Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Якби Україна не вистояла, російські танки вже були б у Польщі”: Каспаров розкритикував пропозиції США та вказав на завдання НАТО

“Якби Україна не вистояла, російські танки вже були б у Польщі”: Каспаров розкритикував пропозиції США та вказав на завдання НАТО

Viktor
27 Листопада, 202527 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до “Якби Україна не вистояла, російські танки вже були б у Польщі”: Каспаров розкритикував пропозиції США та вказав на завдання НАТО

розкритикував пропозиції США щодо можливих домовленостей з Росією та заявив, що поступки Москві загрожують безпеці всієї Європи. Він виступив під час публічної дискусії, де закликав союзників припинити вагатися та надати Україні можливість перемогти, а не шукати компромісів із Кремлем.

Каспаров виступив на Міжнародному форумі з безпеки в Галіфаксі (Halifax International Security Forum, HISF), який завершився 24 листопада в Новій Шотландії, Канада. Він звернувся до учасників дискусії з різкою критикою політичних ініціатив, що передбачають поступки Росії, та закликав союзників не допустити рішень, які можуть послабити Україну.

“Як ми можемо серйозно обговорювати угоду, укладену бізнес-партнером Трампа? Це угода з нерухомістю, щоб збагатити сім’ю Трампа та продати Україну“, – заявив він.

Без дипломатичних формулювань

Під час свого виступу він наголосив, що Україна фактично стримує російські війська від вторгнення в Європу. За його словами, російські танки вже стояли б у Польщі, “якби Україна не вистояла”. Він додав, що НАТО втратило свою рішучість і перетворилося лише на абревіатуру, адже Альянс так і не надав однозначної відповіді щодо готовності обороняти країни-члени.

“Річ не в тому, скільки у вас зброї, боєприпасів. Річ у тому, чи готові ви воювати й померти? О, це чудово. У вас є канадська бригада в Латвії. Який наказ у цієї бригади? Вони будуть стріляти, якщо росіяни перетнуть кордон? Ми знаємо відповідь. Переговори триватимуть вічність”, – сказав він. І додав, що Україні вже чотири роки доводиться робити те, для чого створювали НАТО: захищати Європу від російської агресії.

Про позицію США та повільні рішення в Сенаті

Опозиціонер звернув увагу на блокування ключових рішень у Вашингтоні. Він поставив пряме запитання присутнім сенаторам: чому законопроєкт, що має забезпечити допомогу Україні, досі “лежить на підлозі Сенату” без руху.

“У вас 85 сенаторів. Як так вийшло, що цей законопроєкт усе ще лежить десь на підлозі Сенату і його досі не прийнято? Путін, Сі Цзіньпін та всі інші святкують це”, – запитав він.

Каспаров також підкреслив, що Росія активно шукає підтримки в інших авторитарних режимів і вже має допомогу з боку Північної Кореї, Куби та окремих африканських країн. Водночас Захід, маючи військову, економічну та політичну перевагу, досі не може забезпечити Україні перемогу.

“У Росії є північнокорейці, кубинці, африканські добровольці. Тож ми все ще говоримо про ескалацію. Ми маємо все: військову, політичну, економічну силу на нашому боці, і все одно програємо війну”, – наголосив він.

Заклик до НАТО

Він окремо наголосив, що примушування України до невигідної угоди приведе до ще більш агресивної поведінки Росії. “Якщо, не дай боже, Україну змушують погодитися на цю угоду, Путін реалізує свою мрію. А далі – ви наступні”, – зазначив Каспаров.

У промові він згадав і про президента України. За його словами, Володимир Зеленський щоразу робив непрості вибори, від яких залежало майбутнє всієї Європи.

“Якби не Україна, яка стоїть на шляху Росії, російські танки вже були б у Польщі. Ви всі пропонували, щоб Україна здалася. Ви пропонували Зеленському таксі, а він сказав: “Мені не потрібні боєприпаси”. Чотири роки Україна бореться за всю Європу”, – процитував він.

Каспаров визнав, що як росіянин відчуває провину за поведінку власної країни, тому не може давати Зеленському поради, як реагувати на тиск США чи інших партнерів.

Джерело

Навігація записів

Єрмак анонсував продовження переговорів – перші подробиці
НАБУ і САП проводять oбшуки у Єрмaка в уpядовому квaрталі — ЗМІ

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Півтора року шлюбу — він (47 років) за вечерею поставив ультиматум: «2 роки на дитину або розлучення». Мені хочеться тиші, а не безсонних ночей
  • – Галино Петрівно, це не подарунки! Подарунки роблять добровільно. А ваш син узяв мої речі без дозволу і віддав вам! Мене ніхто не питав. Це називається інакше. – І як це називається? – Крадіжка!
  • Коли оголосили її станцію, вона підвелася, перекинула сумку через плече. Кіт одразу ж зіскочив із сидіння. Вона подумала, що він залишиться у вагоні й поїде далі. Але він вийшов слідом. Вона попрямувала до виходу. Через кілька кроків знову озирнулася — він йшов за нею. Не поспішав, не намагався наблизитися, не жалібно плентався слідом — просто рухався в тому ж напрямку, тримаючи дистанцію, ніби їхні шляхи збіглися випадково.
  • Я тут подумала. Я не можу повернутися в ту стару квартиру. Там стіни тиснуть. Там пахне старістю і твоїм Сергієм. — Мамо, про що ти? Скоро переїдемо сюди всі разом, або… ми сюди, а ти там будеш господаркою, — Тетяна намагалася усміхнутися. — Ні. Я житиму тут. Одна. Тетяна завмерла з викруткою в руках. — Як — одна? А ми? А діти? Ми ж садочок уже тут знайшли поруч… Ми ж ремонт під себе робили! Ти ж казала — «це для вас»! Ганна Степанівна повільно повернулася. Її очі були сухими й холодними, як італійський мармур. — Я казала багато чого. Але гроші — мої. Документи — на мені. Я десять років не доїдала, не досипала, міняла памперси чужим старим, щоб мати право на гідну старість. А ви? Ви молоді. У вас є Сергій. Хай він тобі заробляє на квартири. А я хочу тиші. Я хочу пити каву на цій кухні й не чути, як чоловік хропе за стіною. — Мамо… я ці мішки зі сміттям на собі тягала… — Тетяна відчула, як голос дрижить. — Я тут кожну плитку вимила своїми сльозами! Я ж не наймала майстрів, щоб тобі гроші зекономити
  • Це що таке? Ти коли встигла викинути гроші?— коротко запитав чоловік. Софія відчула, як серце збилося з ритму. Вона намагалася надати голосу невимушеності: — Ой, Тарасе, ти вже встав? Це я на ювілей твого дядька підготувалася. Хотіла виглядати достойно поруч із тобою. Тарас поставив каву на комод і повільно підійшов ближче. Він розглядав сукню на дружині так, ніби це був дефект на стіні. — Скільки, Софіє? Я питаю: скільки ти викинула гривень на цей шматок тканини? — Тарасе, там була величезна знижка. Лише півтори тисячі. — Півтори тисячі? — він іронічно підняв брову. — Тобто купу банок консервів для нашої комори? Чи могла заправити машину? Ми збираємо на сонячні панелі, Софіє. Кожна гривня має працювати, а не висіти в шафі. — Але я сама їх заробила! — вигукнула вона. — Я працювала ночами над тим логотипом для пекарні. — «Сама заробила»? А чиїм інтернетом ти користувалася? У чиїй квартирі ти сиділа в теплі? Чию каву ти зараз пила б, якби я не дбав про бюджет? У родині немає «своїх» грошей. Є спільні гроші. І ти мене щойно зрадила заради смарагдової ганчірки
  • — Мамо, з днем народження. Ось, це від нас. Простягнув «білий конверт» — звичайний, без підпису, без листівки, без жодних слів. Просто «білий конверт» … Я ходила повз нього майже дві години, ніби він притягував погляд. Нарешті сіла, взяла його до рук, відкрила.Ніколи б не подумала, що діти здатні на таке . І тут до ранку рішення визріло саме собою…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes