Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Нарешті цe cтaлocя… Кuїв, зранку стoю нa кaci в “АТБ”. Кacиp мені: “Дoбpий дєнь. вaм нужeн пaкєт?” – Нi, aлe мeнi пoтplбно…

Нарешті цe cтaлocя… Кuїв, зранку стoю нa кaci в “АТБ”. Кacиp мені: “Дoбpий дєнь. вaм нужeн пaкєт?” – Нi, aлe мeнi пoтplбно…

Viktor
2 Грудня, 20242 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Нарешті цe cтaлocя… Кuїв, зранку стoю нa кaci в “АТБ”. Кacиp мені: “Дoбpий дєнь. вaм нужeн пaкєт?” – Нi, aлe мeнi пoтplбно…

Поїхала у Київ до подруги, давно не бачилися. Заходжу в АТБ, купую якісь солодощі, вино, ще її синові подарунок. Стою на касі, повна корзина продуктів, вже моя черга

– С вас 500 рублєй, – каже касир.

Боже, та у мене мурахи пробігли по шкірі. Ну які рублі?

Перепрошую, я вас не розумію

– Дєвушка, с вас 500 рублей. Вот, на чєкє напісана!

Далі удаю, що нічого не розумію:

– Вибачте, але я не розумію іноземної мови.

Тоді жінка закотила очі та голосно цокнула:

– З вас 500 грівен.

– А, гривень? Бо я поняття не маю, що таке рублі. Та і в нас державна валюта – гривні, копійки.

Бачу, що до мене вже поспішає адміністратор:
– Вибачте, у вас щось трапилося?

– Та ні, все добре, просто тут мені за рублі говорить.

Видно, що адміністратору стало ніяково за таких горе-працівника. Він довго вибачався, пропонував знижку, якусь картку клієнта, навіть донести пакунки до машини!

– Ось, можете написати нам скаргу, наше керівництво розгляне!

– Ні, дякую, не варто. Тим паче, я дуже поспішаю.

Видно, що касирові також стало ніяково. Чи то вона за мову так розхвилювалася або ж за те, що може отримати догану від керівництва?

Тоді я почувалася переможцем. Так, хтось подумає, що я дурепа та мені нема чим зайнятися. Але ж хіба це нормально – говорити мовою ворога?

Подруга тоді довго ще сміялася, але казала, що це не поодинокі випадки:

– От здається, що все логічно: війна, столиця України. Але ні, існують ще такі ватніки, які нам цю російську заразу розносять!

Чого навчила мене ця історія?

Мова – це не просто метод спілкування. Це наша історія, традиції, культура та нарешті найголовніше – незалежність. Поки тут будуть ходити “хворі люди”, то не бачити нам щастя. Будуть тут тільки рублі, кремль та пропаганда. Хіба такої перемоги ми хочемо?

Джерело

Навігація записів

Нa O9:0O стaлo відoмo!! AТA@КA ДPOНIВ! Пpuліт пo бyдuнкy – йдe EВAКУAЦIЯ!!
В Дніпрі 17-річний “маж0р” влаштував ДТП, загuнула 10-річна донька військового. Що відомо про його батька (фото та відео)

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes