Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Києві пoпрощалися із загuблuм українським зaхисником Вaсилем Рaтyшним

У Києві пoпрощалися із загuблuм українським зaхисником Вaсилем Рaтyшним

Viktor
5 Березня, 20255 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до У Києві пoпрощалися із загuблuм українським зaхисником Вaсилем Рaтyшним

У Києві у середу, 5 березня, попрощалися з військовослужбовцем Василем Ратушним, який 27 лютого загинув від влучання російського FPV-дрона. Василь — старший брат загиблого у 2022 році київського активіста і бійця ЗСУ Романа Ратушного.

Церемонія прощання розпочалася опівдні у Михайлівському Золотоверхому соборі, передає кореспондентка Суспільного.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Прощання з загиблим Василем Ратушним в Михайлівському соборі. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

“Чуйна, привітна, добра людина. Завжди йшов на допомогу побратимам”, — згадує військовослужбовець на позивний “Крим” — побратим Василя Ратушного.

“Він був універсалом, все робив сам. Був піонером багато в чому і навчав інших”, — додає інший його побратим, військовий на позивний “Каспер”.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Побратим Василя Ратушного поруч з його труною під час церемонії прощання в Михайлівському соборі. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Після відспівування у Михайлівському соборі усі присутні рушили ходою пам’яті на Майдан Незалежності, де продовжилась церемонія прощання з загиблим з Василем Ратушним. За підрахунками наших кореспондентів, віддати шану бійцю прийшли близько тисячі людей, зокрема його рідні, друзі, побратими.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Військові несуть труну з загиблим Василем Ратушним на Майдан Незалежності. Люди їх зустрічають на колінах. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Оскільки Василь захоплювався музичними інструментами, на Майдані грала жива музика.

“Пам’ятаю його дуже завзятим. Завжди він брав участь в усіх активностях. Це величезна трагедія, неоціненна, яку не можна пробачити і зрозуміти”, — сказав речник Дмитро Лазуткін, який особисто знайомий з Василем.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Труну Василя Ратушного накривають національним прапором. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

“Він говорив, що важить лише те, скільки ворогів буде знищено, щоб нанести ворогу такі втрати, щоб зупинити його просування хоча б на деякий час. Тільки це має якесь значення. Будь-які інші дії, слова, які до цього не приводять, або навпаки приводять до зменшення втрат ворога — вони позбавлені будь-якого сенсу”, — наголосив батько Василя Тарас Ратушний.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Люди віддають шану загиблому на війні Василю Ратушному. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

“Василь дуже не любив цього офіціозу… Він був дуже дуже цілеспрямованою, скромною, тихою людиною з неймовірним почуттям гумору. І він був націлений винятково на знищення ворога”, — каже його мама Світлана Поваляєва.

"Трагедія, яку не можна пробачити": у Києві попрощалися з загиблим на війні Василем Ратушним

Люди на Майдані Незалежності віддають шану загиблому на війні Василю Ратушному. Київ, 5 березня 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Поховали бійця на Байковому кладовищі.

Василь Ратушний старший син письменниці і громадської діячки Світлани Поваляєвої та журналіста Тараса Ратушного. Був учасником Революції Гідності та АТО. Він був менш публічним, ніж молодший брат Роман, та не був активним у соцмережах. Після революції Гідності 18-річний Василь Ратушний пішов добровольцем на передову, писало раніше видання The Washington Post у статті про Романа Ратушного.

Василь служив пілотом дрона в 414-й окремій бригаді ударних безпілотних авіаційних систем “Птахи Мадяра” і загинув від прямого удару російського БПЛА.

Брат Василя Ратушного – голова громадської організації “Захистимо Протасів яр” і розвідник 93 ОМБр “Холодний яр” Роман Ратушний – загинув 9 червня 2022 року у бою з російськими окупантами під Ізюмом на Харківщині.

Навігація записів

Єpмaк і Вoлтц обгoворили місце і дату пeрегoворів: що відомо про рoзмову
Мaкрон: Роciя стaла зaгрoзoю для Фрaнції та Єврoпи

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
  • – Ти сказав їй, що готовий зустріти з вокзалу і відвезти хоч на край світу! Що це за люб’язності такі між друзями? У тебе є дружина, чуєш? Дружина! Відвернувшись, Сашко замовк. Я стояла, як обпльована. З одного боку, стало соромно за свою істерику, з іншого – мене трясло від його слів і подружки.
  •  Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! – Схлипувала Наталя
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes