Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Прорив фрoнту біля Дoбропiлля: російcькі війська просунулиcя на 10 км та зaкріплюються, — DеepStatе

Прорив фрoнту біля Дoбропiлля: російcькі війська просунулиcя на 10 км та зaкріплюються, — DеepStatе

Viktor
11 Серпня, 202511 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Прорив фрoнту біля Дoбропiлля: російcькі війська просунулиcя на 10 км та зaкріплюються, — DеepStatе

Російські війська здійснили прорив оборони на ділянці фронту поблизу Добропілля та просунулися на глибину близько 10 км. Під прикриттям масованої піхоти ворог зайняв кілька населених пунктів і продовжує нарощувати сили для подальшого наступу.

Як повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, російські підрозділи завдяки чисельній перевазі захопили Кучерів Яр і Золотий Колодязь, де проводять накопичення особового складу та техніки для розвитку наступу. Звідти окупанти просунулися до Веселого, де за останню добу було зафіксовано близько 20 військових РФ.

Ворог також активізував дії в напрямку траси Добропілля-Краматорськ, закріплюючись у районах Нововодяного та Петрівки. За даними аналітиків, росіяни виявили слабкі місця в обороні та намагаються їх використати для подальшого просування вглиб.

Карта моніторингового проєкту DeepState - прорив ЗС РФ поблизу Добропілля
Карта моніторингового проєкту DeepState – прорив ЗС РФ поблизу ДобропілляФото: Deep State

Ситуація у районі залишається напруженою та хаотичною. Попри наявність нових укріплених фортифікацій у Золотому Колодязі, Шаховому та навколишніх селах, російські війська обходять ці позиції та можуть використати їх для власної оборони у разі закріплення. Військові наголошують, що без достатньої кількості особового складу та ефективного командування навіть найякісніші оборонні споруди втрачають значення.

Початковий наступ ворог забезпечував вогневим контролем за допомогою дронів, а тепер активно прокладає логістичні маршрути. За інформацією DeepState, росіяни мають чіткі цілі — повна окупація Золотого Колодязя, Кучерового Яру, Веселого та інших населених пунктів із подальшим просуванням у напрямку Добропілля. У разі закріплення та підсилення дронами ситуація може стати критичною, і місто ризикує впасти навіть раніше, ніж Покровськ.

Яка наразі ситуація на фронті

Також 11 серпня аналітики моніторингового проєкту DeepState оновили карти, зафіксувавши нові рубежі просування російських військ. Згідно з даними, окупанти просунулися в районах Кучеревого Яру, Золотого Колодязя та Майського.

Карта моніторингового проєкту DeepStateФото: Deep State

Ба більше, як йдеться у зведенні Генерального штабу України, від початку доби на фронті зафіксовано 65 бойових зіткнень, однак Сили оборони стримують противника, утримують позиції та завдають йому втрат.

Внаслідок артилерійських обстрілів ворога постраждали населені пункти Сумщини — Угроїди, Бояро-Лежачі, Покровка, Мар’їне, Попівка, Високе та Миропільське. Авіаудар також було завдано по Каліївці. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник здійснив сім авіаударів і понад 120 обстрілів, але українські підрозділи просунулися на окремих ділянках до 400 метрів.

На Південно-Слобожанському напрямку відбулося три боєзіткнення в районах Вовчанська та Колодязного, на Куп’янському — одна атака в районі Степової Новоселівки. На Лиманському напрямку точилося п’ять боїв, один з яких триває; ворог атакував у районах Рідкодуба, Карпівки, Колодязів і в напрямку Ямполя.

На Сіверському напрямку українські воїни зупинили атаку біля Григорівки, на Краматорському — відбили три штурми в районах Ступочок, Степанівки та Русиного Яру. Дві атаки відбито на Торецькому напрямку, ще 18 із 23 спроб прориву зупинено на Покровському, де бої тривають.

На Новопавлівському напрямку відбито дев’ять атак біля Вільного Поля, Маліївки та Воскресенки, ще три бої тривають. На Гуляйпільському напрямку ворог наступальних дій не проводив, а на Оріхівському здійснив авіаудари по Новоандріївці, Степногірську та Григорівці, а також двічі намагався просунутися біля Кам’янського та в напрямку Новоданилівки.

На Придніпровському напрямку противник шість разів безуспішно атакував позиції ЗСУ. На інших ділянках фронту суттєвих змін не зафіксовано.

Джерело

Навігація записів

Нові обласні прoкурори: названа трійка найзaможніших
PФ завдала ракетного удару по навчальному підрозділу ЗCУ: є жерmва і порaнені

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Дзвонив братові — той слухавку не бере. Тоді набрав матір. А свекруха лише зітхнула: «Так, синку, все правда. А що я могла зробити? Батько так вирішив. Виявляється, він тоді зовсім не жартував». Чоловік спершу лютував на батька. Минуло ще два тижні, він поїхав до батьків сам, бо Оксана навідріз відмовилася переступати їхній поріг.
  • Ніна Андріївна не любила Юлію з першої зустрічі
  • Ой, приїхала матуся! Як ти себе почуваєш, після лікарні, Аллочко? — сказала незнайомка на порозі її квартири, коли Алла повернулася додому. — З поверненням вас, дорогенька. Проходьте швидше, не стійте на протязі. Алла заклякла, кліпаючи віями. Вона перевела погляд на чоловіка. Той стояв, переминаючись з ноги на ногу. — Дімо, а хто це? — ледь мовила дружина. — І де Олена Іванівна? Де твоя мама? Чому вона не сидить з нашою дитиною? Дмитро зітхнув, заносячи сумки в коридор. — Заходь, Аню, роздягайся. Мама, мама не змогла. — Що значить «не змогла»? Вона захворіла? Тиск? Серце? — Та ні, — Дмитро почухав потилицю, виглядаючи максимально незручно. — Вона приїхала, як і обіцяла. Пробула тут години три. Потім Михайлик почав вередувати — ну, знаєш, коліки ці кляті. Він розплакався, розчервонівся, а вона подзвонила мені на роботу, кричала, що в неї піднявся тиск, що діти зараз «не такі», як ми були. Мовляв, ми лежали тихенько, а цей — як вогник. Сказала, що не може за ним доглядати. Коротше, зібрала речі й поїхала до себе додому
  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes