Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Київ. 25 маршрутка. Водій крикнув з вікна: – Слава Україні! Позаду почулося виразне: – Какая в Киеве Украина? Здесь всегда россия была и будет!

Київ. 25 маршрутка. Водій крикнув з вікна: – Слава Україні! Позаду почулося виразне: – Какая в Киеве Украина? Здесь всегда россия была и будет!

Viktor
10 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Київ. 25 маршрутка. Водій крикнув з вікна: – Слава Україні! Позаду почулося виразне: – Какая в Киеве Украина? Здесь всегда россия была и будет!

Сьогодні мене по-особливому пройняло гордістю за Україну. Які ж все-таки наші люди сміливі і принципові!

Як все було…

Київ. 25 маршрутка. На вулиці лише 8 ранку, тому їхати можна було вільно. 

Я навіть зайняв сидяче місце біля віконечка. На світлофорі автобус зупинився, чекаємо на зелене світло. 

В той час дорогу перебігали дві маленькі школярки з величезними портфелями на плечах, на яких були зав’язані довгі синьо-жовті стрічки. Вони гарно розвівалися на вітрі і заворожували всіх перехожих. 

Водію так сподобалися патріотичні дівчатка, що він вирішив їм посигналити з жовтенької маршрутки і крикнув з відкритого вікна: “Слава Україні!” 

Малеча радісно защебетала: “Героям слава!”

Всім пасажирам аж настрій піднявся, але були й кадри, яких така ранкова пригода обурила. 

Жінка з чоловіком, які сиділи позаду, почали викрикувати: “Какая в Киеве Украина? Здесь всегда россия была и будет!”

Добре, що водій це добре почув. Різко зупинив маршрутку і суворо сказав: 

– Манелі в руки і на вихід! Так, так, шановні, я до вас звертаюся. 

– Вы не имеете права!

– Поки ви не вийдете, я з місця не зрушу. 

З криками, погрозами і нецензурною лексикою вони таки вийшли з салону. 

Всі гучними оплесками похвалили водія за його вчинок і поїхали щасливо далі вуличками рідної української столиці!

Чи правильно вчинив водій?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.

Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

Kepчeнcьkuй мicm noчaв cunamucя, ЗCУ nocyнymь нa Kpuм. Kanimaн Зaблoцьkuй poзkpuв kapmu
Креmлю вже не до війни… Кuтaй не вuтрuмав і несподівано для всіх підтpuмав Укpаїну і заявивши Пyтiнy, що буде з ним, якщо він не прuпuнuть аrpесuвнuх планів

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Як ти могла так вчинити, Лесю? — плакала сестра. — Бабуся ж нас обох любила, а ти просто за спиною обібрала мене! — Оксана з гуркотом опустила керамічну чашку на масивний дубовий стіл. Леся стояла біля вікна, вдивляючись у посірілий сад. — Я нікого не дурила, Оксано. Це було виключно її бажання, — голос Лесі звучав глухо, але впевнено. — Ти ж прекрасно знаєш: останні п’ять років, коли вона занедужала і лежала лише, поруч була я. Я її доглядала. А де була ти? Оксана різко відштовхнула стілець. — О, знову пісня про “святу”? Звісно, ти завжди вміла подати себе так, ніби ти — втілення доброчесності, а я — якась безсердечна егоїстка! А те, що я щомісяця надсилала чималі суми на догляд, на ліки, на продукти — це, по-твоєму, ніщо? Ти думаєш, на твою скромну вчительську зарплату ми б змогли купувати ті дорогі препарати, які їй були потрібні? — Гроші — це не турбота, Оксанко. Гроші — це лише папірці. Бабусі потрібні були людське тепло, розмова, чашка чаю, подана вчасно. Ти хоч раз зателефонувала їй не для того, щоб запитати, чи все добре з документами на землю, а просто, щоб почути її голос. Але сестра вже не чула її
  • — Ти з глузду з’їхав?! Жiнка трiйню на світ привела! Це операцiя, це бiль, це вiдновлення! А ти їй?! Мити пiдлогу?! — Мамо, але ж ти казала… — Я?! Це ти обiцяв, що впораєшся. Що любиш. Що все пiд контролем. Я повiрила! — Хто взагалi тобi таке в голову вбив?!
  • Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…
  • Їй треба, щоб романтика була, інтрига. А я не вмію, ось вона і нервує. Якось все у нас не ладнається після весілля. Думав, хоч на природі вона вгамується, так ні. Втомився я від цього
  • Минулого тижня до мене зателефонувала донька. Але не для того, аби привітати зі святами. Одразу наголосила, що тема для розмови серйозна…
  • Анна йшла додому в гарному настрої — мимоволі подивилася на свої руки.! У всіх жінок у сорок манікюр на пальцях, а у мене … Що поробиш? Дочку треба піднімати. Вона перший курс інституту вже закінчила. Але це були ще квіточки…прийшовши додому я навіть не піодозрзювала, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes