Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Ми пoвинні пам’ятати кожного”: на Черкащині попрощалися з вoїном, який загuнув в боях на Луганщині. Фото

“Ми пoвинні пам’ятати кожного”: на Черкащині попрощалися з вoїном, який загuнув в боях на Луганщині. Фото

Viktor
26 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до “Ми пoвинні пам’ятати кожного”: на Черкащині попрощалися з вoїном, який загuнув в боях на Луганщині. Фото

На Черкащині попрощалися з Героєм, який боронив Україну від окупантів і повернувся додому на щиті. Михайло Пуш загинув на Луганщині, виконуючи бойове завдання. Йому навіки лишилося 27 років.

Про це 26 вересня розповів перший заступник міського голови Черкас Сергій Тищенко. За його словами, воїн поліг 19 вересня близько 14:30 унаслідок мінометного обстрілу та ударів ворожих FPV-дронів.

Михайло Михайлович Пуш народився 21 листопада 1996 року в селі Яснозір’я Черкаського району.

"Ми повинні пам’ятати кожного": на Черкащині попрощалися з воїном, який загинув в боях на Луганщині. Фото

Навчався в Яснозірському ліцеї з 2003 по 2014 рік, а пізніше здобув спеціальність електрозварника в Черкаському училищі.

Проходив строкову службу в Національній гвардії України в 2017-2018 роках.

Після служби працював на деревообробному підприємстві в рідному селі. За відданість службі отримав відзнаку “За службу державі”.

У 2022 році під час мобілізації був призваний Черкаським ОМТЦК та СП і проходив службу на посаді розвідника-кулеметника в підрозділі спецпризначення.

Тіло захисника було знайдено та евакуйовано до моргу міста Ізюм, інформував Тищенко.

"Ми повинні пам’ятати кожного": на Черкащині попрощалися з воїном, який загинув в боях на Луганщині. Фото

“Щоразу прощатися стає нестерпно важче, а кожен новий день під українським небом забирає найдорожче – людські життя та приносить невимовний біль і горе. Хочеться вірити, що цей жах для нашого народу і країни скоро скінчиться. Ми повинні пам’ятати кожного, хто віддав своє життя за Україну, й тих хто сьогодні боронить нашу державу й не забувати, що війна триває!” – йдеться в повідомленні.

Джерело

Навігація записів

Трaмп звинуватив Зeленського у відмові «уклaсти угоду» про припинeння вiйни
“У жовтні Україна почне пeремaгати”, – астролог Влaд Роcс

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – У вас же дітей немає, поміняйтеся квартирами з братом, – сказала свекруха синові, виселяючи нас із житла, яке я вважала своїм
  • — Не витягуєш що? Квартира моя, іпотеки у нас немає. Комуналка оплачена. Куди діваються твої сорок сім тисяч зарплати, Максиме? Чоловік нахмурився. Йому не подобалося, що розмова переходить до аналізу його надходжень та витрат. — Гроші мають властивість закінчуватися! Інфляція, бензин, обслуговування машини. Ти взагалі бачила ціни на памперси? — Я не вийду на роботу, Максиме, — відрізала вона. — Якщо тобі не вистачає грошей — шукай підробіток. А ще я помітила, що з картки зникають дивні суми.
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Навіщо ти це робиш? Навіщо рахуєш кожну копійку? Це ж рідні люди, Солю! Тобі що, шкода для близьких? Ми ж сім’я, у нас все спільне. – Спільне – це коли обидва знають, куди йдуть гроші. Чому я дізнаюся про ці «потреби» тільки тоді, коли на картці не вистачає на комуналку?
  • — Василю, не прикидайся дурнuком, прошу тебе. Це тобі зовсім не личить. Мені навіть смішно, чесно! Сьогодні мені дзвонила твоя Ліля й просила дати тобі розлучення. Терміново, до речі. От і зайнялося в неї в одному місці. Ось я й питаю — ти мене покидаєш чи ні? — Кому дзвонила? — оторопів Василь. — Мені. Кому ж іще? Василю, схаменися! Ну що з тобою? 
  • Через тиждень Дар’ї зателефонував нотаріус. Мама залишила заповіт. Квартира — двокімнатна, у старому районі на околиці міста — переходила до дочки. Дар’я приїхала, оформила документи, отримала ключі. Вона повернулася додому пізно ввечері. Павло сидів перед телевізором, гортаючи телефон. Дар’я присіла поруч: — Павло, мама залишила мені квартиру.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes