Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Укpаїнці, які нiколи не пpацювали, мoжуть пpетендувати на пенciйні виплaти: який poзмір. Деталі…

Укpаїнці, які нiколи не пpацювали, мoжуть пpетендувати на пенciйні виплaти: який poзмір. Деталі…

Viktor
25 Жовтня, 202525 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Укpаїнці, які нiколи не пpацювали, мoжуть пpетендувати на пенciйні виплaти: який poзмір. Деталі…

В Україні, якщо громадянин ніколи не працював офіційно і не має мінімум 15 років страхового стажу, пенсія за віком йому не призначається.

Замість цього після досягнення 65 років він може отримувати лише соціальну допомогу в розмірі від 2 361 до 3 028 грн залежно від доходів сім’ї

Про це повідомляє Пенсійний фонд України (ПФУ). Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, розмір необхідного стажу щороку збільшується на рік. З 1 січня по 31 грудня 2025 року діють такі вимоги:

60 років – не менше 32 років страхового стажу;
63 роки – від 22 до 32 років стажу;
65 років – від 15 до 22 років стажу.

Якщо людина до 65 років не має навіть 15 років офіційного стажу, пенсію за віком їй не призначать. У такому випадку можна розраховувати лише на соціальну допомогу.

Страховий стаж – це період, коли людина підлягала обов’язковому державному пенсійному страхуванню, а внески до Пенсійного фонду сплачувалися у розмірі не менше мінімального. Підтвердити стаж можна:

трудовою книжкою – основний документ;
довідками з місця роботи чи навчання;
документами з архівів;
даними реєстру застрахованих осіб, який містить інформацію з 2004 року.

Для періодів до 2004 року необхідно подавати паперові підтвердження, які вносяться до електронного реєстру. Якщо дані про стаж у реєстрі є – пенсія може призначатися автоматично.

Пенсія за віком нараховується тим, хто має достатній стаж і відповідає віковим вимогам. Її розмір залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати, з якої сплачувалися внески. Соціальна допомога призначається тим, хто не набрав мінімального стажу або ніколи не працював офіційно.

Вона виплачується лише після досягнення 65 років і має інший порядок розрахунку. У 2025 році соціальна допомога визначається як різниця між:

середньомісячним сукупним доходом сім’ї на одну особу за останні пів року;
прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.

При цьому максимальний розмір такої допомоги не може перевищувати 3 028 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб). Сума переглядається кожні шість місяців залежно від змін у доходах та майновому стані сім’ї. Щоб отримувати соціальну допомогу, потрібно звернутися до органів соцзахисту за місцем проживання з пакетом документів:

паспорт;
ідентифікаційний код;
декларація про доходи за останні 6 місяців;
довідка з Пенсійного фонду про відсутність необхідного стажу.
Рішення про призначення допомоги ухвалюється після перевірки наданих відомостей та підтвердження відповідності критеріям. На вебпорталі Пенсійного фонду України можна:

перевірити дані персональної облікової картки;
дізнатися, скільки років стажу вже є;
побачити суму внесків і заробітну плату, з якої вони сплачувалися;
скористатися пенсійним калькулятором для орієнтовного розрахунку майбутніх виплат.

Джерело

Навігація записів

Путіну бракує грошей, військ та ідей, Росія повинна зупинитися там, де вона є, – генсек НАТО
Поcланець Пyтіна Дмiтрієв заявив, що США, РФ та Україна «близькі до диплoматичного вирiшення вiйни»

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • — Ми купили дачу без вашої грошової допомоги. І далі розберемося самі! — сказала невістка.
  • Ніколи. Не треба нам його брудних грошей. Я вже казав: ми впораємося самі. Я не буду просити милостині в того багатія. — Він твій брат, Сергію! — вигукнула Марина, і її голос затремтів. — Ти хоч розумієш, що через твою впертість ми втрачаємо час? Сергій встав, стільчик з гуркотом відлетів назад. — Він мені не брат. Він вискочка. Поїхав у свою столицю, забув про матір, а тепер приїде сюди на дорогому авто і буде вчити мене жити? Не дочекається. Він вийшов, гупнувши дверима так, що задзвеніли шибки. Марина опустилася на стілець і закрила обличчя руками. З кутка вітальні за цим спостерігала Настя. Вона все чула. Вона знала, що вона — причина цих сварок. Дівчинці було страшно, що через неї тато і мама більше не посміхаються одне одному
  • Мій чоловік сміявся, коли я говорила, що в садочку є дитина, схожа на нашу Лілю, як дві краплі води. А потім я сама почула, як та дівчинка вибігла до нього з криком: «Тату!» –
  • Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
  • Що ти сказав? — перепитала вона, наче почула щось іноземною мовою. — Ми переїжджаємо. Я вже знайшов варіант. Двокімнатна на Виставці. Завтра завозимо речі. — Ти з глузду з’їхав? — пані Галина схопилася за серце. — Гроші на вітер? Чужим людям у кишеню? Коли в тебе тут три кімнати, ремонт, усе налагоджено! Я для кого цю квартиру берегла, пил з кожної полиці здувала? Щоб ти невістці підтакував і матір на старості кидав? — Я вас не кидаю, мамо, — Тарас нарешті подивився їй у вічі. — Але я не хочу більше обирати між двома жінками, яких люблю. Я хочу повертатися додому і відпочивати, а не працювати миротворцем. — Це вона тебе накрутила! — пані Галина тицьнула пальцем у мій бік. — Це вона, змія, сина від матері відвертає! Бачте, їй тісно! А де ж тобі було не тісно, як ти сюди з валізою прийшла? Я мовчала. Мені було боляче це чути, але я знала: якщо я зараз відкрию рота, переїзд перетвориться на криваву бійню. — Мамо, досить, — відрізав Тарас. — Питання закрите
  • Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes