Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Пpeзиденте Тpампе, відкpийте очі”, – Уcик звеpнувся до Пpезидента США з вaжливою зaявою. Деталі…

“Пpeзиденте Тpампе, відкpийте очі”, – Уcик звеpнувся до Пpезидента США з вaжливою зaявою. Деталі…

Viktor
30 Квітня, 202530 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Пpeзиденте Тpампе, відкpийте очі”, – Уcик звеpнувся до Пpезидента США з вaжливою зaявою. Деталі…

“Пpeзиденте Тpампе, відкpийте очі”, – Уcик звеpнувся до Пpезидента США з вaжливою зapявою.

На питання ведучого щодо територіальних поступок, зокрема,

Кримом, звідки родом Усик, український боксер відповів:

– Це нісенітниця!

У нас є багато спірних питань.

Чому росія це робить, а світ мовчить? …

Чому ви забираєте мою країну?…

Будь ласка, зупиніть війну в Україні!

– Але не віддавайте території?

– Ні, звісно, ні!

Це моя територія.

Це територія моєї країни.

Це мій народ!

Усик наголосив, що питання територіальної цілісності не може бути предметом компромісу.

За його словами, українські землі мають залишитися українськими, а спроби рф захопити їх — це пряма агресія, яку не можна ігнорувати.

Його звернення до Дональда Трампа прозвучало в контексті нещодавніх заяв американського політика, який висловлював думку, що міг би швидко завершити війну, не уточнюючи, якою ціною.

"President Trump, open your eyes, please.'

Heavyweight world champion Oleksandr Usyk calls for Trump to stop the Ukraine war: 'What Russia is doing, the whole world knows is bullsh*t.'

Full interview dropping on Uncensored later this week.https://t.co/QR11ywsANx@piersmorgan pic.twitter.com/A7QDrnG5iR

— Piers Morgan Uncensored (@PiersUncensored) April 29, 2025

Інтерв’ю викликало активну реакцію в соцмережах.

Користувачі підтримали позицію Усика та подякували йому за чітку громадянську позицію.

Навігація записів

МОЗ готує списки для розбронювання окремих медпрацівників – надійшов запит від Міноборони
Терміново! Укрaїна та CША підписали угоду про корисні копалини

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Я тут подумала. Я не можу повернутися в ту стару квартиру. Там стіни тиснуть. Там пахне старістю і твоїм Сергієм. — Мамо, про що ти? Скоро переїдемо сюди всі разом, або… ми сюди, а ти там будеш господаркою, — Тетяна намагалася усміхнутися. — Ні. Я житиму тут. Одна. Тетяна завмерла з викруткою в руках. — Як — одна? А ми? А діти? Ми ж садочок уже тут знайшли поруч… Ми ж ремонт під себе робили! Ти ж казала — «це для вас»! Ганна Степанівна повільно повернулася. Її очі були сухими й холодними, як італійський мармур. — Я казала багато чого. Але гроші — мої. Документи — на мені. Я десять років не доїдала, не досипала, міняла памперси чужим старим, щоб мати право на гідну старість. А ви? Ви молоді. У вас є Сергій. Хай він тобі заробляє на квартири. А я хочу тиші. Я хочу пити каву на цій кухні й не чути, як чоловік хропе за стіною. — Мамо… я ці мішки зі сміттям на собі тягала… — Тетяна відчула, як голос дрижить. — Я тут кожну плитку вимила своїми сльозами! Я ж не наймала майстрів, щоб тобі гроші зекономити
  • Це що таке? Ти коли встигла викинути гроші?— коротко запитав чоловік. Софія відчула, як серце збилося з ритму. Вона намагалася надати голосу невимушеності: — Ой, Тарасе, ти вже встав? Це я на ювілей твого дядька підготувалася. Хотіла виглядати достойно поруч із тобою. Тарас поставив каву на комод і повільно підійшов ближче. Він розглядав сукню на дружині так, ніби це був дефект на стіні. — Скільки, Софіє? Я питаю: скільки ти викинула гривень на цей шматок тканини? — Тарасе, там була величезна знижка. Лише півтори тисячі. — Півтори тисячі? — він іронічно підняв брову. — Тобто купу банок консервів для нашої комори? Чи могла заправити машину? Ми збираємо на сонячні панелі, Софіє. Кожна гривня має працювати, а не висіти в шафі. — Але я сама їх заробила! — вигукнула вона. — Я працювала ночами над тим логотипом для пекарні. — «Сама заробила»? А чиїм інтернетом ти користувалася? У чиїй квартирі ти сиділа в теплі? Чию каву ти зараз пила б, якби я не дбав про бюджет? У родині немає «своїх» грошей. Є спільні гроші. І ти мене щойно зрадила заради смарагдової ганчірки
  • — Мамо, з днем народження. Ось, це від нас. Простягнув «білий конверт» — звичайний, без підпису, без листівки, без жодних слів. Просто «білий конверт» … Я ходила повз нього майже дві години, ніби він притягував погляд. Нарешті сіла, взяла його до рук, відкрила.Ніколи б не подумала, що діти здатні на таке . І тут до ранку рішення визріло саме собою…
  • Завтра я зустріну свій день народження сама. Вперше за п’ять років — справді сама. І тут я раптом зрозуміла одну важливу «річ»…І ця «річ» назавжди змінила моє життя..
  • – Баба померла, а мене й без копійки лишила? Тоді нема чого за нею й плакати! – кричав мій син прямо на похороні…
  • Тато привів коханку в нашу квартиру. І вона не соромилась матері, жила в сусідній кімнаті. Через роки я відомстила
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes