Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Горобців майже немає..У багатьох містах України практично знuкли горобці: яка причина.

Горобців майже немає..У багатьох містах України практично знuкли горобці: яка причина.

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Горобців майже немає..У багатьох містах України практично знuкли горобці: яка причина.

У багатьох населених пунктах України майже зникли горобці. Орнітологи б’ють на сполох, бо ці пернаті є важливою частиною екосистеми.

Чому у містах зникають горобці та до яких наслідків це призводить, РБК-Україна розповідає з посиланням на mukachevo.net.

зменшується кількість приватних будинків, під стріхами та шифером яких люблять гніздитися горобці. Змінились і технології будівництва: немає щілин, все ізольовано, скрізь бетон і пластик;
смітники, які були кормовою базою пташок, тепер не підходять для добування їжі: сміття здебільшого викидають у щільних поліетиленових пакетах, у закриті пластикові контейнери. Тому птахам важко дістатися до харчових відходів;
зменшилася кількість домашніх господарств, де тримають свійську птицю. Тут завжди можна було знайти трохи зерна;
зникли колгоспні токи та елеватори, де висипалась на подвір’ях та розсипалась по дорозі значна кількість зерна (пшениця, овес, жито), що є частиною раціону горобців;
велика чисельність котів у містах, які полюють на горобців;
гучні святкування у містах з петардами та іншою піротехнікою (до війни).
Є й інші причини, чому горобці зникають із міст. Львівський орнітолог Вадим Жуленко зауважив, що одним із факторів є надмірне прибирання. Зрізані гілки чи дерева не залишають у місті, а в цих гілках люблять жити горобці.

За його словами, через це у центральній частині Львова майже зникли ці птахи. Схожа ситуація й у Харкові.

“У місті майже зникли горобці та синиці. Влітку ці птахи стають “заслоном” розмноженню всяких шкідливих комах. Своїх пташенят вони саме комахами і вигодовують. У зимовий період ці птахи харчуються насінням трави й інших рослин. Тепер трави немає й у них немає місць для гніздування. Дерева стоять обпиляні, кущі “вибриті”, – пояснила місцева екоактивістка Галина Турчина.

До яких наслідків призводить зникнення горобців у містах
Пара горобців за період вигодовування одного виводку знищує близько 30 тисяч комах, розповіла старший науковий співробітник Закарпатського обласного краєзнавчого музею Руслана Джахман. Тому зникнення цих пернатих шкодить довкіллю.

За словами Галини Турчини, результатом скорочення чисельності птахів стає загибель дерев – на них посилено починають розмножуватися шкідники.

Навігація записів

“Не має жoдного співчуття”: Нaвальну рoзкритикували за її заяви про вiйну в Україні
– Може їй ще автівку купити на день вчителя? Що це за суми такі? По 700 з дитини! – В батьківській групі справжній скандал, все через свято, котре наближається

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • «Ти з’їла 4 шматки хліба, я — 3». Чоловік (52 роки) дістав калькулятор у ресторані й почав ділити рахунок по стравах
  • — Облінилася ти вкрай, Дашо! Мати в гості їде, а ти палець об палець не вдарила, щоб їй догодити. Вона в мене тепер веган, забула? Викидай своє м’ясо, зливай сметану — коровам боляче, а мені соромно за таку дружину!
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Мар’яно, я знаю, що ти вдома! — гупав у двері колишній чоловік. — Відчиняй, не змушуй мене кричати на весь під’їзд! — голос Андрія був хрипким, але в ньому відчувалася та сама самовпевнена солодкість, яка колись її зачарувала, а тепер викликала лише нудоту. Вона повільно повернула ключ, але залишила двері на міцному сталевому ланцюжку. — Чого тобі треба, Андрію? — її голос звучав холодно, як бруківка на Центральній площі в січні. — Оце так прийом. Навіть не впустиш законного чоловіка води напитися? Я з миром прийшов, Мар’яно. Повернувся в рідні Чернівці, хочу все виправити, з чистого аркуша почати. Через щілину вона побачила, як сильно він здав. Колись стильний та доглянутий, тепер він нагадував людину, яка звикла спати в залах очікування. Пом’ята шкіряна куртка, брудні кросівки, втомлені очі. Але той самий хитрий вогник маніпулятора нікуди не зник. — Ти мені ніхто. Ми офіційно розлучені вже три роки. Суд розірвав наш шлюб заочно, оскільки ти не давав знати про себе. Іди геть, я тебе не кликала
  • Ой, ледве донесли ці торби! — Ганна Петрівна, свекруха, замість вітання кинула сумки прямо на світлий килим. — Синку, зустрічай матір! Соломіє, що стоїш як нежива? Допоможи дитині, зовиці своїй, пакети важкі підхопити! Богданчику! Сину, де ти є? Соломія застигла з ополоником у руці, відчуваючи, як серце починає калатати швидше. — Ганно Петрівно. Мар’яно. Ви як тут? Богдан казав, що ви збиралися на оздоровлення в санаторій наступного місяця. Ми ж вас зовсім не чекали і не запрошували в гості. — Та яке там «наступного»! — Ганна Петрівна вже скидала туфлі, безцеремонно розкидаючи їх по кутках. — Вирішили, що в Миргороді зараз найкращий сезон. А навіщо нам той санаторій, ті казенні ліжка, коли в дитини ціла велика квартира? Ми на тиждень, а може й на два — як піде. Ми ж рідні люди, хіба нам треба запрошення з печаткою? Ми по-простому, по-сімейному
  • З’їхалися з хлопцем (28 років). У перший же день він приніс таз і сказав: «Мама пере мої шкарпетки руками, сподіваюся, ти теж умієш».
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes