Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Ті самі котлети, як в школі! У чому був іх секрет — рецепт від шкільного кухаря

Ті самі котлети, як в школі! У чому був іх секрет — рецепт від шкільного кухаря

Viktor
17 Жовтня, 202417 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Ті самі котлети, як в школі! У чому був іх секрет — рецепт від шкільного кухаря

Інгредієнти:

  • 500 г яловичини (фаршу)
  • 500 г свинини (фаршу)
  • цибуля – 320 г
  • житній або чорний хліб – 350 г
  • 2 курячих яйця
  • 2 ч. л. солі
  • перець на (свій) смак
  • панірувальні сухарі

Процес приготування

  • В глибокій мисці з водою замочити хліб. Поки він мокне, всю яловичину, свинину і цибулю потрібно перемолоти на м’ясорубці.
  • З хліба злити всю воду і добре віджати руками. Хліб теж потрібно пропустити через м’ясорубку. Додати перемелений м’якуш до фаршу разом з сіллю і перцем. Туди ж додати два курячих яйця. Перемішати всі інгредієнти до однорідного стану.
  • Тепер приступимо до формування котлет. Робити це потрібно злегка мокрими руками. Візьміть трохи фаршу в руки, відбийте котлету в долонях і надайте їй форму. Потім запаніруйте в сухарях.
  • Смажити котлети на розігрітій сковороді з олією з двох сторін.

Навігація записів

Рецепт сирників які ніколи не розповзаються і завжди виходять неймовірно смачні
Щoйно! Зелeнський зpoбив потужну зaяву: “Або в Укpаїни буде ядepна збpоя…, або…”

Related Articles

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Цікаве за сьогодні

  • Дзвін розбитої тарілки змусив Софію здригнутися. Вийшовши із задуми, вона побачила уламки фаянсу, що розлетілися по кухонному лінолеуму.
  • Я навіть не знала, що чоловік оформив заповіт на Марину. Він явно не припускав, що донька зможе «вигнати» мене з дому…
  • Я навіть не знала, що чоловік оформив заповіт на Марину. Він явно не припускав, що донька зможе «вингати» мене з дому…
  • Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.
  • — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!
  • Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes