Скоро День вчителя. Мій синочок цьогоріч пішов до першого класу. І батьки страшенно переймаються, що придбати на свято нашій Оксані Петрівні. Все ж вона буде з дітьми чотири роки, як то кажуть, друга мама. Тож у батьківській групі ми почали обговорювати подарунок.

 – Та давайте по 100 гривень в конверт і квіти. Купить собі, що схоче!

 – А не мало? Що вона купить за ті 2 тисячі?

 – Нащо взагалі ці конверти та подарунки, треба відходити від цього. Ніде у світі не дарують конверти вчителям, взагалі через це звільнити можуть.

 – Ніде у світі вчителі таких низьких зарплат не мають!

Сперечалися ми, а тоді голова батьківського комітету запропонувала:

 – Я спробую порадитися з вчителькою, може в неї є ідеї.

Вже на вечір оця Світлана написала нам усім:

 – Так, говорила я з Оксаною Петрівною. Вона каже, що їй подарунок не потрібен, але пропонує нам купити проєктор в кабінет. Каже, що то для наших дітей буде. 

 – Гарна ідея! І по скільки треба здавати?

 – Ну, проєктор дорогий, 22 тисячі гривень. Тож я порахувала, що треба збирати по 700-800 гривень з дитини!

 – А це не занадто? Може ще автомобіль їй купити?

 – Але ж це для наших дітей?

– Ну, звичайно, чула, що попередній клас велику плазму купував. То де вона ділася, мабуть, в неї дома.

– Вчителька казала, що плазма зламалася.

 – Еге ж, хто перевірить. 

Ми так нічого й не вирішили. Та минуло кілька днів і вчителька написала в загальну групу класу дуже неприємне повідомлення.

 – Хтось з батьків розпатякав на все місто, що я подарунки вимагаю. З відділу освіти вже дзвонили. Тепер в мене проблеми. Хочу, щоб ви знали, що ви мене дуже підставили, тепер ні квіточки від вас не візьму.

Оксана Петрівна страшенно ображена. З батьками ледве вітається. Не знати, чи це не позначиться на ставленні до дітей. Навіть не знаю, що думати і як воно далі буде. Скажіть вашу думку, така поведінка вчителі це нормально? І такі подарунки – не занадто?