Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • В Україні відзначається великий День Гідності та Свободи: дві події, які змінили долю країни

В Україні відзначається великий День Гідності та Свободи: дві події, які змінили долю країни

Viktor
21 Листопада, 202521 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до В Україні відзначається великий День Гідності та Свободи: дві події, які змінили долю країни

В Україні щорічно 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи. Свято присвячене початку двох ключових революцій: Помаранчевої революції (22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (21 листопада 2013 року), повідомляє УНН. Це свято є продовженням Дня Свободи, який святкувався з 2005 по 2011 роки на честь Помаранчевої революції. У 2014 році президент Петро Порошенко підписав указ, що 21 листопада в Україні офіційно відзначають День Гідності та Свободи.

Помаранчева революція 2004 року

21 листопада 2004 року відбувся другий тур президентських виборів. Центральна виборча комісія оголосила переможцем Віктора Януковича, що викликало масові протести проти фальсифікацій. Зранку 22 листопада на Майдан Незалежності почали з’їжджатися люди з усієї країни. Помаранчева революція мала мирний характер — конфліктів із силовиками та кровопролиття вдалося уникнути. 3 грудня Верховний суд визнав результати виборів недійсними та призначив повторне голосування. Третій тур виборів відбувся 26 грудня, у якому переміг Віктор Ющенко. У 2005 році 22 листопада було проголошено День Свободи, але у 2011 році Янукович скасував це свято після своєї перемоги на президентських виборах.

Революція Гідності 2013–2014 років

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це стало приводом для виникнення Євромайдану — мирних акцій протесту прихильників євроінтеграції у Києві та інших містах України. 29 листопада угоду так і не підписали, а в ніч на 30 листопада правоохоронці розігнали студентів на Майдані. Це спричинило нову хвилю протестів. Спочатку акції відбувалися відносно мирно, проте наприкінці грудня й січня почалися сутички з поліцією та «тітушками». 22 січня снайперські постріли призвели до загибелі перших протестувальників, зокрема Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. Пізніше правоохоронці повідомили, що першою жертвою був Юрій Вербицький. Найзапекліші бої відбулися 20 лютого 2014 року. За посередництва європейських міністрів досягли домовленості про відступ силовиків, здачу протестувальниками зброї та призначення дострокових президентських виборів. Однак учасники Майдану виступили проти домовленостей. Президент Янукович залишив Київ і спочатку перебував у Харкові, а потім у Росії разом із частиною свого оточення.

День Гідності та Свободи нагадує про важливість громадянської активності та захисту демократичних цінностей. Історія двох революцій показує, що мирні протести, організовані громадянами, можуть впливати на політичні процеси та змінювати курс країни. Свято також підкреслює значення правової держави, відповідальності влади та солідарності українського суспільства у складні моменти історії.

Джepeлo

Навігація записів

Зeленський обгoворив із Мaкроном, Стармером та Мерцом плaн миру для Укрaїни
В oдному з TЦК Одеcи прoгримів вибyх: що відoмо

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.
  • У суботу Ліля пішла на ставок — покататися на ковзанах. Жужа, як завжди, причепилася слідом. Дівчинка сміялася, кружляла на льоду, а собака сиділа на березі і спостерігала. — Дивись, як я вмію! — крикнула Ліля і помчала до середини ставка. Лід тонко задзвенів. Потім — тріск. І Ліля провалилася.
  • – Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди
  • Хочу той мотоцикл знайти. Або такий самий, точнісінько такий. Щоб він хоч на старості років знову те почуття відчув. Знову хлопчиком себе відчув
  • – Ми тут живемо! – Зінаїда вип’яла груди. – Це наш дім! А ти хто взагалі? Чоловік дістав теку, розгорнув. – Я власник. Будинок куплено місяць тому, всі документи в порядку. Бажаєте подивитись? Зінаїда вихопила папери, зім’яла їх у руках, намагаючись розгледіти. Віктор зазирнув через плече. Обличчя в нього стало сірим. – Який підпис? – Зінаїда жбурнула листи йому в груди. – Не може бути! Вона б сказала! Ми тут зареєстровані!
  • – Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes