Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Збірна України не зуміла обіграти Азербайджан у відборі на ЧС-2026

Збірна України не зуміла обіграти Азербайджан у відборі на ЧС-2026

Viktor
9 Вересня, 20259 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Збірна України не зуміла обіграти Азербайджан у відборі на ЧС-2026

Збірна України зіграла внічию з командою Азербайджану в другому матчі групового етапу відбору на чемпіонат світу-2026 з футболу. Поєдинок на Республіканському стадіоні імені Тофіка Бахрамова в Баку завершився з рахунком 1:1.

Уже на 3-й хвилині зустрічі “синьо-жовті” претендували на пенальті. Владислав Ванат опинився на газоні в штрафному майданчику суперника і арбітр вказав на 11-метрову позначку, але потім отримав сигнал від судді VAR та, особисто переглянувши епізод на моніторі, не побачив фолу й скасував своє рішення.

У першому таймі обидві команди не створили гольових моментів та пішли на перерву за рахунку 0:0.

А вже на старті другого тайму збірна України повела в рахунку. На 51-й хвилині Георгій Судаков ударом в один дотик з меж штрафного замкнув простріл Олександра Зубкова з правого флангу.

На 72-й хвилині азербайджанці зрівняли рахунок – Емін Махмудов реалізував пенальті, який було призначено за гру рукою Олександра Зінченка у власному карному майданчику.

Наприкінці гри українці тиснули на ворота суперника і намагалися вирвати перемогу, але не змогли цього зробити.

Навігація записів

У Вільнюсі аеропорт призупиняв роботу через літаючий об’єкт із Білорусі
Польща повністю закриває кордон з Білоруссю — Туск назвав причину

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes