Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Стефaнчук у Лoндоні зaкликав лібeралів пeредати Укрaїні £2,5 млрд від прoдажу «Челсі»

Стефaнчук у Лoндоні зaкликав лібeралів пeредати Укрaїні £2,5 млрд від прoдажу «Челсі»

Viktor
18 Жовтня, 202518 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Стефaнчук у Лoндоні зaкликав лібeралів пeредати Укрaїні £2,5 млрд від прoдажу «Челсі»

Голова ВРУ назвав це інвестицією не лише у стійкість України, але й у безпеку всієї Європи.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук завершив свій робочий візит до Сполученого Королівства, під час якого провів низку зустрічей, зокрема з лідером Ліберально-демократичної партії Великої Британії сером Едом Дейві. Ключовими темами переговорів стали посилення оборонної підтримки, санкційний тиск на Росію та використання заморожених російських активів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Верховну Раду.

Руслан Стефанчук наголосив, що Україна потребує системної підтримки та запропонував країнам-партнерам системну модель: виділяти щонайменше 0,25% ВВП кожної європейської держави на оборону України. Голова ВРУ назвав це інвестицією не лише у стійкість України, але й у безпеку всієї Європи.

З британськими колегами обговорили  посилення протиповітряної оборони України, збільшення постачання озброєнь та розвиток спільного оборонного виробництва.

Окрему увагу було приділено питанню використання заморожених російських активів. Руслан Стефанчук підкреслив, що агресор має заплатити за завдані руйнування. Він закликав британську сторону підтримати механізм передачі Україні £2,5 млрд, отриманих від продажу футбольного клубу «Челсі» у 2022 році, які досі не були спрямовані на допомогу Києву.

Учасники зустрічі наголосили на необхідності посилення санкційного тиску на Росію та домовилися працювати над перекриттям усіх шляхів обходу вже запроваджених обмежень. Йшлося, зокрема, про зупинку діяльності так званого «тіньового флоту» Росії та обмеження постачання технологічних компонентів, що живлять російський військово-промисловий комплекс.

На завершення візиту Руслан Стефанчук висловив вдячність серу Еду Дейві за особисту підтримку України, зокрема, за те, що він надав прихисток українській родині, яка вимушено покинула домівку через агресію.

«Ще раз переконався: підтримка України у Великій Британії є міцною, послідовною та справді міжпартійною», – підсумував Голова Верховної Ради.

Нагадаємо, угода про сторічне партнерство між Україною та Британією сьогодні, 15 жовтня, офіційно набула чинності.

Глава Верховної Ради передав спікеру Палати громад парламенту Великої Британії Ліндсі Гойлу текст угоди про сторічне партнерство, український закон про її ратифікацію та ноту про початок її дії. «Сьогодні у Лондоні сторічна угода офіційно набула чинності. Це – історичний момент зміцнення політичної довіри, стратегічного партнерства та незламної дружби між нашими державами», – каже він.

Стефанчук відзначив, що Україна та Велика Британія вже мають тривалу глибоку співпрацю і угода не започатковує партнерство, а посилює його.

Навігація записів

Як Трамп чаcтував Зелeнського на обiді в Білому дoмі. Такого мeню ви ще не бaчили
Захиcт критичної інфраструктури: Cвириденко озвучила рішення, які позaчергово ухвaлив Кабмін

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Це ж мої батьки, вони допоможуть, — заспокоювала себе тоді Соломія. — Мама вже на пенсії, тато працює позмінно. Буде легше
  • – А соус є? Гострий?..Свекруха 5 років їздила на шашлики з порожніми руками. Цього разу я накрила стіл, і вона ,«збілдла » побачивши, що на ньому…довелося піти тієї ж миті..
  • Що ж ти накоїв, Сину? Значить, машину купив, ти дружині своїй? — вицідила свекруха. — Їй купив. А мати твоя на старому Lanos їздить, де пороги вже наскрізь прогнили? Чи мати в тебе вже не людина? Чи я на тебе життя не поклала, поки батька твого рідного не стало? — Мамо, ну що ти таке кажеш? У тебе ж дядько Степан є, він за машиною доглядає, підшаманює її постійно, — почав виправдовуватися Микола, раптом відчувши себе маленьким хлопчиком, який розбив улюблену вазу. — Ми ж сім’я, ми з Оленою давно про це мріяли. — Сім’я? — Тамара Петрівна різко перевела крижаний погляд на невістку, яка саме зайшла в кімнату. — Оця «сім’я» тобі мізки так запудрила, що ти рідну матір перестав помічати? Я для тебе — додаток до квартири, чи як? Микола намагався щось пояснити, заспокоїти її, довести, що він любить матір не менше, ніж дружину. В результаті, аби хоч трохи загасити пожежу роздратування, йому довелося просто так «подарувати» матері значну суму грошей — ніби відкупитися за власний успіх
  • – Ганно, ти цього мужика не гони, дивись скільки він для тебе зробив! Відразу видно, що толковий мужик!
  • До-о-о-ню! — цей крик розрізав ранкову тишу спального району, як іржавий ніж.
  • Першою з дому зникла його обручка. — Де вона, Толю? — запитала Люба, холонучи від поганого передчуття. — Зачепився за станок, зламав, віддав у ремонт, — буркнув він, не дивлячись у вічі. Більше обручки вона не бачила. Як і ремонту, і грошей, і колишнього чоловіка
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes