Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Непопpавна втpaта… На вiйні загuнув Рoман Голoватюк – укpаїнський чeмпіон cвіту

Непопpавна втpaта… На вiйні загuнув Рoман Голoватюк – укpаїнський чeмпіон cвіту

Viktor
1 Вересня, 20241 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Непопpавна втpaта… На вiйні загuнув Рoман Голoватюк – укpаїнський чeмпіон cвіту

На війні загинув всесвітньовідомий кікбоксер Роман Головатюк.

Спортсмен добровільно приєднався до армії і почав служити з перших днів війни.

Захищаючи Україну від ворога, загинув призер Всесвітніх ігор і заслужений майстер спорту України Роман Головатюк.

Про його смерть повідомили пресслужба Кам’янець-Подільської міської ради та Комітет молоді і спорту ВРУ.

Комітет молоді і спорту ВРУ відзначив, що Роман Головатюк був одним з найкращих спортсменів у кікбоксингу WAKO.

Він здобув популярність в Україні та за її межами ще у 22 роки, коли виграв медаль на X Всесвітніх іграх у Польщі в 2017 році.

Після цього він продовжив свою видатну спортивну кар’єру, ставши заслуженим майстром спорту з кікбоксингу WAKO, фіналістом Всесвітніх ігор, чемпіоном світу, багаторазовим володарем Кубків світу та Європи, а також багаторазовим чемпіоном України.

Комітет підкреслив, що Головатюк був славетним атлетом, справжнім українцем, воїном і героєм.

У Кам’янець-Подільській міській раді зазначили, що Роман Головатюк зробив значний внесок у розвиток українського спорту.

Він залишив свою спортивну кар’єру за покликом серця і відразу після початку війни пішов служити добровольцем.

Роман Головатюк народився 30 вересня 1995 року в селі Красноставці на Хмельниччині.

У 2012 році він вступив до Подільського державного аграрно-технічного університету, а у 2014 році розпочав тренування в секції кікбоксингу.

Навігація записів

“3нuщуюmь своїх же”: росіяни стирають з лиця землі Суджу (фоторепортаж)
Мoтoрoшна сmертeльна ДТП… відразу аж 10 швuдкuх забuрають nораненuх та загuблuх людей.Фото

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Як ти могла так вчинити, Лесю? — плакала сестра. — Бабуся ж нас обох любила, а ти просто за спиною обібрала мене! — Оксана з гуркотом опустила керамічну чашку на масивний дубовий стіл. Леся стояла біля вікна, вдивляючись у посірілий сад. — Я нікого не дурила, Оксано. Це було виключно її бажання, — голос Лесі звучав глухо, але впевнено. — Ти ж прекрасно знаєш: останні п’ять років, коли вона занедужала і лежала лише, поруч була я. Я її доглядала. А де була ти? Оксана різко відштовхнула стілець. — О, знову пісня про “святу”? Звісно, ти завжди вміла подати себе так, ніби ти — втілення доброчесності, а я — якась безсердечна егоїстка! А те, що я щомісяця надсилала чималі суми на догляд, на ліки, на продукти — це, по-твоєму, ніщо? Ти думаєш, на твою скромну вчительську зарплату ми б змогли купувати ті дорогі препарати, які їй були потрібні? — Гроші — це не турбота, Оксанко. Гроші — це лише папірці. Бабусі потрібні були людське тепло, розмова, чашка чаю, подана вчасно. Ти хоч раз зателефонувала їй не для того, щоб запитати, чи все добре з документами на землю, а просто, щоб почути її голос. Але сестра вже не чула її
  • — Ти з глузду з’їхав?! Жiнка трiйню на світ привела! Це операцiя, це бiль, це вiдновлення! А ти їй?! Мити пiдлогу?! — Мамо, але ж ти казала… — Я?! Це ти обiцяв, що впораєшся. Що любиш. Що все пiд контролем. Я повiрила! — Хто взагалi тобi таке в голову вбив?!
  • Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…
  • Їй треба, щоб романтика була, інтрига. А я не вмію, ось вона і нервує. Якось все у нас не ладнається після весілля. Думав, хоч на природі вона вгамується, так ні. Втомився я від цього
  • Минулого тижня до мене зателефонувала донька. Але не для того, аби привітати зі святами. Одразу наголосила, що тема для розмови серйозна…
  • Анна йшла додому в гарному настрої — мимоволі подивилася на свої руки.! У всіх жінок у сорок манікюр на пальцях, а у мене … Що поробиш? Дочку треба піднімати. Вона перший курс інституту вже закінчила. Але це були ще квіточки…прийшовши додому я навіть не піодозрзювала, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes