Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • В Ізюмі на Харківщині російська рaкета вбuла мaму однорічного сина та її вaгітну сеcтру

В Ізюмі на Харківщині російська рaкета вбuла мaму однорічного сина та її вaгітну сеcтру

Viktor
8 Лютого, 20258 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до В Ізюмі на Харківщині російська рaкета вбuла мaму однорічного сина та її вaгітну сеcтру

В Ізюмі Харківської області 4 лютого російська балістична ракета вбила двох юних сестер Ангеліну та Олександру Нечволод, які приїхали в паспортний стіл. Ангеліна була на четвертому місяці вагітності, а в Олександри залишився однорічний син.

Приїхали по документи і загинули

Вранці 4 лютого сестри 19-річна Ангеліна та 18-річна Олександра Нечволод із села Підлиман Борівської громади Ізюмського району Харківської області приїхали в паспортний стіл у центрі міста Ізюм.

Свекруха Олександри залишилася сидіти у машині, а дівчата пішли в паспортний стіл, їм треба було поміняти документи. У цей момент туди й влучила російська ракета. Сестри загинули на місці, також загинув і водій – 43-річний Петро Шевченко, односелець дівчат, на момент прильоту він стояв біля машини та курив.

Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру

Маленького сина виховуватиме батько-військовий

У селі Підлиман готуються до похорону, який відбудеться у четвер, 6 лютого. Про це OBOZ.UA розповіла староста села Альона.

Сестри росли у багатодітній сім’ї, де було троє дітей. Тепер у мами й вітчима залишився тільки молодший син. Матір дівчат зараз не може отямитися від горя.

Дівчатка закінчили школу, були дуже веселими, привітними і доброзичливими. Обидві вели свої сторінки у TikTok, де знімали веселі короткі відео про себе. За це їх ще називали сестрами-запальничками.

Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру

“Ангеліна була хрещеною мамою сина своєї сестри Єгора. Вона його дуже любила, часто з ним гуляла та няньчилась”, – розповідає староста.

Чоловік Олександри Антон Жальпіс – військовослужбовець, він захищає Україну вже давно. Через це молоді люди ще не встигли зіграти весілля. Коли Антону повідомили про загибель Саші, то він приїхав до Ізюма і сам намагався відшукати її.

Антон планує оформити опікунство над маленьким сином і самостійно виховувати його.

Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру

Ангеліна була на 4-му місяці вагітності

Ангеліна була на четвертому місяці вагітності. Її майбутній чоловік, із яким вони планували зіграти весілля, – Сергій, йому 30 років.

“Село було в окупації. Під час визволення тривали обстріли, і Сергія було серйозно поранено тоді”, – згадує староста.

Саме село Підлиман зараз обстрілюється росіянами. За словами старости, напередодні трагедії були обстріли, під них потрапила одна із крайніх вулиць. Людей звідси потихеньку евакуюють, насамперед дітей.

Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру
Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру

“Ми були в окупації на початку повномасштабної війни. А тепер опинилися у зоні бойових дій”, – каже староста села Альона.

Загиблий Петро Шевченко також мешкав у цьому селі. Він був душею компанії, дуже чуйним, завжди приходив на допомогу.

“Завантажити, розвантажити гуманітарну допомогу, розвезти людям хліб – завжди допомагав Петро, ніколи не відмовляв”, – додає староста.

Їх називали сестрами-запальничками: в Ізюмі на Харківщині російська ракета вбила маму однорічного сина та її вагітну сестру

Також цього дня загинув і 68-річний мешканець селища Борова В’ячеслав Сидоренко. А за день після трагедії стало відомо про смерть ще одного жителя села Підлиман 61-річного Григорія Ткачова. Він був поранений і лікарі добу виборювали його життя, але врятувати не змогли.

Джерело

Навігація записів

Пoрошенко провів зуcтріч із дирeктором Держдепу США – про що говoрили 
Зелeнcький розкpuтував нaрдепів за “снідaнок” у Вaшингтoні

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому.
  • – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
  • У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
  • — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою
  • Коротше, мамо. Забери це кудись подалі. Якщо справді хочеш допомогти — краще додай мені на нові процедури у косметолога, мені там якраз трохи не вистачає. А своє в’язання залиш для дачі. Там тебе ніхто не бачить, крім сусідів і котів. Діана різко розвернулася, її підбори сухо зацокотіли по паркету. Двері за нею зачинилися з легким клацанням. Я залишилася у тиші, яка раптом стала занадто просторою. Я підійшла до дзеркала. У ньому я побачила жінку, яку власна дитина щойно списала в тираж. Сивина, яку я все ніяк не зберуся зафарбувати, звичайний домашній одяг — стара байкова сорочка та зручні штани. Мої руки, колись швидкі та вправні, тепер здавалися мені просто інструментом, який більше не мав замовника. А колись я керувала цілим відділом у великій проектній фірмі. Я розбиралася в таких складних схемах, що колеги за порадою в чергу ставали. Мої звіти були бездоганними, а логіка — незламною. Тоді мене поважали. Тоді я була “Катериною Петрівною”, жінкою, чия думка мала вагу. А тепер я — просто «мама», яка заважає молодій жінці будувати кар’єру своїми недоречними подарунками. Я стала «ретро»
  • Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes