Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  •  Давай маму заберемо. Їй самій важко в квартирі. А так буде поруч і нам доглядати легше буде, – каже чоловік

 Давай маму заберемо. Їй самій важко в квартирі. А так буде поруч і нам доглядати легше буде, – каже чоловік

Viktor
2 Вересня, 20252 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до  Давай маму заберемо. Їй самій важко в квартирі. А так буде поруч і нам доглядати легше буде, – каже чоловік

– Давай маму заберемо. Їй самій важко в квартирі. А так буде поруч і нам її доглянути легше буде, – каже чоловік.

– Я проти. Вона ніколи нічим нам не допомогла. Все твоїй сестрі віддавала, а тепер, як доглядати, то ми маємо.

Максим образився. Він тепер зі мною не розмовляє.

Ми з чоловіком як тільки одружились, вирішили, що маємо мати своє житло. Для цього важко працювали. Спершу жили на орендованій квартирі, а тоді зрозуміли, що так не піде. Максим поїхав на заробітки, а я залишилась вдома з дітьми. У нас два сини. Чоловік місяцями не приїжджав додому, а діти не бачили тата, мені теж важко було, але знали для чого це все. Так тривало 17 років.

І тепер нарешті маємо свій будинок, куди переїхали минулого року.

Свекруха нам ніколи за всі роки не допомогла: ні фінансово, ні фізично. Вона все дочці, молодшій сестрі Максима, віддавала. Не знаю чому Антоніна Дмитрівна так розділяла дітей. Карина мала все, що хотіла, а Максима із свого життя свекруха викреслила, як тільки ми одружилися.

Антоніна Дмитрівна мала можливість допомогти, бо працювала завжди у владній верхівці. Гроші у неї були, але сину вони не діставались.

Одного дня Карина вирішила виїхати до Швеції на постійне місце проживання, для цього потрібні були чималі фінанси. Звісно, Антоніна Дмитрівна допомогла. Вона віддала Карині всі заощадження та ще й продала свій великий будинок. Гроші з його продажу теж пішли зовиці. Свекруха лише залишила собі частину і купила однокімнатну квартиру. Я думала, що ми теж хоч якусь частину з того отримаємо, але ні.

Максим не став сваритись за гроші, а я вирішила не втручатися.

– Карина, як облаштується, мене до себе забере. Тому гроші їй пішли, – пояснила свекруха.

Тоді все більш менш логічно. З переїзду Карини пройшло вже 4 роки. У неї життя налагоджується, але маму забирати зовиця не поспішає.

Антоніна Дмитрівна вийшла на пенсію і зараз вдома. Пів року тому занедужала і їй потрібен був догляд. Стала родичам і знайомим жалітись, що “має двох дітей, а нікому не потрібна”. Всі звісно накинулись на Максима:

– Як це? Мама така хвора, а ти не можеш її до себе забрати?

Чоловік здався. Спершу їздив щодня до свекрухи додому і допомагав, а тоді стомився і каже:

– Давай маму заберемо. У нас свіже повітря, природа, їй у нас буде краще. Та і нам доглядати її легше на місці.

– Я проти. Як нам потрібна була допомога, то твоя мама і не згадувала. Все Карині. А тепер, як погано, то про сина з невісткою пригадала.

– Як би там не було, але це мама і я маю їй допомогти.

– А я не маю. Вважаю, що це нечесно. Гроші Карині, а догляд за мамою – нам.

Чоловік образився. Він вже й пропонував її хоч на деякий час забрати, а тоді вона повернеться назад у квартиру. Та я проти. Найбільше мене дратує те, що Карина про все знає, але допомагати мамі не спішить. Вона навіть ліки відмовилась купити. Все чекає, доки Максим все за неї зробить.

Ну хіба я не права? Що б ви робили?к.

VitaSh

Навігація записів

Гетьманцев запропонував платити вчителям по 1500 дoларів
Вepeceнь poзпoчaвcя вeлuкoю тpaгeдiєю: Афганістан cкoлuxнyв пoтyжнuй зeмлeтpyc – зaгuнyлu пoнaд 800 людeй…

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes