Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Мoтoрoшна сmертeльна ДТП… відразу аж 10 швuдкuх забuрають nораненuх та загuблuх людей.Фото

Мoтoрoшна сmертeльна ДТП… відразу аж 10 швuдкuх забuрають nораненuх та загuблuх людей.Фото

Viktor
1 Вересня, 20241 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Мoтoрoшна сmертeльна ДТП… відразу аж 10 швuдкuх забuрають nораненuх та загuблuх людей.Фото

У Кіровоградській області в аварії загинули люди -пасажири рейсового автобуса.

Про це пише Суспільне з посиланням на слова речниці управління ДСНС в області Оксани Мачак.

Попередньо госпіталізували вже 16 людей, розповів керівник центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександр Ярошенко.

За його словами, залучили 10 бригад екстреної медичної допомоги. Перші бригади, які були поблизу місця ДТП, приїхали через 10-15 хвилин, пізніше ще сім викликали з Кропивницького.

До лікарень відвезли 15 людей: троє дітей – трьох років, 13 і 17 до дитячої обласної лікарні у Кропивницький, 11 дорослих – в обласну лікарню.

З 11 дорослих вісім у важкому стані.

ДТП сталась в недыльний ранок на трасі «Кривий Ріг — Кропивницький» поблизу села Братолюбівка Гурівської громади, розповіла Суспільному речниця поліції області Віталіна Бевзенко.

Рятувальники деблокували трьох осіб.

Зіштовхнулись два мікроавтобуси – рейсовий та вантажний.

Рейсовий автобус їхав за маршрутом «Київ — Кривий Ріг». На місці автопригоди працюють слідчі поліції.

Навігація записів

Непопpавна втpaта… На вiйні загuнув Рoман Голoватюк – укpаїнський чeмпіон cвіту
“А что ета взарвалось, Сєрьожа”? А ось і “отвєтка” за Харків і всю Україну! На pосії паніка. Там вcе у вoгні. Вiдео

Related Articles

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Цікаве за сьогодні

  • – Вам не те, що дитину, кота довірити не можна – сварилась невістка. А згодом сама ж просила посидіти з онукою.
  • В Івана не стало матері. Її поховали поряд із батьком. Сестра Івана, Тетяна після поминок обнишпорила весь батьківський дім. Вона навіть брата не соромилася, хоча й знала, що будинок уже давно його… Іван мовчки дивився на сестру. – Знайшла щось? – нарешті запитав він. – А як же ж! – сказала та. – Знайдеш у тебе щось. – Бери що хочеш на згадку про батьків, але дім мій, – сказав брат. – Навіщо мені цей мотлох? – сказала сестра. – Краще б ти мені вартість моєї частини будинку віддав. – Ось, – Іван поклав на стіл конверт. Тетяна остовпіла від здивування
  • Тільки ти чоловікові не розповідай, Катерино! Чуєш мене? Це твоя квартира, і тільки твоя! — мама майже перейшла на крик, вчепившись у плече доньки. Катя здригнулася від несподіванки, випустивши зв’язку ключів на стару, потріскану підлогу передпокою. Дзвін металу луною рознісся порожньою трикімнатною квартирою, яка ще вчора здавалася нездійсненним сном, а сьогодні стала її реальністю. — Мамо, як ти собі це уявляєш? — Катя підняла ключі, відчуваючи, як дрібно тремтять пальці. — Ми зі Степаном десять років разом. У нас син росте. Як я приховаю від нього цілу квартиру в центрі? Це ж не помада нова і не сукня нишком куплена. — А ось так і уявиш! — Антоніна Павлівна рішуче зачинила вхідні двері й заклала замок. — Ти згадай, люба моя, як два роки тому ми по всіх родичах збирали
  • На базарі знову ціни переписали, — несподівано сказала теща. — Олія подорожчала, цукор. На мою пенсію скоро можна буде хіба що повітрям дихати. А ще ж комунальні. Орест сильніше стиснув чашку. Він знав цей тон. — Я дивлюся оголошення, шукаю роботу, Ганно Степанівно, — крізь зуби процідив він. — Вакансії з’являються, просто треба знайти щось підходяще. — Шість місяців шукаєш. А толку нуль. Я правду кажу. Чоловік має бути опорою, а не додатком до телевізора. Я свої сімдесят років не для того прожила, щоб на старість ділити останню морквину з дорослим зятем, у якого «проблеми в житті намалювалися». — Я не сиджу у вас на шиї! — А на чиїй?! — вигукнула мати. У моїй хаті, їси мій борщ! А ти навіть тарілку за собою не помиєш. Живеш як у готелі, тільки за готель платити треба, а тут усе задарма
  • — Не треба, – Сергій побачив, що жінка дістала гаманець, – нехай це буде і компенсацією за поведінку цих двох телеnнів, і подарунком. На знак подяки за те, що Ви, Маріє Іванівно, робили для мене та інших хлопців із нашої школи в той складний час.
  • Мамо, де мої гроші? – голос в Ігоря тремтів, але не від хвилювання. Від злості, та від розпачу. Тому що він уже знав відповідь, але все ще сподівався, що помиляється. На кухні було тихо, тільки холодильник гудів. Мати сиділа за столом, стиснувши руки на колінах. Не дивилася на нього, й не ворушилася. – Я тобі сім років тягав гроші, – продовжив він далі, – щомісяця. Відкладав на квартиру. Ти сама запропонувала: “У мене надійніше буде”. Я тобі повірив. Де вони? У відповідь – тиша.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes