрасно вивчила матір чоловіка, звикла і ставилася до всього, що відбувається, з філософської точки зору. Стосунки в родині були в міру спокійні. Ніхто ні до кого не ліз, жити не заважав і це всіх влаштовувало. За три роки притерлися, звикли.
– Ми ж готувалися! – надулася дочка. – Я думала, ти в мене Різдво святкуватимеш… Я спокійно відповіла: – Хочу цього разу побути у своїй хаті. Син зиркнув на Мануеля: – А це хто? – Мій чоловік, – відповіла я. Тиша тривала секунду. А потім вибух.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes